Листи громад, на які посилаються в облраді, можуть бути лише прикриттям, а саме зволікання у заповіданні пралісів пов’язаним із проектом курорту Каськіва-Льовочкіна.

25 лютого на черговій сесії Закарпатської обласної ради голосували за збільшення території природно-заповідного фонду області. Законодавчо цей процес розпочався ще у 2017 році підписанням Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат», який передбачає заповідання пралісів у складі пралісових пам’яток природи. Відповідні до цього закону зміни були внесені у Закон «Про природно-заповідний фонд України» та Лісовий, Адміністративний і Кримінальний кодекси, а сам процес створення регламентується затвердженою наказом Мінекології «Методикою визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів». Робота з ідентифікації пралісів на Закарпатті стартувала ще раніше – у 2014 році.

Тож зараз облрада, як уповноважений орган, повинна була виконати лише технічну роль процесу, що відбувся, і оголосити 8485,4 га пралісів пам’ятками природи.

Проте депутати провалили голосування у чотирьох випадках з дев’яти. Як наслідок, найвищий заповідний статус отримали 21 пам’ятка природи замість 40-ка. По площі це лише 40% із запланованої – 3447,1 га.

В той же час 22 лютого, за три дні до сесії, на президії обласної ради депутати одноголосно підтримали створення пралісових пам’яток.

Новостворені пам’ятки природи розташовані у межах Великоберезнянського, Великобичківського, Рахівського, Свалявського та Ужгородського держлісгоспів. Праліси, рішення по яким депутати не прийняли – в межах Воловецького, Міжгірського, Мокрянського та Перечинського держлісгоспів.

Не підтримали заповідання переважно депутати з Європейської Солідарності та ОПЗЖ. Крім того, по деяким лісовим господарствам категоричними були їхні колеги з Батьківщини, Рідного Закарпаття та Слуги народу.

Листи з громад як причина не заповідати праліси

Причиною, через яку не оголосили пам’ятками природи усі ділянки пралісів, проекти по яких виносились на сесію, депутати називають листи від громад – з Усть-Чорної та Тур’ї-Реметів. З Тур’ї-Ремети лист надіслали за день до сесії.

В листах за підписом селищного і сільського голів було заявлено, що питання по пралісам має бути винесено на сесію ради і громадські слухання – в одному випадку, та про соціальну напругу через обмеження збирати ягоди і гриби – у другому.

Крім того, селищний голова Усть-Чорної заявив, що на ділянках, які призначені під заповідання, люди заготовляють дрова та випасають худобу.

Як зазначає заступник голови Закарпатської обласної ради Денис Ман, в облраді розуміють що процес заповідання територій визначений законом, і у випадку з рішеннями обласної ради щодо пралісів не потребує участі громади. Однак, за словами посадовця, вони стикнулися з випадком відсутності якісної інформаційної кампанії навколо оголошення статусу заповідників у громадах і, щоб прийняття рішення «не обростало різноманітними міфічними історіями», його відтермінувати і розглянути на наступній сесії.

«Це дозволить нам, обласним депутатам, а також ініціаторам цих рішень, представникам екологічних організацій зустрітися з громадами, взяти участь у їх сесіях, пояснити жителям громад такі рішення. Зазначена процедура узгоджень чи погоджень, навіть формальних, – це була б добра практика, коли в умовах децентралізації громади отримують можливість висловити свою думку щодо територій, які відносяться до їх відання. Голосування з приводу зазначених двох проектів, а згодом ще двох, озвучених іншим депутатом обласної ради, не набрало в жодному формулюванні необхідної більшості голосів, що призвело до негативного результату в сесійній залі. І тим не менше, я звернувся прямо на сесії до департаменту екології з проханням повторно внести не проголосовані чотири заповідні території в зал, але вже як один проект рішення з дотриманням всіх процедур, визначених законодавством та регламентом роботи обласної ради. Це буде зроблено, і я переконаний, що голосування за новий проект рішення буде позитивним. Тому логіка у відтермінуванні – чисто прагматична: громади мають мати можливість брати участь у всіх питаннях, які їх стосуються, про це ми завжди говоримо на офіційних зустрічах і намагаємося не ігнорувати їх звернення та ініціативи. Однак будемо дотримуватися букви закону, як це визначено для всіх органів влади та місцевого самоврядування», – прокоментував заступник голови облради.

За словами Дениса Мана, сам він голосував за прийняті п’ять проектів рішень з дев’яти. Депутат каже, що на наступній сесії збирається підтримати створення пам’яток природи на спірних ділянках.

Сьогодні на сайті Закарпатської обласної ради з’явився проект рішення по повторному заповіданню пралісів в межах Воловецького, Міжгірського, Мокрянського та Перечинського держлісгоспів, голосування по яким провалили на минулій сесії.

