Щороку в Закарпатті виникають, як мінімум, декілька гучних повідомлень пов’язаних з незаконними рубками у лісових господарствах, а також у природніх парках та заповідниках. Значна частина їх припадає саме на санітарні рубки. За статистикою,  майже половину всього лісу рубають в Україні санітарними рубками, а в Закарпатті вони є основними в лісозаготівлі.

Та чи справді в нас такі хворі ліси, що таке санітарні рубки та кому вони вигідні – спробуємо розібратися у нашому матеріалі.

Оздоровлення лісу

Українське законодавство визначає санітарні рубки як захід, який здійснюють для поліпшення санітарного стану лісів.

Вони можуть бути вибірковими (коли вирубується одне дерево або їх група) або суцільними (коли вирубуються дерева на площі 0,1 га і більше). Щодо проведення подібних рубок є низка обмежень, але їх можна проводити в об’єктах природньо-заповідного фонду, де будь які інші рубки категорично заборонені.

Санітарні рубки мали б робити 2 речі: захищати ліс від хвороб та шкідників. А у випадку, якщо дерева буть пошкоджені і скоро загинуть, то за допомогою санітарної рубки їх  швидко вилучають і продають, поки дерево  ще має товарний стан.

Але серед фахівців-біологів є  сумніви щодо того, чи виконують захисну функцію санітарні рубки. Єгор Гриник, біолог, ГО “Українська природоохоронна группа” розповідає:

Є багато питань до ефективності санітарних рубок: якщо це стосується  грибів, бактеріальних чи вірусних захворювань, то вилучення хворого дерева ніяк не допомагає боротися з поширенням таких захворювань далі. Якщо казати про короїдів, чи інших комах, які можуть вражати дерево, то санітарна рубка може допомогти, але може й не мати ефекту. Є наукові публікації у європейських країнах, які свідчать, що вилучення дерева, пошкодженого короїдом, може ніяк не допомогти проти поширення цих жуків далі. І навіть зробити гірше. Таким чином, санітарна рубка – це досить сумнівна штука, яка часто є однозначно неефективною. Тим паче, в нас в країні чимало санітарних рубок проводяться із причиною – комплекс еколого-кліматичних факторів. Це те, що вказують в документах як причину санітарної рубки. Але це ні про що. Тобто це фраза, якою ймовірно прикриваються, щоб зрубати здорові дерева для продажу.

Здоровим деревам – здорові рубки

В останні роки в Україні кількість таких санітарних рубок суттєво зросла. Майже половина деревини заготовляється саме таким чином.  Згідно з офіційними даними Держстату, в 2015-2016 роках зафіксовані рекордні показники проведення суцільних санітарних рубок (ССР) – як за площею, так і за об’ємами заготовленої деревини.

В Закарпатті, зокрема, як зазначає видання texty.org.ua, у 2020 році обсяги заготівлі деревини санітарними рубками були більшими, ніж рубками головного користування – які безпосередньо для цього призначені.

Джерело: https://texty.org.ua/d/2020/open_forestry/

У відповіді на наш запит, Закарпатське лісо-мисливське господарство подало інформацію щодо об’ємів заготівлі деревини санітарними рубками та рубками головного користування у 2020, 2021 та 2022 роках.

Аналізуючи ці дані, ми приходимо до висновку, що майже дві третини ліквідної деревини рубають в Закарпатті санітарними рубками. Ними у 2020 році заготовлено більше 64 відсотків деревини, у 2021 році –  майже 68%.

 

У 2020 році поступовими та вибірковими рубками головного користування в експлуатаційних лісах, які власне і вирощуються задля розвитку лісового сектору економіки країни, заготовили лише 44 % ділової деревини, решта 56 % складали дрова. Така ж тенденція зберігалася для цього виду рубок і у 2021 році. Вихід ділової деревини за усіма видами рубок головного користування в області у 2020-2021 роках складав 57-60 %.

Якщо ми звернемось до основних лісотаксаційних нормативно-довідкових матеріалів, рекомендованих для обліку лісових ресурсів та організації багатоцільового лісового господарства в Україні, розроблених ще у 80-х роках минулого століття, зокрема до таблиць товарної структури дубових, букових та ялинових деревостанів, стає зрозуміло, відсоток ділової деревини, заготовленої рубками головного користування у лісгоспах структури Держлісагенства у Закарпатті, є неспіврозмірно малим. Хіба, що уся заготовлена деревина в експлуатаційних лісах нашої області є 3-тього класу товарності. Тоді виникає запитання: що сталося за 30 років з нашими експлуатаційними лісами?

Натомість лідерами у заготівлі ділової деревини стають санітарні рубки. Офіційна статистика свідчить, що у 2020 році суцільно-санітарними рубками було заготовлено аж 73 % ділової деревини. Такий великий відсоток ділової деревини від суцільних санітарних рубок ще можна пояснити бажанням лісгоспів врятувати товарність, наприклад, всихаючого лісу. Однак як можна пояснити факт, що у 2021 році 68 % від заготовленої деревини вибірково-санітарними рубками виявилась діловою? По-перше, метою проведення санітарних рубок є не заготівля деревини, а поліпшення санітарного стану лісів. По-друге, вибірково-санітарними рубками здійснюється вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених дерев ІІІ-VІ категорії стану, де відсоток ділової деревини мінімальний.

