Митна реформа в Україні часто асоціюється з цифровізацією, боротьбою з корупцією та євроінтеграцією. Водночас її ефективність значною мірою залежить від менш помітних, але фундаментальних факторів — якості законодавства, стабільності регуляторного середовища та здатності держави враховувати позицію бізнесу й експертної спільноти.

Такі висновки були озвучені під час експертного глибинного інтерв’ю з представником державного органу в Закарпатській області, проведеного ГО «Карпатські обрії» у межах проєкту ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development.

Якість реформи визначається ще до її впровадження

На думку співрозмовника, успіх будь-якої реформи починається задовго до етапу реалізації. Вирішальне значення має якість підготовки законодавчих змін та рівень їх обговорення із зацікавленими сторонами.

Представник влади наголошує, що саме на етапі розробки нормативних рішень повинні відбуватися професійні консультації з бізнесом, галузевими експертами та громадськістю. Якщо ж ці механізми працюють формально, існує ризик появи законодавчих норм, які виявляються складними або неефективними під час практичного застосування.

У результаті державі доводиться виправляти помилки вже після впровадження нових правил, що негативно впливає як на бізнес-середовище, так і на ефективність самої реформи.

Хто має оцінювати ефективність змін

Окрему увагу співрозмовник приділяє питанню моніторингу результатів реформ.

За його словами, важливу роль у цьому процесі відіграють так звані «сигнальні механізми» — інституції та організації, які першими бачать проблеми під час практичного застосування законодавства.

Йдеться насамперед про бізнес-асоціації, професійні об’єднання, експертні платформи, органи місцевого самоврядування та регіональні державні структури. Саме вони здатні оперативно фіксувати ситуації, коли нормативні акти не працюють так, як це передбачалося під час їх ухвалення.

Водночас представник влади зазначає, що сьогодні роль громадськості та експертного середовища часто залишається формальною, а багато практичних пропозицій не отримують належного розгляду під час формування державної політики.

Бізнес потребує прогнозованості

Однією з головних проблем розвитку зовнішньоекономічної діяльності залишається нестабільність регуляторного середовища.

За оцінкою експерта, підприємства потребують чітких і зрозумілих правил щонайменше на п’ять-десять років уперед. Саме така передбачуваність дозволяє планувати інвестиції, модернізацію виробництва та вихід на нові ринки.

Натомість часті зміни митного та податкового законодавства, валютні коливання та регулярне коригування регуляторних вимог створюють додаткові ризики для бізнесу.

Окремою проблемою називається механічне перенесення європейських норм без урахування українських економічних реалій. На думку співрозмовника, гармонізація законодавства з правом ЄС є необхідною умовою євроінтеграції, однак цей процес потребує адаптації до можливостей українських підприємств та державних інституцій.

Митниця майбутнього: від контролю до аналітики

Євроінтеграційні процеси поступово змінюватимуть і саму роль митниці.

Представник влади вважає, що в перспективі митна система дедалі більше переходить від традиційних процедур фізичного контролю до аналітичного управління ризиками та цифрових інструментів моніторингу.

Така трансформація вимагатиме нових підходів до кадрової політики, професійної підготовки та перекваліфікації працівників. Змінюватиметься не лише набір функцій митника, а й вимоги до компетенцій персоналу, який працюватиме з інформаційними системами, аналітикою та міжнародними базами даних.

На думку експерта, вже зараз необхідно формувати довгострокове бачення того, якою має бути українська митниця після завершення інтеграції до європейського митного простору.

Регулювати, а не карати

Одним із центральних питань інтерв’ю стала роль митниці у взаємодії з бізнесом.

Представник влади наголошує, що митна служба повинна насамперед виконувати регуляторну функцію, а не діяти як каральний орган. Контроль має здійснюватися через сучасні ризикоорієнтовані механізми, які дозволяють концентрувати ресурси на потенційно небезпечних операціях.

За його словами, нині нерідко виникає ситуація, коли найбільше навантаження припадає саме на сумлінний бізнес, який працює відкрито та виконує законодавчі вимоги. Водночас учасники «сірих» схем часто знаходять способи уникати надмірної уваги контролюючих органів.

Така практика не лише створює нерівні конкурентні умови, а й підриває довіру бізнесу до державних інституцій та самої митної реформи.

Що необхідно для успішної трансформації

На думку учасника дослідження, успішна модернізація митної системи неможлива без кількох базових умов.

Насамперед ідеться про реальне залучення бізнесу та експертного середовища до процесу підготовки законодавчих змін. Також важливо забезпечити нормативну стабільність, створити ефективну систему оцінки результатів реформ та впроваджувати ризикоорієнтовані механізми контролю.

Окремим напрямом має стати розробка довгострокової дорожньої карти трансформації митниці з урахуванням потреб ринку праці, цифровізації та майбутніх вимог європейської інтеграції.

Висновок

Проведене інтерв’ю засвідчило, що ключові проблеми митної політики пов’язані не лише з процедурними питаннями, а насамперед із якістю законодавства та стабільністю правил гри для бізнесу.

Експерти наголошують, що успішна реформа митниці потребує системного підходу: від інституційного залучення бізнесу до нормотворчого процесу до побудови сучасної моделі ризик-менеджменту та аналітичного контролю. Саме такі зміни можуть забезпечити ефективне функціонування митної системи та її інтеграцію до європейського економічного простору.

📢 Публікація створена та підтримується в рамках субгранту проєкту “ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development” за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується ГО IAA – Institute of Analytics and Advocacy та ГО Технології Прогресу. Його зміст є виключною відповідальністю субгрантера проєкту ACCORD ГО “КАРПАТСЬКІ ОБРІЇ” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.