Спочатку побудувати, а потім підготувати всі документи – це принцип українських горе-забудовників.  Ним могли керуватися і в Акціонерному підприємстві Укргазвидобування, коли розпочинали роботи в Жденіївській громаді на Закарпатті.  Бурити свердловини почали на земельній ділянці, яка не була сформована, а екологічний висновок був виданий фактично через декілька місяців після початку робіт підприємства.

ЗЕМЛЯ

Високогірне село Буковець в Українських Карпатах розташоване у підніжжі гори Пікуй, об’єкта природно-заповідного фонду, найвищої вершини Вододільного хребта. Він є межею Закарпатської та Львівської областей. Восени 2020 року тут розпочалися газорозвідувальні роботи Львівгазвидобування – філії Укргазвидобування.

Роботи розпочалися  на основі  спецдозволу на користування надрами, який видали ще 2016 році. За ним,  буріння пошукових свердловин мало б уже завершитися у 2021 році. У 2024 році мала б розпочатися дослідно-промислова, а з 2026 року – промислова розробка родовищ.

У вересні 2020 року мешканці Жденієва, Буківця, інших сіл навколо побачили важку техніку, яка рухалася по їхніх дорогах. Ширилися чутки, що будуть видобувати газ, але офіційної інформації було обмаль).

Розповідає мешканець селища Жденієво Іван Щербей: Все почалося з Буківця, з тодішнього голови Буковецької сільської ради. Він, не повідомляючи людей про те, що виділяється земля, зібрав мінімальний кворум із 8 чоловік і вони прийняли рішення про виділення земельної ділянки, яка не мала ні кадастрового номера, не мала меж. Не було проведено геодезичних робіт. Як можна було здати те чого нема?!”.

Іван Щербей

Активісти  Буківця і Жденієва  не змогли отримати договору оренди землі між Укргазвидобуванням і Буковецькою сільрадою та іншу інформацію щодо планованих робіт.  Зрештою, звернулися до суду щодо визнання недійсними договорів оренди, усунення перешкод у користуванні. В процесі вже судового розгляду щодо земельної ділянки вдалося отримати договір про землекористування.

У березні 2021 року Воловецький районний суд визнав недійсними рішення сільської ради с. Буковець про передачу земельних ділянок в оренду АТ “Укргазвидобування”. Наразі справа перебуває на розгляді у Закарпатському апеляційному суді.

Нами в цій справі, що ми знаходимося тут скасовується власне рішення колишньої Буківецької сільської ради про надання дозволу на користування земельної ділянки для геологорозвідки і ставиться питання про невизнання недійсним договору.  Судом першої інстанції позов задоволено, зараз справа перебуває на стадії апеляційного розгляду” – розповідає юрист Наталія Гнесь.

Наталія Гнесь

Також позов до Укргазвидобування подала і Закарпатська обласна прокуратура. Зараз справа розглядається в Господарському суді Закарпатської області. Наступне засідання призначене на 2 лютого 2022 року.

“Зверненню обласної прокуратури до суду  передувало проведення головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо цієї земельної ділянки. І порушення, встановлені у ході цієї перевірки, невжиття територіальним органом Держгеокадастру заходів щодо припинення дії угоди на проведення геологорозвідувальних робіт слугувало процесуальними підставами для звернення до суду” – розповідає речниця Закарпатської обласної прокуратури Катерина Хижняк.

Катерина Хижняк

ЕКОЛОГІЯ

У грудні 2020 року департамент екології і природних ресурсів Закарпатської ОДА видав позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля.

Тоді облдержадміністрацію очолював Олексій Петров. Він підтримував проєкт і вважав, що порушення процедури на початку робіт не було, а Звіт з ОВД робити було не потрібно.

“Відповідно до діючого законодавства оцінка впливу на довкілля не передбачена. Але “Укргазвидобування” як соціально-відповідальна державна організація, все одно, навіть по моєму проханню, пішли і зробили ОВД” – розповідає Олексій Петров. 

Олексій Петров

Закон України “Про оцінку впливу на довкілля” вказує на протилежне. У ньому зазначається, щоЗдійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності” Така діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про її провадження.

У законі визначено, що до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають ОВД,є: глибоке буріння, видобувна промисловість, видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення.

Природній газ – є першим у переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Законом прямо забороняється провадження планованої діяльності, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

У спецдозволі, який у 2016 році отримало Укргазвидобування,  чітко вказані геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі й дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням нафти і газу.

Як зазначає екологиня Мар’яна Теслович: “Перше і найосновніше зауваження – це те, що субєкт господаруювання розпочав роботу без основного дозвільного екологічного документу – висновку з оцінки впливу на довкілля. Після публікації звіту громадськість має право протягом 25 робочих днів ознайомитися зі звітом і надати свої зауваження. Але 30 вересня був опублікований звіт, а на початку жовтня техніка знімала грунтово-рослинний покрив і відповідно, громадськість не встигла озайомитися зі звітом”.

