Чотири унікальних дерева, які належать до єдиної Платанової алеї на Закарпатті, обрізали на території закладу «Уж Венеція» ще в листопаді минулого року. Представники громадськості подала звернення на присвоєння охоронного статусу алеї на Словʼянській набережній. На вимогу активістів департамент Ужгородської міської ради створив охоронний договір.
Ужгородка Євгенія Мучичка одного дня стала свідком обрізки платанів:
«Мене обурило те, що роботу працівники виконували без дотримання будь-яких правил безпеки – поспіхом, без захисних огороджень, гілки падали ледь не на голови перехожим. Спілкування з керівником робіт теж було не з приємних. На мої зауваження відповів грубістю. Згодом у фейсбуці зʼявились дописи про варварську обрізку дерев біля закладу «Уж-венеція», та про спілкування активістів з власником закладу та поліцією. Із реакцій у мережі було зрозуміло: громадськість обурена тим свавіллям. Серед активістів була і моя знайома Дзвінка Білоног, яка розповіла про плани стосовно подання запиту на інформацію до міськради. Запропонувала свою допомогу. Вивчала інформацію про сучасні підходи у догляді за деревами, і зрозуміла, що те, що роблять з деревами в Ужгороді – це заробляння грошей на їх знищенні, а не покращення естетичного вигляду і турбота про довкілля, як це називає місцева влада».
Громадськість вирішила діяти після кронування 23 січня вже наступних двох дерев алеї. Пані Євгенія зазначає: «Вирішили спробувати зупинити цей злочин, але, на жаль, виклик поліції та вкрай неприємне спілкування з власником закладу не дали жодних результатів через те, що дерева ростуть на приватній території. Два здорових дерева знищили прямо на наших очах. Відчувала персональну відповідальність. Саме тоді вирішила негайно готувати основу для колективного звернення до обласної ради за присвоєння Платановій алеї охоронного статусу. Далі звернення було доповнене колегами з нашої ініціативної групи, а також ще кількома активними громадянами, і опубліковане 29 січня. Воно адресоване до Закарпатської облради, держекоінспекції у Закарпатській області, окружної та обласної прокуратур. Основні вимоги – присвоїти Платановій алеї статус парку-памʼятки садово-паркового мистецтва із внесенням до реєстру обʼєктів природно-заповідного фонду та надати правову оцінку діям міськради при передачі частини набережної у приватні руки (що вже суперечить ч.4 ст 83 ЗКУ) без укладання з новим власником жодних охоронних договорів на зелені насадження, що призвело до нищення дерев, які мають історичну цінність».
Історія сколихнула активістів Ужгорода. Достатньо було трохи більше одного тижня, щоб зібрати понад 1200 підписів громадян.
Леся Лойко, голова громадської організації Агентства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «Форза», одна зі співзасновниць організації, разом із фахівцями біологічного факультету УжНУ, краєзнавчого музею та ГО «Екосфера» підготували наукове обґрунтування з переліком видів робіт, які варто робити по відношенню до дерев, або ж у жодному випадку не можна виконувати.
«Нам треба було довести, що ця алея – цінна. На території комунальної власності є 75 платанів і окремо 4 дерева, які зазнали втручань. Були посаджені орієнтовно в 60-ті роки минулого століття. Цінність і в тому, що це єдине насадження на Закарпатті, де так багато дерев у такому алейному вигляді. Самі платани – надзвичайно гарні дерева, в них дуже розкидиста крона, дають багато тіні, гарні в будь-яку пору року. Вони часто використовуються для озеленення в міських зонах, – зазначає Леся Лойко.
За словами фахівчині догляд за зеленими насадженнями має здійснювати міська рада, міськвиконком через різні інструменти: «Не треба чекати, поки дерева доростуть до віку 50-60 років, і вони починають створювати небезпеку. У нас так сталося: дерева доростають до певної величини і віку, і потім те, що з ними відбувається, це називається топінг або кронування. Це дуже болісне для дерев втручання, потім довго хворіють, оговтуються з цього стану і не завжди виживає. В нашому місті ці роботи виконуються комунальним підприємством «Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство». Світова європейська практика каже: якщо є цінні дерева в межах міста, то ними мають займатися арбуристи. Це професійні люди, які кожне дерево розглядають, як окремий індивідуальний організм: забирають сухі гілки, або ті, що ростуть не так, як треба, лікують їх. У нашому місті ще немає досвіду залучення арбористів, і нам дуже би хотілося, щоб він зʼявився. Навіть самостійно займалися пошуком фахівців, вивчали цінову політику».
Питання присвоєння відповідного статусу винесли на обговорення 28 березня у великій залі міськвиконкому на пленарному засіданні чергової 42 сесії Ужгородської міської ради VІІІ (8). Під час розгляду проєкту №1794 «Про погодження створення обʼєкту природно-заповідного фонду місцевого значення «Платанова алея» «За» проголосували 27 депутатів. І згідно рішення погоджено створення обʼєкта природно-заповідного фонду місцевого значення «Платанова алея» орієнтовною площею 1,0 га від транспортного мосту до площі Євгена Томенчука.
«Департамент Ужгородської міської ради створив охоронний договір з власником ресторану «Уж Венеція» на території якого були обрізані платани, щоб у випадку подальших будь-яких робіт з деревами було погодження з екологічною комісією від департаменту. Наразі цей договір власник ресторану ще не підписав, очікуємо, що поставиться до цього рішення позитивно і підпишить охоронний договір», – додала коментар Олена Камінська, депутат Ужгородської міської ради.
Активна позиція громади мусить стати тим запобіжником, який стимулюватиме місцеву владу обачніше дбати про екосистему міста. Адже для міста це джерело прохолоди, кисню, затишку та душевної рівноваги. Дуже влучно про відносини людей і дерев сказала фахівчиня з озеленення «Інституту розвитку міст», пані Любов Колосова: «Деревам не потрібні люди. Це людям потрібні дерева».
