Народна депутатка Юлія Овчиннікова (“Слуга народу”), яка входить у Верховній Раді до екологічного комітету й очолює зокрема євроінтеграційний напрям, акцентує увагу на тому, що на початку літа відкрили перший кластер перемовин про вступ України до Європейського Союзу – “Основи”, але далі буде зокрема й зелений порядок денний – це про довкілля:

“Коли ми говоримо про “Основи”, то мова зокрема і про якісну практичну імплементацію оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. Втім, є недоброчесні гравці, які просувають скасування оцінки впливу на довкілля та стратегічної оцінки. Це треба їм для вирубок лісу чи для побудови вітряків у Карпатах. Має бути чітка державницька позиція: жодних послаблень чи нівелювання оцінки впливу на довкілля чи стратегічної екологічної оцінки. Інакше двері до Євросоюзу будуть зачинені”.

Оцінкою впливу на довкілля, дійсно можуть маніпулювати, коли мова про будівництво. Представник громадської організації “Терен” Петро Тєстов зазначає, що громади і органи центральної влади можуть підходити до важливих процедур суто формально і це треба змінювати:

“Проблема в тому, що оцінку впливу на довкілля проводять занадто пізно – після визначення параметрів діяльності, а іноді й після фінансових рішень. Її потрібно проводити значно раніше. І це стосується не лише лісів чи узбереж, а й надр. Наприклад, Держгеонадра нещодавно продали русло Черемошу під видобуток гравію, хоча це прямо заборонено законом. Верховний Суд тут сказав: “нічого, оцінка впливу на довкілля все покаже”. Але це абсурд – оцінювати шкоду вже після того, як рішення ухвалене”.

Керівник напряму політика та адвокація, WWF-Україна Ярослав Телешун зазначає, що стратегічна екологічна оцінка та оцінка впливу на довкілля допомагає не просто зберегти здоров’я громадян, а й дозволяє бізнесу уникнути конфліктів: “Відбудова вимірюється не лише мільярдами залучених коштів, а й якістю правил гри. Жоден інвестор не хоче вкладати гроші в проєкт, який через порушення екологічних процедур роками залишатиметься предметом судових спорів. Саме тому оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка не є бюрократичною вимогою Брюсселя, як подекуди це лунає від бізнесів чи політиків. Це частина передбачуваного інвестиційного середовища, що очікують міжнародні партнери та фінансові інституції. Якщо через будівництво виникають проблеми, то винна не екологічна оцінка”.

Він додає, що запропонована експертною спільнотою Біла книга має покласти початок дискусії і такий напрям розвитку підтримують європейські партнери.

Представниця Генерального директорату Європейської комісії з питань довкілля Марсела МакЕндрю наголосила, що якісна оцінка впливу на довкілля і стратегічна екологічна оцінка є необхідною умовою відбудови України відповідно до стандартів ЄС. За її словами, це потребує ефективних інституцій, чітких процедур та достатньої адміністративної спроможності.

Під час Ukraine Recovery Conference заступник профільного міністра Олександр Краснолуцький визнав, що міністерству бракує фахівців для реалізації державної екологічної політики.

Ukraine Recovery Conference – 2025, дискусія про зелену відбудову за участі заступника міністра економіки, довкілля Олександр Краснолуцького

Керівник юридичного відділу організації “Екологія-Право-Людина” Ольга Мелень-Забрамна, яка також була у Гданську, зазначає, що понад 130 організацій зверталися до парламенту з вимогою відновити роботу Міндовкілля:

“Ми також бачимо спроби послабити інструменти оцінки впливу на довкілля і стратегічної екологічної оцінки, що суперечить євроінтеграційному курсу України. Саме тому ця Біла книга має стати початком дискусії про посилення, а не послаблення таких важливих процедур.”