Експерти вважають, що у Закарпатті в останні роки саме санітарними рубками заготовляються основні об’єми ділової деревини, про що свідчать деякі заяви деревообробників. У випадку з ліквідною деревиною, яка заготовляється рубками головного користування, може мати місце пересортиця.

Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидат біологічних наук, експерт ГО «Екосфера» розповідає:

«Минулого року деревообробники на публічних зібраннях заявляли, що через норму закону про заборону ведення санітарних рубок у період тиші, у них простоює виробництво, бо на підприємства не поступає ділова деревина із санітарних рубок. В мене тоді вже виникало питання – який зв’язок між санітарними рубками і деревообробкою? Адже ціллю санітарних рубок не є заготовлення ділової деревини. Це рубки, які повинні призводити до оздоровлення лісів, а не до лісозаготівлі.

Дивлячись на відсотковий вихід ділової деревини з рубок головного користування, складається враження, що у нас заготовляють лише деревину третього класу товарності. Невже в нас так погано стало з лісами? Виглядає так, що у цьому випадку занижується клас товарності деревини і ми маємо справу з пересортицею».

Нелегальні санітарні рубки

Щодо незаконних санітарних рубок, то  Закарпатські лісгоспи неодноразово попадали у фокус європейських видань. Наприкінці 2021 року журналісти Aftonbladet – одного з найбільших видань Швеції  оприлюднили результати розслідування щодо незаконних санітарних рубок в Україні. Мова йшла про незаконні санітарні рубки, що їх проводить Великобичківський лісгосп на Закарпатті. У 2020 році цей же лісгосп був в центрі розслідування британських розслідувачів із організації Earthsight. Деревина потім переправлялася в Європу і продавалася, зокрема компанії IKEA. Варто зауважити, що розслідування журналістів стосувалося лісгоспу, який мав сертифікат FSC, що мав би свідчити про законність та «екологічність» деревини, яку він заготовляє.

Подібних прикладів багато.  Нещодавно, у листопаді 2022 року із Свалявського лісового господарства за рішенням Господарського суду Закарпатської області стягнуто майже 890 тисяч гривень через порушення лісового законодавства.

Основним типом порушень, який виявляється при проведенні незаконних санітарних рубок – це коли в лісорубних документах  вказується неправдива інформація про стан дерев. Наприклад, що дерева на певній ділянці уражені хворобою, але фактично на місці знаходиться здоровий ліс. З точки зору законодавства України це незаконно. Ця деревина потім вважається офіційною, вона може експортуватися, хоча по факту є нелегальною.

Лісопатолог прийде – порядок наведе

 Визначають, які дерева слід рубати, а які ні –  фахівці лісопатологи. Тільки проблема полягає в тому, що лісозахисні підприємства –  установи, до яких вони належать – входять до системи Держлісагенства України. Таким чином, є конфлікт інтересів – адже визначає, що і скільки слід рубати фахівець із тієї самої структури, що й лісове господарство.

Єгор Гриник зазначає:

Лісопатологи заробляють на тому, що дають погодження на проведення санітарних рубок. Лісгосп їм офіційно платить і, ймовірно, неофіційно доплачує. Вважаю, що їх треба зробити незалежними. Мені невідомо жодного прикладу, коли лісопатолог поніс відповідальність за погодження незаконної санітарної рубки, мають з’явитися прецеденти, коли лісопатологи будуть притягнуті до реальної відповідальності. І я думаю, що тоді в них бажання погоджувати такі сумнівні рубки сильно зменшиться.

Згідно із Санітарними правилами державний нагляд  здійснює Держекоінспекція.

Але, як виявилося, в умовах епідемії Covid-19 та повномасштабної військової агресії її повноваження є суттєво обмеженими. Екоінспекція не має права здійснювати планові перевірки. Як зазначають у Держекоінспекції, у 2020 році її працівників не допустили для проведення перевірки у лісові господарства   у Великому Березному, Великому Бичкові та Сваляві.

Ігор Дяченко, державний інспектор з охорони навколишнього природнього середовища Держекоінспекції у Закарпатської області переконує:

«Після наших перевірок до адміністративної відповідальності було притягнуто 103 посадові особи у 2020 році, у поточному році за 10 місяців 86 посадових осіб. Якщо порівняти з 2021 роком, то тоді до адміністративної відповідальності  було притягнуто 623 посадові особи. Реакція залежить напряму від можливості проводити планові огляди».

 У 2020 році Держекоінспекцією було проведено 50 заходів держконтролю, накладено адміністративних штрафів на суму більше 27 тисяч грн, у 2021 році – на суму майже 119 тисяч грн і за період січня-червня 2022 року загальна сума шрафів за порушення вимог природоохоронного законодавства становить всього лиш 7 тис гривень.

Таким чином, із санітарними рубками пов’язаний комплекс проблем, які варто вирішити, для того щоб ефективно і прозоро господарювати в лісах. Поки що вони є способом, який дозволяє рубати ліс так, як заманеться. І, як свідчать статистичні дані, цими рубками рубається значною мірою здоровий ліс. Друга важлива проблема – це відсутність ефективного контролю за діяльністю розпорядників лісів. Адже тільки незалежний контроль і невідворотність покарання за порушення, особливо в час війни – можуть бути в основі ефективного лісового господарства.

 

Олексій Шафраньош

журналіст

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

This publication was produced with the support of the European Union and the International Renaissance Foundation within the framework of the EU4USociety project. Its contents are the sole responsibility of of the authors and do not necessarily reflect the views of the European Union and the International Renaissance Foundation.