15 березня в археологічному музеї УжНУ пройшла презентація збірника матеріалів міжнародної конференції, яка відбулася до 90-річчя від Дня народження професора Едуарда Балагурі.  

Конференція пройшла ще 24 вересня 2021 року, але через пандемію, а потім повномасштабне вторгнення російської федерації, публікація певних матеріалів затягнулася. Готова збірка отримала назву «Проблемні питання давньої історії карпатського ареалу».

«До укладання збірника долучилися науковці не лише з України, а також зі Словаччини, Угорщини, Румунії та Молдови. В ній 30 авторів і 25 публікацій. Частина з них описує біографію Едуарда Балагурі, згадки друзів про професора і його бібліографію – наукові доробки. У другій частині містяться проблемні питання давньої історії Карпатського ареалу від бронзи до ранньомодерного часу» – розповідає Володимир Мойжес, завідувач археологічного музею УжНУ.

Видатний науковець, археолог, дослідник, людина, що зробила вагомий внесок у вивчення історії давньої Європи – таким був легендарний вчений. На презентації збірника були присутні багато колег та учнів професора. Кожен з них згадував про Едуарда Балагурі теплим словом.

«Я знав Едуарда Альбертовича з 1963 року. У всіх відношеннях він був чудовою людиною. Мені подобалося як він викладав. Мав фанатичне відношення до археології та старожитностей. Він був добре підготований до досліджень, мав чудові організаторські здібності. Але найбільше підкорювала його людяність» – згадує друга та колегу Іван Мандрик, професор історії Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ.

Павло Пеняк, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича, розповідає про професора наступне: «Едуарда Альбертовича я запам’ятав як дуже цікаву, емоційну, різносторонню людину з енциклопедичними знаннями. Саме він стояв у витоків археології Закарпаття, ще з 40-50-х рр. XX ст.»

«Він був досить гарним організатором. Чудовий вчений та педагог. Мало хто знає, але дослідження найдавнішої з відомих стоянок на теренах України, с.Королево, відбулося зусиллями Едуарда Альбертовича Балагурі. Саме він ініціював ці дослідження та запросив фахівців, щоб дослідити пам’ятку. Його щирість знали мабуть всі, не тільки студенти історичного факультету, а й всього університету. Коли я разом з ним їздив на археологічні розвідки, мабуть не було такого села, де б його не знали» – згадує Олександр Дзембас, історик, археолог, дослідник Невицького замку. Вчений додає, що дуже важливо, щоб в ці складні часи, наукові праці все ж видавалися.

Зустріч відбулася в особливому місці –  археологічному музеї Ужгородського національного університету, який носить ім’я Едуарда Альбертовича Балагурі. Тут представлені матеріали досліджень, які за ініціативи професора проводилися щорічно від початку 70-х рр.

Як зазначив Ігор Прохненко, доцент кафедри археології, етнології та культурології, що виступив модератором зустрічі: «Поки живе пам’ять про людину – живе сама людина». А таку світлу та щиру людину як Едуард Балагурі пам’ятатимуть ще довгі віки.