Юристи наголошують, мародерство – це воєнний злочин вчинений військовими. Поліція нагадує, що самосуд над крадіями і порушниками – поза законом. 

З початком активної фази російсько-української війни «мародерами» стали називати усіх охочих поживитись чужим майном, а публічно карати прив’язуючи до «стовпів ганьби» і шмагаючи різками ще ширшу авдиторію правопорушників – від нелегальних продавців алкоголю і до паліїв сухої трави.

Перші випадки такого мародерства були зафіксовані на півдні України, зокрема на Херсонщині. Перед наступом ворожої армії деякі недобросовісні громадяни скористались закриттям магазинів і торгових центрів, покинутими помешканнями – кинувшись їх грабувати.

«Випадки мародерства у Херсоні почали з’являтись одразу ж після окупації. Коли у місто зайшли військові (окупанти – ред.), вони жорство розстрілювали усе те, що здавалася їм хоча б трохи підозрілим. Також вони розстріляли найбільший торговельно-розважальний центр Херсонської та Миколаївської областей – Fabrika. Там сталася пожежа.

А наступного дня почали отримувати перші повідомлення про мародерство. Люди боялись виходити на вулицю (через окупантів у місті – ред.), але найбільш «відбиті» вирішили скористатись розбомбленими магазинами щоб повиносити звідти все», – розповідає херсонський журналіст Костянтин Риженко.

Каже, що на час заходу окупаційних військ поліції у місті вже не було і людям з мародерством і крадіжками довелось боротись самостійно. Вони створили чат, у якому користувачі ділились відео з порушниками і намагались їх ідентифікувати. А вже потім розшукували і публічно карали.

«Люди побачили таку практику в історіях часів Другої світової війни і вирішили, що у воєнний час нічого нового вигадувати не потрібно: до стовпа скотчем чи стрічкою, штани зняли і покарали по «м’якому місцю» і залишили на півдня-день, а потім зняли. Таке спільне розуміння громадського порядку дуже об’єднало херсонців», – розповідає журналіст про публічне «виховання».

Додає, що на початку окупації до стовпів могло бути прив’язаним 5-6 мародерів одразу. Зараз випадків менше: один на кілька днів.

За перші тижні війни «злочин і кара» розповсюдилось, також, по іншим регіонам України. У такий спосіб почали карати не лише крадіїв, а і тих, хто продавав алкоголь під час заборони чи паліїв сухої трави.

Публічне покарання для порушників у різних областях України в лютому-березні 2022 року

Трапилось також, коли покарання за мародерство призвело до трагічного випадку. Нововолинську Волинської області прив’язаний до стовпа чоловік помер. І хоча попередньою причиною смерті стало тривале вживання алкоголю, але трагедія трапилась коли людину карали за мародерство.

Адвокат ГО «Платформи прав людини» Євген Воробйов проаналізував ряд випадків самосуду і зауважує, насамперед, що мародерство – викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених, передбачається відповідальність – позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років (ст. 432 КК України). Суб’єктом цього злочину є виключно військовослужбовець (ст. 401 КК України). А у випадку викрадення майна цивільною особою, такі дії є злочинами, передбаченими ст. 185 КК України – крадіжка та ст. 186 КК України – грабіж.

«Вочевидь, що винні особи, які вчиняють викрадення чужого майна під час військового стану є дном суспільства. Разом з тим, правники мають своїм обов’язком застерегти людей, які вчиняють самосуд. Оскільки винні особи після закінчення військового стану можуть зажадати захисту порушених своїх прав.
Відповідно до ст. 207 КПК України передбачено, що кожна особа може затримати будь-яку особу:

1. При вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення.

2. Безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Також, згадана стаття передбачає, що особа, яка затримала відповідну особу у згаданих вище випадках, зобов’язана негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу (правоохоронний орган) про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Із згаданого вбачається законний алгоритм затримання особи без відповідної ухвали суду», – коментує адвокат Євген Воробйов.

Отже, дії, що описані та відображені в публікаціях ЗМІ, є незаконними та можуть мати ознаки кримінальних правопорушень як побої та мордування ст. 126 КК України, катування ст. 127 КК України, незаконне позбавлення волі або викрадення людини ст. 146 КК України. До того ж, відео, фото, свідки, можуть стати джерелом доказів порушення прав так званих викрадачів майна під час дії військового стану.

Сумнівну практику публічного покарання перейняло, також, Закарпаття. На Іршавщині місцева територіальна оборона прив’язала до дерева чоловіка, який палив суху траву, а у Мукачеві працівники охоронної фірми так само покарали двох можливих крадіїв.

«Такі покарання однозначно є за межею закону. Тут навіть слово «мародерство» не зовсім коректне, адже мародери – це ті, які вчиняють злочини в зоні бойових дій. На щастя Закарпаття зараз, на скільки це можливо, спокійний край, тому люди, які вчиняють тут майнові злочини фактично є крадіями чи грабіжниками. Саме тому їхні дії і кваліфікуються за загальноприйнятими статтями Кримінального кодексу, однак за окремою частиною, яка передбачає скоєння злочину в період воєнного стану», – коментує речниця ГУ НП Закарпаття Ганна Дан.

У поліції повідомляють, що про усі подібні випадки знають, перевіряють факти і працюють над притягненням до відповідальності правопорушників.

У той же час справжні мародери – це російські окупанти. Вони вчиняють сотні воєнних злочинів, вбивають та грабують покинути, спустошені будинки і квартири. Їхні злочини викривають військові ЗСУ під час звільнення українських міст. У знешкоджених окупантів знаходять прикраси, валюту, одяг, побутову техніку, косметику та інші речі щоденного вжитку. Пограбували, навіть, Чорнобильську АЕС.