Заповідання пралісів – справа експертів і держави

Втім, чи мали депутати в цьому питанні чути «голос громад»? Ні. Тому що згідно законодавства участь громад непередбачена у процесі визначення або погодження пралісів.

Закон каже, що визначенням пралісових ділянок займаються експерти – таксатори, науковці-лісівники згідно затверджених Міністерством екології Методик. Визначені ділянки погоджують з власниками або користувачами лісів. У випадку України – це державні лісові господарства. Після цього експерти готують Висновок.

Цей документ, в свою чергу, є підставою для Департаменту екології облдержадміністрації готувати матеріали для подання на надання статусу пралісової пам’ятки природи і встановлення її охоронних зон. Департамент екології Закарпатської ОДА провів усю процедурну роботу з підготовки проектів пралісових пам’яток, які мав погодити уповноважений орган – обласна рада.

Єдиною підставою для перенесення голосування може бути неповний пакет документів, чого не було у даному випадку. Депутати не прийняттям рішень по пралісовим ділянкам у окремих держлісгоспах фактично саботували закон, тому що законних підстав залучати до цих рішень громади – немає.

Координатор лісових проектів WWF Україна Михайло Богомаз розповідає, що протягом 2018-2019 років ними велась робота з ідентифікації пралісових ділянок. У результаті якої по 14 держлісгоспам було підготовлено Висновки про належність лісових ділянок до пралісів на площі 16062,6 га, які лісові господарства затвердили і тим самим визнали їхню цінність. Після погодження всі рубки проводити заборонено.

«Власне на основі цих Методик експертами WWF і проводились завершальні роботи з верифікації попередньо ідентифікованих цінних ділянок лісу у 2018-2019 роках, в тому числі і у Закарпатській області. Загалом проводились роботи у 16 лісгоспах, які підпорядковані Державному агентству лісових ресурсів України. У кожному лісгоспі було проведені додаткові роботи з вивчення лісової документації на кожну з ділянок, з додатковим виїздом на місця за потреби. На цьому етапі також відсіювались усі ділянки, які інтенсивно використовувались місцевим населенням для господарських потреб, і відповідно це мало відчутний вплив на лісові екосистеми. Фактично обирались ділянки здебільшого віддалені від населених пунктів і не важливі з лісогосподарської точки зору», – розповідає експерт про процес визначення та погодження пралісів.

Михайло Богомаз додає, що частина погоджених ділянок лісів вже входить до складу різноманітних заказників чи заповідних урочищ, або входить до буферної та господарської зон Карпатського біосферного заповідника чи господарської зони Ужанського НПП. На нові ділянки лісів, які не входять до складу природно-заповідного фонду, площею 9365,7 було підготовлено документацію на створення пралісових пам’яток природи, яка ще раз погоджувалась лісовими господарствами.

Що таке праліси, що там дозволено і скільки їх на Закарпатті

Праліс – це ліс, що має значний вік з часу виникнення та характеризується рядом унікальних біологічних рис. Тут, зазвичай, присутні великі дерева, великі мертві дерева та їхні залишки. Такі ліси часто містять багато рівнів рослинності, що являють собою різні види дерев та дерева різного віку.

Розрізняють праліси, квазіпраліси та природні ліси. На найцінніших ділянках створюють пам’ятки природи і заповідають. В Україні крім Карпат праліси є на Поліссі і Криму.

У пралісах заборонений будь-який вид рубки, а також випасання худоби. Але дозволено збір грибів, ягід та лікарських рослин у не промислових масштабах. Також тут дозволено прокладати туристичні стежки.

Найвідомішими з них є туристичні маршрути через Букові праліси Карпат, що входять до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це численні стежки у Карпатському біосферному заповіднику через Чорногірський, Мармароський, Свидовецький заповідні масиви. А також через Ужанський національний природний парк, що входить до міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати».

На Закарпатті загальна площа земель, вкритих лісами – 657,8 тисяч га. З них у користуванні держлісгоспів 532,6 тисяч га лісу, об’єктів природно-заповідного фонду – 69,5 тисяч га.

У ПЗФі заповідається 28,9 тисяч га, у держлісгоспах – 6 тисяч га. Це 1,1% лісового фонду, що зосереджений у цих держпідприємствах.

Сьогодні в області створено 30 пралісових пам’яток природи загальною площею 4327,4 га в межах 8-ми держлісгоспів. Дев’ять з них, площею 880,3 га, створили у 2020 році.

