Свидовець – один з найбільших та найвищих гірських масивів Українських Карпат. Тут ще можна відчути дихання дикої природи,  побачити красу гір та проникнутися місцевим колоритом полонин, традиційного вівчарства та особливим духом життя у високих горах.

Та чи надовго?

У 2016 році стає відомо, що гірський масив Свидовець має стати базою для величезного гірськолижного курорту, який стане чи не найбільшим у Європі – справжнє місто на високогір’ї, яке зможе розмістити  22-28 тисяч людей.

Приватний мегакурорт із державною підтримкою

У публічній площині план побудови курорту на Свидовці з’явився на початку липня 2016 року  після поїздки тодішнього очільника Закарпатської області Геннадія Москаля до Буковелю. “Ми дійшли принципової згоди з власниками «Буковелю» – курорт буде продовжений на Закарпатті…  Це буде крупний курортний центр із назвою «Свидовець», який прийматиме до 28 тисяч туристів одночасно… фахівцям курорту надане «зелене світло» на Закарпатті під мої особисті гарантії. Представники «Буковелю» вже приїхали на Закарпаття й працюють в облдержадміністрації над оформленням дозвільної документації» – заявляв Москаль на своєму офіційному веб-сайті. Він же й оприлюднив інформацію про масштаби майбутнього курорту.

У оцінці впливу на довкілля туристичного комплексу “Cвидовець”  внесеної до реєстру ОВД 14.03.2018    значиться загальна площа курорту – 1430 га,  вирубці підлягатимуть 430 га лісу, довжина трас – 223 км, у проекті ОВД вказано, що інфраструктурою зимових атракцій комплексу можуть користуватися  22 000 осіб одночасно, та передбачено навіть побудову сміттєспалювального заводу.  Також зазначалося, що курорт створить до 5 тисяч робочих місць.

Підготовка документів для будівництва курорту розпочалася вже у 2017 році. 20 січня з’являється розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації. В ньому наказується розробити детальний план території туристично-рекреаційного комплексу „Свидовець” за межами населених пунктів смт Ясіня та с. Чорна Тиса, замовником його вказується районна державна адміністрації. Також згадується лист від ТзОВ „Скорзонера».

ТОВ “Скорзонера” – це українська компанія, головний офіс якої знаходиться в селі Поляниця, Івано-Франківської області. Компанія заснована у 2000 році для будівництва курорту “Буковель”. Бенефіціарними власниками “Скорзонери” є український олігарх Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.

Але розробкою відповідних документів, підготовкою звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) займалася Закарпатська ОДА, Тячівська і Рахівська РДА, а фірма Коломойського і Боголюбова – практично ніде не згадується. Фактично держава вела підготовку до будівництва приватного курорту. До прикладу, у повідомленні про плановану діяльність, яка підлягає ОВД, суб’єктом господарювання вказано Закарпатську ОДА.

У травні 2017 року в н.п. Ясіня та Чорна Тиса відбулися громадські слухання і Рахівською РДА  було затверджено детальний план територій для будівництва комплексу. Так само детальний план території було розроблено й Тячівською РДА, а громадські слухання слухання були проведені й в селі Лопухово. На них більшість осіб проголосували за будівництво курорту.

Державні чиновники, які займаються проектом, у публічній площині не згадували про існування інвестора, зацікавленого в побудові. Ніби його і не було.

«Замовником «Детального плану території» за межами населених пунктів  є Тячівська й Рахівська районні державні адміністрації. Зараз проводимо оцінку впливу на довкілля. Наголошую, що інвестора в проекті немає» – підкреслювала  представниця Закарпатської ОДА в коментарі регіональному інтернет-виданню Перший.com.ua у 2019 році.