Мар’яна Теслович

30 червня 2021-го Закарпатський окружний адміністративний суд виніс рішення скасувати висновок із ОВД. Наразі документ перебуває на апеляційному розгляді.

«Оцінювався вплив на довкілля, однак “десь” і не зрозуміло де. Тому що оцінка впливу на довкілля здійснюється в конкретному місці, на конкретні біоти, які знаходяться на цій території. А ми бачимо, що департамент екології дав висновок на всю Жденіївську площу. На жаль Жденіївська площа також частково потрапляє в території ПЗФ. З цих підстав власне й оскаржується висновок з ОВД” – розповідає юрист Наталія Гнесь.

Жденіївська площа на публічній кадастровій карті, зелений колір – обєкти природньо-заповідного фонду, які накладаються на неї

Які екологічні наслідки нестиме діяльність Укргазвидобування – це питання турбує місцевих мешканців.

“Чому громада не знає, що на їхній території буде проводитися, які загрози несе ця діяльність для довкілля, для людей, тварин?” – обурюється місцевий мешканець Іван Щербей.

“Був представник (Укргазвидобування – ред.) і він сказав, що може частково пропасти вода. Нас цікавить – як то частково? Ми залишимось взагалі без води?” – запитує Світлана Бринчак, жителька села Буковець.

Світлана Бринчак

У жовтні 2020 року роботи Укргазвидобування намагалася перевірити Державна екологічна служба у Закарпатській області. Михайло Павлишинець, начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр екоінспекції був у складі групи держекоінспекції яку не допустили на об’єкт.

“Спеціалістами екологічної інспекції було складено акт про недопуск. По результатам даного заходу і недопуску до перевірки було поінформовано  Закарпатську обласну державну адміністрацію ” – зазначив Михайло Павлишинець.

Михайло Павлишинець

Після цього ДЕІ клопотала щодо призупинки дії спецдозволу який був наданий Держслужбою геології та надр України Укргазвидобуванню у 2016 році. Адже в разі відсутності чи порушенні умов висновку оцінки впливу на довкілля ця держустанова має право призупиняти дії спецдозволів на користування надрами.  Незважаючи на це, наразі спецдозвіл для Укргазвидобування є діючим.

Також ведуться два  кримінальні провадження Нацполіцією, одне з яких – щодо факту здійснення Укргазвидобуванням незаконної діяльності із заволодіння та зняття грунтового покриву на значній території  в урочищі “Стригальня” Воловецького району.

ГРОМАДА

Рішення про передачу землі Укргазвидобуванню здійснила Буковецька сільська рада, але зараз її повноваження перейшли до центру громади – Жденіївської селищної ради. Її голова, Василь Култан, має надію на те, що видобуток газу зможе давати значні кошти в бюджет громаді. Але конкретики – скільки і коли – невідомо. Щоб спробувати уладнати земельні питання, селищна рада Жденієва виділила сервітути на користування землею для Укргазвидобування.

“На території селищної ради працюють зокрема кар’єр, держлісгосп, Укргазвидобування – вони є балансоутворювачами нашого бюджету. І я за те, щоб вони працювали. Інакше нашу громаду треба буде до когось приєднувати” – розповідає Василь Култан.

Василь Култан

Однією з причин, чому частина мешканці виступили проти – це побоювання за те, що промислові об’єкти зашкодять розвитку туризму в громаді. Кажуть, що турист не поїде в гори там, де є промзона. Адже невідомо, де пролягатиме газова інфраструктура, де будуть бурити наступні свердловини. Щодо туризму, то район Жденіївської ТГ має значні, але поки не використані можливості.

“Якщо громада створить додаткові туристичні можливості, фотозони, локації з гарним видом, туристичні маршрути – це підсилення туристичних можливостей. А це в свою чергу – продані ліжко-місця та дохід місцевим підприємцям. Один турист годує від 5 до 10 родин і обєктів господарювання” – розповідає туризмознавець Орест Когут.

Орест Когут

АТ “Укргазвидобування” відмовилося відповідати на наш запит.

З їхньої відповіді вбачається, що питання про їхню діяльність, зокрема без висновку овд, про наступні свердловини та газову інфраструктуру, чи про вигоди для Жденіївської громади не містить суспільного інтересу.

Як розвиватиметься тема видобування газу в Жденіївській ТГ – зараз спрогнозувати важко. Селищна влада чекає на зустріч з представниками Укргазвидобування, щоб дізнатися їхні майбутні плани, а в Ужгороді та Львові тривають суди.  Невідомою є інформація про майбутню газову інфраструктуру, її локацію та екологічні ризики, які вона нестиме.

 

Олексій Шафраньош, журналіст  

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду “Відродження” в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу”.

This publication was produced with the support of the European Union and the International Renaissance Foundation within the framework of the EU4USociety project. Its contents are the sole responsibility of of the authors and do not necessarily reflect the views of the European Union and the International Renaissance Foundation.