Спірними для депутатів Закарпатської облради стали 5038,3 га пралісів у Воловецькому, Міжгірському, Мокрянському та Перечинському лісгоспах, де вони розприділені наступним чином:

 – Воловецький лісгосп, загальна площа 27 281 га, площа пралісових пам’яток природи – 326,3 га або 1,19% від усієї території;
– Міжгірський лісгосп, загальна площа 31 513 га, площа пралісових пам’яток природи – 573 га або 1,82% від усієї території;
– Мокрянський лісгосп, загальна площа 47 000 га, площа пралісових пам’яток природи – 3061,4 га або 6,51% від усієї території;
– Перечинський лісгосп, загальна площа 37 920,6 га, площа пралісових пам’яток природи – 1074 га або 2,83% від усієї території;

Як свідчать опубліковані WWF Україна карти, ці лісові ділянки знаходяться на відстані не менше ніж 2-4 км, а переважно й більше, від найближчих населених пунктів. Крім того вони вже віднесені до протиерозійних лісів, де випасання худоби заборонене незважаючи на статус праліса.

«Під час погодження пралісів з лісовими господарствами, було додатково враховано коментарі і зауваження щодо можливого використання приполонинних ділянок для прогону худоби. Такі ділянки за можливості й при потребі було виключено зі списків. Як можна пересвідчитися з наведених у додатках карт, абсолютна більшість ділянок на заповідання не є приполонинними та не становить проблем для перегону худоби», – зазначають у WWF Україна.

Еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук переконана, що і перше, і друге твердження в листах з громад, які депутати називають причиною провалу голосування, спростовуються Висновком і законодавством.

«Ці ліси визнані пралісами і квазіпралісами. Випасання худоби у них вплинуло б на природну структуру лісу і він би не потрапив до матеріалів інвентаризації. Щодо фактів лісозаготівлі на цих ділянках, то їх заперечують матеріали лісовпорядкування: у цих лісах понад 200 років не велося жодної господарської діяльності. Тому будь-які заперечення Висновку місцевими громадами не мають під собою жодного підґрунтя», – пояснює Оксана Станкевич-Волосянчук.

Експерт додає також, що за природоохоронних законодавством збір дикоростучих ягід і грибів у пралісах місцевим мешканцям не забороняється.

Як закарпатські депутати підіграли Каськову і Льовочкіну

Серед не голосувавших за рішення по заповіданню пралісів, зокрема в межах Воловецького та Міжгірського держлісгоспів – Владислав Каськів.

За президентства Віктора Януковича він очолював Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами, через яке з бюджету вивели кошти, за які приватні фірми придбали землі на полонині Боржава. Після втечі Януковича, Каськів довгий час переховувався від кримінальної відповідальності за розкрадання державних коштів у Панамі.

Сьогодні ряд українських фірм, на які записана боржавська земля, контролюються словацькою Carpathian Mountain Resort, якою керує австрієць Гернот Ляйтнер. І поки детективи НАБУ домоглись арешту полонин, щоб у перспективі повернути їх державі, Каськів обрався депутатом Закарпатської облради від «Опозиційної платформи – За життя».

Програма «Схеми» встановила, що Carpathian Mountain Resort насправді належить родині Владислава Касківа, а у 2013-2016 році відбувалось регулярне фінансування українських компаній-власників землі на Боржаві від людей з оточення Юлії Льовочкіної.

Юлія Льовочкіна – сестра голови Адміністрації Президента часів Януковича Сергія Льовочкіна. Обоє депутати Верховоної Ради 9-ого скликання від ОПЗЖ.

Однією з ідей Держінвестпроеку був проект «Олімпійська надія 2022», що мав забезпечити проведення в Україні зимової Олімпіади. Це під нього за виведені з бюджет кошти, придбали землю на Боржаві через підставні фірми. Допомагати реалізовувати проект, зокрема в частині техніко-економічного обгрунтування, мав вже згаданий Гернот Ляйтнер.

У 2019 році ідеєю проведення в Україні зимової Олімпіади зацікавився Президент Володимир Зеленський. Влітку 2020 року стало відомо про плани Офісу Президента реалізувати на Закарпатті проект «високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластеру «Боржава». Для цього влада залучає іноземного інвестора, все того ж австрійця Гернота Ляйтнера, у якого де-юре зосереджений основний актив – земля на полонині Боржаві.

Ділянки пралісів у Воловецькому та Міжгірському держлісгоспах впритул прилягають до полонини Боржава. Оскільки точні межі курорту ще не відомі, в облраді було прийнято рішення відстрочити заповідання. Для цього, розуміючи порушення закону, використали громади. Попри те, що на сайті облради з’явився проект нового рішення по заповіданню, гарантії що голосування не провалять знову – немає.

Олена Мудра для Голосу Карпат