У жовтні 2017 року місцеві жителі,  депутати Лопухівської сільради Валерій Павлюк, Василь Фабрицій і Михайло Сойма звернулись до суду. На їхню думку, жителі села не були попереджені про громадські слухання, на самому зібранні було обмаль людей, люди не змогли адекватно ознайомитися із детальним планом. Таким чином, депутати просили суд визнати недійсним громадські слухання та відповідно, розпорядження Тячівської й Рахівської РДА.

З того часу, вже фактично 5 років, йдуть судові процеси навколо долі курорту на Свидовці.  У січні 2018 року Закарпатський окружний суд скасував розпорядження РДА. Це рішення було оскаржено у Львівському адміністративному суді, де чиновники справу виграли. Таким чином  у червні 2018 року справа опинилася у Верховному суді, де вона фактично була до кінця вересня 2021. Тоді було скасовано попередні рішення та відправлено справу на розгляд до першої інстанції – Закарпатського окружного адміністративного суду. Вже в 2022 році він повністю задовільнив позовні вимоги та скасував розпорядження Рахівської та Тячівської РДА. Наразі справа перебуває на апеляції у Львові. Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ГО «Екологія право людина» адвокат у справі по Свидовцю зазначає, що: «При чинному законодавчому полі неможливо буде реалізувати будівництво такого комплексу, оскільки воно прямо суперечитиме українському та  міжнародному природоохоронному законодавству».

Активісти – проти 

Коли інформація про плани побудови мегакурорту постала в публічній площині, чимало екологів, природозахисників виступили рішуче проти.

Орест Дель Соль разом із однодумцями заснували ініціативну групу “Free Svydovets”. До неї  долучилися десятки впливових природоохоронних організацій, зокрема й міжнародних. Серед них Всесвітній фонд дикої природи в Україні (WWF), Фонд Бруно Мансера (Швейцарія), МБО «Екологія-Право-Людина», «Дунайсько-Карпатська Програма», Екосфера та багато інших.

Захисники переконують – Свидовець є унікальним об’єктом біорізноманіття в Українських Карпатах. Тут проживає щонайменше 93 рідкісних види тварин. Більш ніж половина льодовикових озер України також знаходиться на Свідовецькому гірському масиві. І побудова курорту може призвести до непоправних екологічних втрат.

«Це безглуздо будувати тут курорт і поставити під ризик природу, яка тут є. Тим більше ми навіть і не віримо, що це буде економічно вигідно» –  розповідає Орест Дель Соль.

Екологи зазначають, що Свидовець – один з 7 вискогоріних хребтів українських Карпат. Він зазнав мінімальних змін протягом часу, там збереглася субальпійська флора і фауна. Свидовець – одне з тих місць, де випадає найбільша кількість опадів в Українських Карпатах. Разом із річками Чорна Тиса, Тересва із Турбатом, Шопурка та Кісва  вони формують водний баланс басейну верхньої Тиси.

Хребет Свидовець та річка Чорна Тиса є природоохоронними територіями міжнародного значення – частинами Смарагдової мережі Європи, затвердженими Постійним комітетом Бернської Конвенції про дикі види флори та фауни і середовища існування в Європі у 2016 році.

Будівництво гірськолижних трас було заплановано на хребті Апшинець, горі Котел та полонинах Менчул і Татул. Ці території входять до території Смарагдової мережі “Skhidnyi Svydovets”-UA0000259(площа 149.76 km²) Центральна частина курорту запроектована в долині річки Чорної Тиси, яка є територією Смарагдової мережі “Marmaroski ta Chyvchyno-Hryniavski Hory” – UA0000117 (площа 248.55 km²).

Єгор Гриник, еколог,  представник ГО «Українська природоохоронна група» зазначає: Загроз від побудови курорту  насправді безліч. Уявіть собі побудову величезного міста з усіма супутніми наслідками: водопостачання, водовідведення, безпосереднє знищення природніх екосистем під цей курорт. Це величезні лижні траси, під які будуть рубатися ліси, полонини і альпійські луки, які будуть забудовуватися і витоптуватися. Це абсолютно нестало. Тим більше, що цей курорт знаходитиметься в руках одного власника і громада фактично не матиме жодного впливу на те, що відбуватиметься і стане сателітом, який обслуговує цей курорт, а має бути навпаки.  

