Минулого тижня в Ужгороді обговорили регіональну політику у сфері управління відходами на круглому столі «Проблемні питання регіональної політики у сфері управління відходами у Закарпатській області: причини, прогнози та рекомендації», в роботі якого взяли участь представники департаменту екології та природних ресурсів, державної екоінспекції у Закарпатській області, Закарпатського відділення АМУ, РАОМС «Закарпаття – за чисте довкілля», ГО «Yadro lab» та ГО «Chysto.de». Організатором круглого столу виступила ГО «Екосфера».
Учасники заходу обговорювали ситуацію з управлінням відходами в області, зокрема говорили про Регіональний план управління відходами у Закарпатській області до 2030 року, який сьогодні проходить процедуру перегляду у зв’язку зі збільшенням мешканців області за рахунок ВПО. З моменту його затвердження головою Закарпатської ОВА цей документ визначатиме алгоритми дій з відходами, починаючи зі збору сміття від населення та бізнесу, і закінчуючи його переробкою, утилізацією чи захороненням.
Акцент обговорення регіональної політики у сфері управління з відходами фокусувався на відповідності пріоритетів і заходів ієрархії поводження з відходами, зафіксованій Національною стратегією управління відходами до 2030 року, новим Законом України «Про управління відходами» та Європейським Зеленим Курсом, який базується на циркулярній економіці.
Ієрархія операцій поводження з відходами є спрощеною концепцією, яка за пріоритетністю показує варіанти управління відходами від найбільш ефективних до найменш бажаних. Основа концепції – пріоритетність варіантів поводження з відходами з метою максимізації їх сталості таким чином:
- Запобігання утворенню відходів. Деяких відходів можна повністю уникнути, а інші – мінімізувати в кількості. Особливий пріоритет має бути наданий мінімізації небезпечних компонентів відходів, а деякі небезпечні матеріали, можливо, слід взагалі усунути з потоку відходів.
- Повторне використання. Полягає у поверненні об’єктів до використання з тим, щоб вони не входили до потоку відходів. Приклади включають повторне відновлення протектору шини або повторне наповнення пляшок.
- Вторинна переробка. Полягає у виокремленні з відходів матеріалів для їх повторного використання у якості сировини. На цьому принципі базується циркулярна економіка.
- Утилізація. Полягає у додаванні вартості шляхом конвертації відходів у щось інше. Два основні приклади – це компостування органічних відходів та вироблення енергії з відходів (біогаз, сміттєспалювання, включаючи піроліз і газифікацію).
- Видалення і захоронення. Є найменш прийнятною альтернативою поводження з відходами. Може застосовуватись у перехідному періоді налагодження ефективної системи управління ТПВ.
На жаль, участь у роботі круглого столу, попри запрошення, не взяли представники міжнародного проєкту APENA 3, експерти якого власне й розробляють Регіональний план управління відходами для області. Тому присутні могли говорити лише про два напрацьовані сценарії, про які повідомив заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький 19 вересня.
У проєкті Регіонального плану управління відходами зазначається, що сьогодні в області утворюється не більше 350 тис. тонн відходів у рік. Тож перспективною цифрою є 500 тис. тонн відходів в рік. За першим сценарієм пропонується створення інфраструктури для сортування та переробки відходів, один сміттєспалювальний завод та полігони для захоронення ТПВ. За другим сценарієм – будівництво сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів у кожному районі та 2 сміттєспалювальних заводи на 200 тис. тонн на рік.
«Ми не мали можливості ознайомитись з проєктом Регіонального плану управління відходами для Закарпатської області, який розробляють експерти APENA 3, однак, судячи з цих сценаріїв, бачимо, що основні заходи у рамках стратегії стосуються варіантів 4-ї та 5-ї пріоритетності в ієрархії поводження з відходами, тобто будівництва сміттєспалювальних заводів та полігонів ТПВ», – коментує екологиня ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.
«Особливо бентежить пропозиція будівництва 2-х сміттєспалювальних заводів, потужністю 200 тис. тонн на рік. Тобто спалюватись має близько 50% утвореного сміття. Це свідчить про одне з двох: Регіональний план ігнорує впровадження заходів, спрямованих на запобігання утворенню відходів, повторне їх використання і головне – рециклінг, на який сьогодні орієнтована уся економіка країн ЄС. Якщо ж Регіональна стратегія все-таки передбачає і заходи вищої пріоритетності, які полягають у підвищенні екологічної свідомості мешканців області, відповідального відношення та практики сортування сміття, то досвід тих же країн ЄС свідчить, що сортувальні лінії та сміттєпереробні заводи механіко-біологічної обробки дозволяють відібрати для рециклінгу та виробництва компосту / біогазу до 80% сміття. Щоб сміттєспалювальні заводи на 200 тис. тонн у рік були рентабельними, вони повинні будуть завозити сміття із-за меж області. Чи такою бачать систему управління відходами в області її мешканці? Це питання повинно обов’язково бути винесене на публічне громадське обговорення» – зазначає екологиня.
Тим часом учасники круглого столу погодились, що хотіли б бачити у Регіональному плані управління відходами:
1) рішення про впровадження всеохоплюючого освітньо-виховного та інформаційного компонента через шкільні програми;
2) заходи з впровадження системи роздільного збору біологічної (мокрої) фракції ТПВ – харчових відходів, а також садових відходів та будівництво компостних станцій у містах і територіальних громадах, де проживає більше, ніж 50 тис. населення;
3) підтримку створення рециклінгових підприємств, орієнтованих на сортування сміття з подальшою його переробкою;
4) підтримку виробництва біогазу.