Попри повномасштабну війну, розвиток митної інфраструктури залишається одним із ключових завдань для України на шляху до європейської інтеграції. Водночас, як свідчать оцінки представників державних органів, головною перепоною для модернізації пунктів пропуску є не нестача фінансування, а проблеми управління, контролю та відповідальності.

Такі висновки були озвучені під час експертного глибинного інтерв’ю, проведеного ГО «Карпатські обрії» у Закарпатській області в межах проєкту ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development.

Донорські кошти є, але результатів недостатньо

За словами співрозмовника, розвиток митної інфраструктури сьогодні відбувається в умовах обмежених можливостей державного бюджету та значної залежності від міжнародної фінансової допомоги. Важливу роль у модернізації пунктів пропуску відіграють грантові програми Європейського Союзу та міжнародні ініціативи, зокрема проєкт Solidarity Lanes.

Однак навіть за наявності зовнішнього фінансування масштабне оновлення інфраструктури просувається повільніше, ніж очікувалося. Багато проєктів залишаються на рівні окремих пілотних рішень, тоді як системної модернізації прикордонної інфраструктури поки що не відбулося.

На думку представника влади, технічно реконструкція пунктів пропуску не є надзвичайно складним завданням. Значно серйознішою проблемою залишається організація процесів, контроль за використанням коштів та ефективність управлінських рішень.

Репутаційні ризики та проблема відповідальності

Одним із факторів, що негативно впливають на темпи модернізації, називають репутаційні втрати України через окремі випадки неефективного використання міжнародної допомоги.

Як приклад згадується ситуація з реалізацією проєктів на пункті пропуску «Ужгород – Вишнє Нємецьке», яка стала предметом суспільних дискусій щодо ефективності використання європейських коштів.

Співрозмовник наголошує, що проблема полягає не лише у фактах можливих зловживань, а й у недостатньому рівні персональної відповідальності за неефективне управління ресурсами. Відсутність дієвих механізмів контролю та покарання створює ризики для реалізації майбутніх інфраструктурних проєктів і може негативно впливати на довіру міжнародних партнерів.

Цифровізація залишається одним із ключових напрямів

Важливим інструментом підвищення ефективності митної системи експерти називають подальшу цифровізацію процесів.

Йдеться насамперед про розвиток механізмів «єдиного вікна», використання Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS), інтеграцію інформаційних систем державних органів через API-рішення та вдосконалення електронної черги на кордоні.

На переконання представника влади, саме цифрові інструменти здатні мінімізувати кількість ручних перевірок, скоротити корупційні ризики та пришвидшити проходження митних процедур для бізнесу.

Водночас цифровізація потребує належної координації між усіма залученими органами влади, включаючи митну службу, Міністерство фінансів, Державну податкову службу та інші державні інституції.

Кадри та мотивація залишаються слабким місцем

Окрему увагу співрозмовник приділяє кадровому забезпеченню митної системи.

На його думку, ефективність роботи значною мірою залежить від професійної підготовки працівників, регулярного навчання та системи сертифікації персоналу. Важливу роль також відіграє запровадження чітких показників ефективності роботи та механізмів матеріального стимулювання.

Серед основних критеріїв оцінки діяльності митних органів пропонується використовувати тривалість митного оформлення, кількість декларацій без помилок, обсяг надходжень до бюджету, рівень корупційних ризиків та швидкість обміну інформацією між державними структурами.

На думку експерта, саме система KPI та прозора мотивація можуть стати одним із факторів підвищення якості державного управління у митній сфері.

Бізнес залишається поза процесом реформ

Ще однією проблемою називається недостатня участь бізнесу у формуванні митної політики.

За оцінкою представника влади, взаємодія державних органів із підприємцями здебільшого відбувається під час кризових ситуацій або після виникнення проблем. Натомість системна участь бізнес-асоціацій та громадського сектору в розробці нормативних змін часто залишається формальною.

Це, своєю чергою, знижує ефективність реформ та ускладнює впровадження нових механізмів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Історія АЕО: реформа, яка не стала масовою

Показовим прикладом проблемної взаємодії між державою та бізнесом співрозмовник називає інститут авторизованого економічного оператора (АЕО).

Попри те, що механізм діє в Україні понад десять років і є важливою складовою європейської митної системи, у Закарпатській області відповідний статус отримала лише одна компанія.

Серед причин називають складність процедур, надмірну бюрократію, високу вартість консалтингових послуг та недостатню адаптацію європейських підходів до українських реалій.

Як наслідок, бізнес не отримує достатніх стимулів для переходу на спрощені процедури, а сама реформа не демонструє очікуваного масштабу впровадження.

Що необхідно змінити

На думку учасника дослідження, модернізація митної інфраструктури можлива навіть в умовах війни. Водночас для цього необхідно забезпечити прозорі механізми реалізації проєктів, незалежний аудит міжнародної допомоги та невідворотність відповідальності за корупційні порушення.

Серед ключових рекомендацій також називаються інституціоналізація участі бізнесу в нормотворчому процесі, спрощення процедур отримання статусу АЕО, розвиток безкоштовної консультаційної підтримки для підприємств та адаптація європейських норм до практичних умов функціонування українського бізнесу.

Висновок

Результати дослідження свідчать, що головним бар’єром для розвитку митної інфраструктури сьогодні є не відсутність фінансових ресурсів, а якість управління та інституційна спроможність державних органів.

За наявності міжнародної підтримки, сучасних цифрових рішень та політичної волі Україна має можливості для модернізації митної системи навіть в умовах війни. Водночас успіх цих змін значною мірою залежатиме від прозорості використання ресурсів, ефективності координації між державними інституціями та реального залучення бізнесу до процесу реформування.

Публікація створена та підтримується в рамках субгранту проєкту “ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development” за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується ГО IAA Інститут аналітики та адвокації / Institute of Analytics and Advocacy та ГО Технології Прогресу. Його зміст є виключною відповідальністю субгрантера проєкту ACCORD ГО “КАРПАТСЬКІ ОБРІЇ” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.