Весна 2022 року. 24 квітня Україна святкує Великдень, який для мільйонів українців буде найсумніший в їхньому житті. В цей день спливає рівно два місяці, як росія розпочала широкомасштабну активну фазу російсько-української війни, що триває з 2014 року.
За оцінками американської газети «Chicago Tribune» станом на 20 квітня з України втекли понад 5 мільйонів людей, ще 13 мільйонів вважають, що перебувають у пастці в постраждалих від війни регіонах. ООН повідомляє, що станом на 17 квітня зафіксували 4890 жертв серед цивільного населення України: 2072 убитих та 2818 поранених. В інтерв’ю CNN Президент Володимир Зеленський повідомив, що у війні загинули до 3000 українських військових.
Карта бойових дій в Україні станом на 22 квітня (Твітер Міноборони Великої Британії)
Закарпаття. З початку війни тут стали на облік 102,5 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Десятки уродженців області загинули, захищаючи країну на фронті.
Переселенці на вокзальній площі в Ужгороді, березень 2022 року
Останні почесті череговому загиблому закарпатцю на пагорбі Слави в Ужгороді, квітень 2022 року (фото Ужгородської міської ради)
Українське православ’я і війна
Агресія росії й воєнні злочини проти українського народу поглибили кризу між Українською православною церквою (МП) та Православною церквою України, поставивши перших у дуже складне становище. Маючи права широкої автономії, канонічно – вони частина Російської православної церкви на чолі з патріархом Кирилом (Володимиром Гундяєвим). З одного боку предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій жорстко засудив дії росії і звернувся до Кирила, щоб той вплинув на президента путіна, аби він зупинив війну. Але натомість патріарх РПЦ, своїми висловлюваннями, по суті благословив війська рф вбивати українців.
Рашиські символи на великодній пасці у росії (скріншот з сайту “Риа новости”)
Упродовж двох місяців війни – десятки зруйнованих храмів і загиблі священники Московського патріархату. Єпископи УПЦ (МП) офіційно заявили, що їхні єпархії припинили поминати патріарха Кирила і прагнуть до незалежності від Російської православної церкви. Священники зібрали 430 підписів за міжнародний церковний трибунал над патріархом РПЦ.
21 березня Священний Синод ПЦУ ухвалив рішення «Про надзвичайний порядок прийняття до Православної Церкви України», за яким архієреї, духовенство, монастирі та релігійні громади, що бажають увійти в канонічне єднання з Православною Церквою України, в разі ухвалення відповідного рішення зберігатимуть свою структуру як єпархії ПЦУ.
Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній в ефірі національного телемарафону повідомив, що станом на кінець березня перейшли до Православної церкви України понад 50 церковних громад, а близько 100 перебувають у процесі переходу. Закарпатських серед них немає.
Московський патріархат в Закарпатті
В області УПЦ (МП) це 623 релігійні громади, що входять до Мукачівської та Хустської єпархій. Прихожани цих громад засуджують російську агресію, вони активні волонтери та носії політичної волі, а священникам часто доводиться ховати вбитих росіянами українських захисників.
«Ми не йдемо у церкву молитись патріарху. Жодному патріарху ми не молимося, ми молимося Господу Богу. Знаєте, дуже довго у пам’яті людей живе час, коли нам забороняли йти до церкві і молитись, забороняли релігію в принципі. Ця пам’ять змушує людей лякатись змін», – каже прихожанка УПЦ (МП) яка погодилась розповісти про своє ставлення до релігій під час війни, але не захотіла називати ім’я.
Ця жінка прихожанка одного із храмів у Хустському районі і приймає активну участь у житті своєї релігійної громади. Каже, що починаючи з 2014 року священники церкві у яку вона ходить, не поминають Кирила і не мають жодних фінансових зв’язків із росією. Прихожанка також припускає, що можливо настоятелі церков вагаються переходити у підпорядкування Епіфанія (предстоятель Православної церкви України з 15 грудня 2018) через політичні мотиви:
«Мені здається, що цей процес із церквами зараз складний через політичні мотиви також. Тому зараз брати і різко рубати так це все дуже важко. Жодної мови про залежність від росій й бути не може. А от рішення стосовно митрополита має бути настільки компромісним, щоб врахувати думку усіх православних».
