Через захоплення атомних електростанцій, обстріли об’єктів АЕС і погрози застосування ядерної бомби, в Україні неодноразово поставало питання радіаційної небезпеки та забруднення. Тому, у зв’язку із сьогоднішніми подіями, потрібно бути готовим до всього і тверезо оцінювати ситуацію.

Радіація не дорівнює «отрута» чи «однозначна смерть». Наше тіло абсолютно нормально витримує помірні дози радіації. Проте інша справа – ядерний вибух та його результати.

Що таке ядерний вибух. Його наслідки

Іван Гайсак, доцент кафедри теоретичної фізики пояснює так: «Ядерний вибух, як і звичайний – це виділення великої кількості енергії в одиниці часу. Якщо їх порівнювати, то при хімічній реакції відбувається виділення 9 електронвольт, а коли розщеплюється одне ядро, то воно виділяє 200 мега мільйонів електронвольт. Тобто кількість одиниці виділення енергії за одиницю часу дуже сильно відрізняється».

Як зазначає доцент, перший наслідок ядерного вибуху – це вибухова хвиля, яка має величезну силу і, фактично, знищує все навколо себе: «Саме тому найкращий захист – підвальні приміщення. Там є більша ймовірність вижити».

Після потужної вибухової хвилі йде друга фаза небезпеки: «Елементи після вибуху розповсюджуються по території і далі становлять загрозу. Гамма-випромінювання має властивість сильно проникати як у тіло людини, так і на предмети. Саме тому потрібно використовувати різні маски та пов’язки, чим щільніше тим краще. А опісля – обов’язково їх утилізувати».

Також Іван Гайсак зазначив, що дійсно у нас в організмі теж є йод, але якщо його бракує, то небезпечний йод потрапляє всередину і починає засвоюватися в організмі: «Тому бажано старатися так, щоб йоду в організмі було достатньо. Є певні йодові препарати, навіть йодована сіль може допомогти. Це для того, щоб організм був насиченим, бо якщо його бракує – то це місце займає радіоактивний йод. Тоді відбувається внутрішнє випромінювання».

Іван Гайсак, доцент кафедри теоретичної фізики

Вплив випромінювання на організм людини

Христина Микита, доцент кафедри соціальної медицини та гігієни пояснює, що іонізуюче випромінювання та його джерела є дуже небезпечними у час воєнних дій та окупації АЕС російськими військовими. Останнє може призвести до прогресивного, масштабного забруднення довкілля у всьому світі та до чисельної кількості захворювань:

«Дія іонізуючого випромінювання на різні органи системи надзвичайно різноманітна. Немає дози, яка б нейтрально впливала на здоров’я людини. При дії випромінювання можуть виникати ранні соматичні ураження – гостра хронічна променева хвороба і променеві опіки. А також пізні соматичні ураження, які можуть з’являтися через десятки років – це злоякісні утворення різних органів і систем. Третій вид впливу – генетичні ураження, тобто виникають зміни в крові, порушуються функції нервової та ендокринної системи. І в останній стадії – без активної терапії хворі помирають від ГПХ (гострої променевої хвороби)».

Христина Микита розповідає, що найбільш чутливими до випромінювання є такі органи: кістковий мозок і статеві залози. Опісля – внутрішні органи: печінка, селезінка, шлунково-кишковий тракт, нирки, серце; шкірні покриви та кістки.

«Немає жодного безпечного виду випромінювання. Рано чи пізно воно викликає ті чи інші зміни в організмі. Дозу опромінення без спеціальних приладів визначити неможливо, ні за допомогою органів чуття чи запаху, ні за температурою чи тиском, ні за смаком чи іншими чинниками», – пояснює Христина Микита.

Христина Микита, доцент кафедри соціальної медицини та гігієни

Де безпечно знаходитися під час ядерного вибуху та які заходи самозбереження потрібно знати

Сергій Дмитрієв, начальник відділу цивільного захисту населення управління охорони здоров’я та цивільного захисту населення Ужгородського міської ради повідомив, що на сьогоднішній день є актуальна карта укриттів у місті Ужгород (за посилання: КАРТА УКРИТТІВ МІСТА УЖГОРОД)

«У нас є сховища, які вказані на мапі Ужгородської міської ради, вони більш-менш потужні. А від ядерного ураження можуть захистити навіть найпростіші укриття. Якщо це, грубо кажучи, повітряний удар, то будь-яке підвальне приміщення чи перший поверх може захистити вас від випромінювання та вибухової хвилі», – каже Сергій Дмитрієв.

За його словами, навіть якщо ви під час цього знаходитеся вдома, то для того, щоб захистити себе і оточуючих, потрібно герметизувати своє приміщення: скотчем, ватою і т.п., щоб усі щілини були закриті.

«По-друге, вдома потрібно мати чотиришарові марлеві пов’язки, які слід змочити водою. Вони більш спроможні захистити від радіоактивного пилу, ніж маски. Також потрібно мати герметичні поліетиленові пакети, задля утилізації речей із радіоактивним пилом. Безперечно – запас продуктів харчування та питної води», – радить Сергій Дмитрієв.

Якщо ядерний вибух відбувся – за можливості слід включити радіо чи телебачення і слідкувати за повідомленнями. Також потрібно мати дощовики та бахіли, аби захистити своє тіло від радіоактивного пилу за межами споруди.

«Ми не можемо знати якої потужності можливий удар. Як мінімум потрібно на два тижні мати запас харчів. Ви також можете вийти на вулицю, але обов’язково повинні мати герметичний захист», – доповнює Сергій Дмитрієв.

Сергій Дмитрієв, начальник відділу цивільного захисту населення управління охорони здоров’я та цивільного захисту населення Ужгородського міської ради

Кожен із нас сподівається, що погрози з боку РФ про застосування ядерної зброї – це лише слова. Проте у разі реалізації цих погроз у нас є два базових завдання: пережити удар (ховатися у будь-яке підвальне приміщення) та захистити тіло й органи дихання всіма можливими способами, не забуваючи опісля утилізувати всі речі, на які осів радіоактивний пил.