 

Приватна полонина

Із фінансових  вигод, які відкриваються від побудови курорту вирішили скористатися місцеві  місцеві депутати та лісівники. У селі Чорна Тиса, чиновники отримали  20 гектарів землі на полонині Крачунєска через «своїх» людей – родичів та колишніх колег. Територія полонини, що займає 20 гектарів, була розділена на 11 земельних ділянок. Місцеві кажуть – для того щоб потім перепродати ці землі новим забудовникам. По цим фактам правоохоронці розслідують кримінальне провадження за частиною 2 статті 364 ККУ (зловживання владою).

Крачунєска, є така полонина, яку привласнили колишній голова РДА Андріюк Дмитро Дмитрович, наш голова Чорної Тиси та директор лісгоспу. Ми побачили, що то все було несправедливо забрано від людей, адже полонина – це спільна власність громади, а не одного чи двох» – каже Іван Поп’юк, місцевий житель, голова ГО «Чорнотисянський рідний край»

 

 Чи врятують праліси Свидовець?

Одним із шляхів, як можна зберегти Свидовець від забудови – це  включити його до природньо-заповідного фонду. Тим більше, що, як стверджують екологи, всі підстави для цього є. На Свидовці було виявлено праліси.

У 2017-2018 роках експерти  визначили 664 га пралісів на Свидовці. Водночас, ДП “Ясінянське ЛМГ” заперечувало їх існування. Мінприроди сформувало виїзну комісію, але вона не була допущена на територію лісгоспу – близько 60 осіб заблокували дорогу. Як привід використали  те, що до складу комісії не було залучено представників місцевої громади.

Микола Ластовецький, головний лісничий Ясінянського ЛМГ у 2021 році розповідає: «Була створена комісія, був наказ з Міндовкілля. У ній було близько 20 фахівців. Коли ж вони хотіли йти в н.п. с.Чорна Тиса, то  там голова заперечив, що вони не допускають комісію, так як не включений представник їхньої громади. Як можуть щось визначати, якщо всюди має брати участь громада. Громада посилається на те, що під час сертифікації лісів всі заходи треба погоджувати з громадою. Наразі всі роботи на даній ділянці припинені.

Анатолій Павлюк, староста села Чорна Тиса зазначає: «Ніхто до нас не прийшов і не запитав, чи потрібні нам тут праліси, квазіпраліси чи потрібно нам заповідники, чи не потрібно.  Ми повинні самі це питання вирішувати».

Що важливо, згідно із методикою визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів, затвердженою Кабміном, представники місцевого самоврядування взагалі не згадані в переліку комісії Мінприроди.

Як зазначається в наказі Кабміну, на період розгляду спірного питання призупиняються роботи, які можуть мати вплив на результати роботи комісії.

Восени 2021 року Експерти ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” обстежили майже 600 га пралісів і виявили, що , рубки продовжуються. Про це розповідає Богдан Проць, керівник Дунайсько-Карпатської програми, кандидат біологічних наук: «У кінці минулого року ми провели польові дослідження і виявили, що понад 15% тих пралісів були знищені (це майже 100 га із дослідженої території майже 600 га у Довжанському лісництві ДП “Ясінянське ЛМГ”, які були визначені, представлені до комісії. Крім того, побудовані додаткові дороги до майбутніх ділянок. Це говорить те, що в майбутньому там будуть продовжені роботи. Слід відмітити пряму загрозу втрати статусу квазіпралісв та пралісів і інших обстежених ділянок на території Довжанського, Чорнотисянського та Станиславського лісництв  ДП “Ясінянське ЛМГ”. Це дані перед війною, зараз можливо ситуація значно погіршилася. Вони (лісівники, ред.) рухаються, будують нові можливості для розширення нових територій і знищення природніх об’єктів. І їх не цікавить природоохоронний статус, це просто ресурс, який має бути зрубаний, перероблений і проданий. А його цінність як природнього надбання – нікого не цікавить».