Політика у релігійних справах дійсно переплітається. Ієрархи церкви ніколи не соромилися своєї політичної манери та зв’язків. У 2020 році предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій висвятив у диякони церкви народного депутата України від «Опозиційного блоку» Вадима Новинського, а зовсім недавно – екс-регіонала Михайла Добкіна.
Митрополит Онуфрій разом із олігархом і народним депутатом Вадимом Новинським під час візиту в Хуст, листопад 2019 року (фото з сайту Хустської міської ради)
Цікаві священнослужителі Закарпаття
Закарпаття у цьому не виняток. Найбільше серед служителів УПЦ (МП) вирізняється одіозний настоятель Кафедрального Кресто-Воздвиженского православного собору Мукачівської єпархії Димитрій (Сидор). Він також голова так званого «Сойму підкарпатських русинів» і у 2008 році проголошував незалежність Закарпаття, за що був засуджений (умовно).
Отець Димитрій був депутатом Закарпатської обласної ради у 2002 як самовисуванеь, а у 2006 році у складі Блоку Наталії Вітренко балотувався до Верховної Ради. У 2013 році виступав на конференції проросійського проєкту Віктора Медведчука «Український вибір». І вже у 2020 році балотувався до Ужгородської міськради за списком уже зароненої «Опозиційної платформи – За життя», а на території храму роздавав агітки за цю партію.
Отець Димитрій і агітки ОП-ЗЖ (фото з сайту dilo.net.ua)
У воєнний Великдень 2022 року священник продовжує проповідувати у найбільшому храмі Ужгорода, зв’язуючи євангельські притчі з власними політичними поглядами, які мають ознаки сепаратизму, мови ворожнечі ворожнечі і часто збігаються із прокремлівськими наративами. Все це є на Ютуб-каналі Ужгородского православного кафедрального собору.
Кафедральний Хресто-Воздвиженський собор в Ужгороді
Також у ЗМІ з’являлась інформація, що «Сойм підкарпатських русинів», яким керує священник, фінансувався російським урядовим фондом «Русский мир».
Ще один закарпатський священнослужитель, що має міцні з’вязки з москвою – вікарій Хустської єпархії УПЦ (МП) єпископ Угольський Симеон (Голубка). Його молодший брат Парамон (Голубка) архієрей Руської Православної церкви єпископ Сергієво-Посадський, який у 2019 році став намісником Троїце-Сергієвої лаври під москвою – найбільшого чоловічого монастиря в росії. Сестра Симеона черниця Серафима – скарбник Архангельської єпархії РПЦ.
Напередодні виходу матеріалу ми намагалися отримати коментарі від Мукачівської єпархії УПЦ (МП), зокрема з питаннями їхньої офіційної позиції щодо російсько-української війни та чи розглядають вони питання виходу зі складу УПЦ (МП) з подальшим переходом до ПЦУ. За браком часу вони не змогли надати коментарі і попросили надіслати їм запит. Аналогічний запит ми надіслали і до Хустської єпархії.
ПЦУ в Закарпатті до активної війни і зараз
Сьогодні в Закарпатті є три єпархії Православної церкві України – Закарпатська, Мукачівсько-Карпатська та Ужгородсько-Хустська, в яких 37 релігійних громад. Також до складу єпархій входять 33 релігійні громади Української православної церкві Київського патріархату та 19 громад Української Автокефальної православної церкві.
Єпископ Ужгородський і Закарпатський Варсонофій (Руднік) каже, що зараз вірян у храмах ПЦУ більше у три-чотири рази, ніж було до війни. А от нових переходів у підпорядкування до ПЦУ після 24 лютого не було.
