Нова постанова Кабінету міністрів може заборонити роботу маркетплейсів та прайс-агрегаторів. Споживачі залишаться без актуальної інформації про наявність, ціни та знижки на ліки в аптечних мережах.
Про це попереджає президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів і закликає уряд не ухвалювати це рішення. Мовиться про проєкт постанови “Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)”.

Як це працює зараз

Майже третина українців купує ліки саме за допомогою маркетплейсів. Більшість аптек підключена до таких систем, які збирають інформацію про наявність ліків у продажу та актуальні ціни. Споживач лише перевіряє, в яких аптеках є потрібні йому препарати та скільки вони коштують. Після цього бронює ліки в обраній ним аптеці й протягом 48 годин може прийти, заплатити там і забрати медикаменти.

Маркетплейси дозволяють покупцю миттєво отримати інформацію про наявність та ціну ліків. Не треба оббігати декілька аптек (а інколи й пів міста), щоб знайти потрібне за кращою ціною. Уся інформація відображається у мобільному застосунку або на сайті в режимі реального часу.

А ще маркетплейси змусили аптеки змагатися за покупця: коли ви бачите всі пропозиції, то оберете найкращу. Мережі змушені конкурувати за споживача як асортиментом, так і знижками. (Раніше така конкуренція була менш важливою, адже споживач часто навіть не здогадувався, що такі ж ліки можна було купити значно дешевше просто за рогом. Щобільше, тепер споживач може купити саме ті ліки, які йому потрібні, а не ті, які є в наявності у найближчій аптеці).

Що передбачає проєкт, який може ухвалити уряд

Постанова “Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)” містить п. 159-1 Ліцензійних умов, якими пропозиція продавати ліки має надходити виключно на вебсайті ліцензіата.

Такі зміни позбавлять аптеки і споживачів можливості користуватися прайс-агрегаторами та маркетплейсами. І що тоді? Загально – ми повертаємось на 10 років назад. Персонально для кожного – складнощі і затрати в часі. Бо ніби в аптек є свої сайти і там можна ліки знайти, але ви уявіть, як ви годинами порівнюєте ціни, звіряєте адреси і потім півдня бігаєте містом і шукаєте, де ті ліки є за ціною, яка влаштовує. А якщо вам потрібен якийсь специфічний лікарський засіб, то множте час і зусилля на кілька разів,
– зазначає президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.

За даними пацієнтських організацій, 30% покупок в аптеках здійснюються через маркетплейси, аптеки заохочують бронювання онлайн саме знижками, середній розмір яких – 15%.

“Маркетплейси (apteki.ua, tabletki.ua, doc.ua, compendium, mypharmacy.com.ua, zdorovi.ua, medbrowse.com.ua, likie.ua та інші) не продають ліки, а лише бронюють – споживач приходить до обраної аптеки, там оплачує і отримує товар. Але основна їх цінність – це пошук найближчої аптеки з потрібними ліками по прийнятній ціні. Тому для громадян втрата майданчиків, на яких можна порівняти ціни та перевірити наявність потрібних лікарських засобів є “відкатом” в минуле, а не позитивними змінами, як вказано в пояснювальній записці до Постанови”, – йдеться у заяві Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів.

До чого це може призвести

Проєкт постанови передбачає, що бронювати ліки можна буде лише безпосередньо через сайт аптеки. Однак розробка якісного сайту коштує недешево, відповідно, дозволити собі його повноцінне функціонування зможуть тільки великі мережі. До того ж пацієнт не буде витрачати час і шукати вручну дешевшу пропозицію, яка б ще й була близько до нього.

То хто ж виграє від заборони маркетплейсів і прайс-генераторів? Не споживач, не держава і далеко не всі аптеки. Виграють мережі, які безальтернативно продаватимуть ліки ті, що захочуть і за скільки захочуть,
– констатує Віктор Сердюк.

Глобально ж, заборона маркетплейсів і прайс-агрегаторів несе ризики й для ринку: монополізація великими мережами, відсутність конкуренції і як наслідок – зростання цін для пацієнтів.

“Окрема історія – це нестримне бажання багатьох мереж замінити ліки відомих виробників, власними брендами, виробленими, скажімо так, не завжди на відомих заводах, або взагалі дієтичними добавками та косметикою, яку пропонують в якості “замінника” лікарським засобам. Зрозуміло, що відсутність вибору та порівняння лиш сприятиме такій практиці. Адже споживач отримуватиме в аптеці те, що йому пропонуватиме фармацевт і лише найнаполегливішим стане наснаги продовжити пошук”, – додає Віктор Сердюк.

Пише 24 Канал