Юрист, заступник директора ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” Анатолій Павелко зазначає: «Ці дії мають ознаки правопорушення згідно зі статтею 64 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду), ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем). У цьому випадку до відповідальності необхідно притягати як працівників держлісгоспу, так і працівників обласного управління лісового та мисливського господарства, а також з’ясувати, чому бездіяльним було Міністерство захисту довкілля».

Громада за туризм!

У Ясінянській громаді розповідають, що пріоритетом громади є розвиток туризму. Голова громади Андрій Делятинчук  каже, що виступає за синергію економічного розвитку і збереження природи.  З іншої сторони, для розвитку громаді потрібні інвестиції. І приймати рішення про те, що будувати на тій чи іншій території має громада – переконаний пан Андрій.

«Чомусь екологи взялися суто за «Free Свидовець» і все. А в мене є зворотнє питання – а як розвивати громаду, в якому напрямку? Ліс вирубувати не можна, гірськолижний курорт розвивати не можна, а як тоді розвиватися, на чому заробляти місцевим мешканцям? В нас хочуть все взяти у заповідні території, праліси, квазіпраліси.  Потім скажуть: «Ми вам забороняємо там сільське господарство». В мене питання, тоді чим займайматися місцевому гуцулу, виїжджати? Я особисто за синергію».

 

Чи є перспектива у гірськолижних мегакурортів у Карпатах?

 У останні роки в багатьох гірських населених пунктах спостерігаються проблеми із питною водою. Це – результати глобального потепління, літні засухи, ймовірно, скоро стануть нормою.  Посилює дію природніх чинників людський фактор.

Розповідає Оксана Станкевич-Волосянчук, експерт ГО «Екосфера», кандидат біологічних наук: «Зараз вода стікає з вершин за один день, замість чотирьох. Причини прискорення стоку води: стан полонин, важка техніка, джипи квадроцикли, вантажівки. Ущільнення і руйнування ґрунту – це ті процеси, через які дуже швидко з гір стікає вода. Також ми маємо тимчасові дороги, трелювальні волоки,  які після закриття лісосік не рекультивовуються. Наразі в горах впав рівень ґрунтових вод на 3.5м,  в селах висихають криниці і немає поверхневої води. Якщо на Свидовці буде курорт, то очевидно, що проблема з водою для гуцулів постане дуже гостро».

 Вплив глобального потепління на гірськолижні курорти в цілому світі – суттєва проблема. Чимало європейських курортів змушені розглядати альтернативні варіанти розвитку.  Інститут досліджень снігу та лавин (SLF) у швейцарському Давосі передбачає, що сніговий покрив Альп до кінця століття зменшиться на 70 відсотків. А кататися на висотах вище 2000 метрів ще можна буде років 20-30, але потім доведеться перебиратися ще вище. Середні ж висоти на Свидовці сягають лише 1500-1600 м.

 Таким чином, екологічні ризики, непрозора процедура на етапі планування, залученість інвесторів із сумнівною репутацією, та судові процеси, які йдуть вже понад 5 років – так виглядає зараз справа мегакурорту на Свидовці. Варто також зауважити, що рух України до ЄС, який набув чіткіших рис після отримання статусу кандидата вимагатиме більш жорсткого екологічного контролю та дотримання країною законодавства. Показовою в цьому плані й може стати доля Свидовця.

 

 

Олексій Шафраньош

журналіст

 

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

This publication was produced with the support of the European Union and the International Renaissance Foundation within the framework of the EU4USociety project. Its contents are the sole responsibility of of the authors and do not necessarily reflect the views of the European Union and the International Renaissance Foundation.