«Є певні напрацювання, є певні думки, є певні обговорення, обіцянки, але реальних переходів поки що не було. Якщо ми говоримо про перехід з точки зору канонічного права, то треба зважати на те, що власником церковного майна є релігійна громада, яка будувала ті чи інші храми. Тому сама релігійна громада більшістю своїх голосів на загальних зборах приймає рішення про міни свого релігійного підпорядкування у Статуті. Наступний крок зава до правлячого архієрея. Якщо священнослужитель справжній пастир, він скаже: люди, ви вирішили перейти до української церкві (ПЦУ) – я йду з вами!», – пояснює єпископ.
«Перші ластівки» переходу
Першими і єдиними релігійними громадами, які у 2019 році змінили конфесійну приналежність з УПЦ (МП) на ПЦУ, стали вісім громад з Рахівського (селища Ясіня, Великий Бичків, село Ділове) та Хустського районів (cело Присліп). Сім з них зареєстрували новий Статут, одна діє без реєстрації.
«Тобто ці сім громад в установленому порядку зареєстрували свій статут. У однієї з них громад неналежним станом були оформлені документи, тому обласна державна адміністрація їм відмовила. Вони погодилися з цим рішенням. Приводять свої документи відповідно до із встановленим законодавством порядком і ми їх зареєструємо», – пояснюють у департаменті культури, національності та релігій ЗакОВА і додають, що з того часу більше жодна релігійна громада до ОВА не зверталася.
Ми поспілкувались із настоятелем храму Покрови Пресвятої Богородиці отцем Володимиром (Лофердюк). Він єдиний священник в Закарпатті, який у 2019 році підтримав релігійну громаду і перейшов до складу ПЦУ разом з парафіянами.
Отець Володимир (фото з сайту Uzhgorod.in)
«У нас уже була давно проукраїнська позиція. І в мене, як священника, і в моїх прихожан. Ще до війни, у 2012 році, коли ми бачили до чого все йде, повністю перейшли на українське богослужіння. Я тоді був «білою вороною». Але було таке правило, що на вимогу парафіян священник може вести богослужіння українською мовою. Це цькувалось і переслідувалось. Потім, з 2014 року, коли почалась війна, ми лише утвердилися в своєму бажанні. Люди хотіли, я чекав. Структура Київського патріархату не була визнана в світі, а хотілось, щоб все було законно», – згадує Отець Володимир.
Громада Покровської церкві перейшла до ПЦУ після різдвяних свят у січні 2019 року. На Святвечір того року Вселенський патріарх Варфоломій І вручив Томос про автокефалію Православної Церкви України митрополиту Київському і всієї України Епіфанію.
Отець Володимир розповідає, на зборах лише один прихожанин голосував проти переходу. Деякі ясінянські парафіянки перейшли до інших церков УПЦ (МП), на їх місце прийшли прихильниці ПЦУ.
Голосування за вихід з (МП) (фото з сайту Uzhgorod.in)
Тоді у 2019 році рішення кількох громад, які перейшли без священника, деякі вірники оскаржували у суді. Але у зв’язку з тим, що всі документи були вірно оформленні, судді винесли рішення на користь прихожан ПЦУ.
Вікарій для українських румунів
Минулого місяця у Тячівському районі парафіяни храмів у Солотвино, Нижній Апші, Глибокого Потоку, Середнього Водяного та Топчино зібрались і ухвалили рішення про вихід з-під порядкування УПЦ (МП). До ПЦУ вони переходити не збираються, а мають більш стратегічну ціль – отримати вікаріат для україно-румунської метрополії.
«Готуємо відповідне звернення до митрополита Епіфанія. Є згода Синоду і надання митрополії допоможе пришвидшити визнання Православної церкві України Румунською православною церквою. Це компроміс в інтересах української держави. У нашій громаді ми перші зробили офіційні кроки для об’єднання румунськомовних українців Закарпаття, Чернівців, Одеси. Тому докладемо максимум зусиль, щоб метрополія була в Закарпатті», – коментує рішення парафіян голова Солотвинської громади Василь Йовдій.
Після того, як Вселенський патріархат вніс Православну церкву України до диптиху помісних православних церков, її автокефалію визнали лише чотири церкві. Вісім церков, серед яких і Румунська православна церква, ще не визначились остаточно, чи визнають вони ПЦУ. Не визнали Українську церкву – Російська і Сербська.
ПравдаЄ