Близько 300 лип висаджених у два ряди знаходяться на Липовій алеї в Ужгороді. Різні сорти, квітують по черзі з травня аж до липня, продукуючи солодкий аромат вулицями міста. Алея – візитівка для туристів, місце щоденних прогулянок для мешканців. Слугує не тільки окрасою, але й захищає набережну Ужа від руйнування завдяки міцним корінням. Зрозуміло, столітні дерева потребують особливого догляду. Проте, часто практика створення благоустрою від комунальників в місті полягає у неналежному догляді та лікуванні дерев, а в тотальній обрізці в тому числі здорових пагонів та гілок.
Планові санітарні обрізки на Липовій алеї в Ужгороді Ужгородська міська рада планувала робити ще весною. 5 березня зібрали комісію з проведення обстеження алеї щодо стану аварійності та цілісності лип. У склад комісії входили представники міськради, КШЕПу, зеленгоспу, біофаку, ГО “Екосфера” та “ФОРЗА”.
Леся Лойко, одна зі співзасновниць та голова громадської організації “Агентства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА», зазначає:
“Ми отримали листа від міської ради, запросили представників нашої організації до огляду і обстеження липової алеї, аби визначити, які там потрібно робити втручання, тобто чи потрібно і яку саме проводити обрізку. Ми відгукнулися, бо Липова алея – щось таке надзвичайно близьке для кожного ужгородця. Це – місце, куди приходять і наші гості. Отож розпорядженням була сформована комісія. Ми виходили й оглядали комісійно кожне дерево, яке є з двох боків липової алеї. Це зайняло три дні. Робили фотодокументування і на фотографіях намагалися відзначати, яку гілку забирати. Дерева на свій вік – у досить гарному стані. Є, звичайно, поламані та сухі гілки, які потрібно зняти, бо якщо буде вітер, вона може впасти. Траплялося, що обламалася гілка й треба просто зарівняти спил, щоб там не було входу для якихось мікроорганізмів і не почалися процеси гниття чи хвороб. Це потрібно зробити дуже делікатно. У нашого КШЕПа є велика машина, яка піднімає баки. Ми переживаємо, що навіть ця корзина може пошкодити гілки. Ну і звісно, цим повинна займатися фахова людина, котра знатиме, яку гілку і як саме потрібно обрізати”.
Такі роботи повинні виконувати спеціально навчені арбористи, які професійно займаються доглядом дерев, зазначає Оксана Станкевич-Волосянчук, представниця ГО “Екосфера”, і додає:
“Ми виявили декілька дерев, які мають дупла. Треба обстежити, наскільки вони загрожують здоров’ю дерев. Залежно від того, сухе дупло чи залите водою, прогнозує, чи буде розвиватися, чи призведе до омертвіння дерева в цілому. Тому цим мають займатися арбористи, які вміють і консервувати дерево, і проводити правильну обрізку”.
Після проведення огляду міська рада надіслала представникам організацій, що входили до комісії, акт на підписання. Оксана Станкевич-Волосянчук наголошує:
“У нас виникла дискусія, що є правильно, а що ні. У акт, який нам був запропонований для підписання, міська рада все ж включила обрізку так званої порослі на висоті 3-3,5 метри. Це на місці колись видалених гілок, які були бічними, відростають бруньки, дають нові пагони. І нові пагони мають шанс розвинутися в повноцінні бічні гілки. Ми проти цього, тому що це не відповідає поняттю догляду за липовою алеєю. І ще один момент, який є в акті обстеження. Фактично на всі дерева, на яких ми виявили сухі гілки (фіксували, що це за гілки, де вони знаходяться і яка їхня кількість), зазначили, що потрібно провести просто санітарну обрізку. Це – поняття дуже загальне. Під нею можна просто обрізати все, що завгодно”.
Липова алея входить до об’єкту Природно заповідного фонду України. Це – пам’ятка садово-паркового мистецтва. Липова алея має не тільки природну, а й історичну цінність. Леся Лойко наголошує:
“Ми ще пропонували представникам департаменту, яке займається цим питанням, установити інформаційні таблички вздовж алеї, що це – старі дерева і вони нам цінні. Природній процес, коли певні гілки відсихають і падають. І тому варто дати інформацію гостям, де попросимо, коли будуть пориви вітру, сильний дощ або гроза, не ходити під тими деревами, щоб не треба було знімати значну частину. Гадаю, що ті, хто вміє читати, зрозуміють, що ми просто хочемо без особливих втручань зберегти це місце”.
Також громадськість сформувала Петицію до міської влади, у якій йдеться про те, що поки не буде огляду арбористами, містяни просять заборонити проводити будь-які втручання на Липовій алеї. Зареєстрував її ужгородець, письменник Андрій (Банді) Шолтес. Спільно з небайдужими ужгородцями вирішили звернутися з петицією, оскільки були стурбовані поспішним обстеженням стану дерев на Липовій алеї, що на набережній Незалежності.
Наша редакція звернулася із запитом до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради за розʼясненнями щодо рішення. Згідно з отриманою відповіддю директора департаменту міської інфраструктури Віталія Гільтайчука, рішення про залучення арбористів до проведення робіт із догляду за насадженнями в межах вищезазначеного об’єкту не приймалося.
У відповіді на запит ідеться: «Заборона проведення робіт із догляду за насадженнями введена бути не може. У випадку виникнення потреби, обслуговуючою організацією буде забезпечено належний догляд за насадженнями в т.ч. санітарна обрізка дерев у обсязі, що потребує безпечній експлуатації об’єкту”.
Така відповідь стурбувала представників комісії, оскільки немає чіткості щодо того, які роботи будуть проведені та хто їх проводитиме. Варто наголосити, що є приклади, як правильно здійснювати догляд за деревами. Практика залучення професійних арбористів – звичайне явище в інших містах України, зокрема Львові, Луцьку, Харкові тощо. Ужгород, як місто багате на цінні та довговічні дерева, теж може бути серед них.
Текст: Тетяна Лесюк, Відео: Юлія Дердюк
