Верховна Рада України 21 серпня 2024 року прийняла законопроєкт №9549, який надає Закарпатській обласній військовій адміністрації нові повноваження щодо примусового відчуження земельних ділянок та нерухомого майна в Ужгородському районі.
Це стосується ділянок уздовж автомобільних і залізничних шляхів, які необхідні для розвитку цифрової інфраструктури, зокрема будівництва базових станцій мобільного зв’язку.
Законопроєкт, ініційований урядом і Міністерством цифрової трансформації, передбачає, що у період воєнного стану Закарпатська ОВА може приймати рішення про примусове відчуження землі та нерухомості приватної та комунальної власності. Вартість відчуженого майна буде компенсована з державного бюджету, але оскаржити такі рішення в суді буде неможливо.
Законопроєкт спрямований на прискорення процесу відведення землі для розвитку інфраструктури зв’язку. Замість шести місяців, процедура займатиме два-три місяці. Це особливо важливо для забезпечення зв’язком населених пунктів, які прийняли значну кількість внутрішньо переміщених осіб.
Нові базові станції мобільного зв’язку дозволять забезпечити 4G-покриття в понад 1500 селах, де проживає близько 600 тисяч людей.
Проте питання відчуження землі врегулювати буде складно. Як зазначає юристка Наталія Майстренко, серед територій, які планують забрати під будівництво, можуть опинитися землі прибережної захисної смуги: Ботанічний сад Ужгородського національного університету Оноківської територіальної громади, земельні ділянки і об’єкти вздовж злітно-посадкової смуги або території біля аеропорту Ужгород, землі Полонини-Руни та Шахтинського лісу.
“На місці відчужених земель згодом можуть звести багатоквартирне житлове будівництво. Траплялося, що міняли цільове призначення з будівництва тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб під колективне будівництво житлове, а згодом міняли на багатоквартирний житловий будинок із квартирами покращеного планування, двохярусними . Існує спеціальний Закон України “Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”. Навіщо було робити окремим законом щодо однієї області? Вбачаю корупційні підстави. Мали б просто внести зміни до цього закону, якщо впроваджуватимуть для об’єктів, операторів зв’язку, для комунікацій. Ці зміни до закону надають право примусового відчуження земельних ділянок комунальної і приватної власності. Якщо закон врегульовує вилучення земель з мотивів суспільної необхідності з приватної власності, проголосований нещодавно законопроєкт стосується також і комунальної власності” – розповідає Наталія Майстренко.
За словами юристки, Конституція є найвищим юридичним документом в Україні. Її норми чітко визначають обмеження прав, гарантій і свобод громадян та людини під час дії воєнного стану. Вихід за межі таких обмежень неможливий. Існує вичерпний перелік обмежень, які можуть бути накладені на права та обов’язки громадян під час воєнного стану, тобто будь-які обмеження, що виходять за межі цього переліку, не відповідають Конституції. Тому твердження, що рішення Закарпатської ОДА не можна оскаржувати, є незаконним. Оскільки норми Конституції як основного закону мають перевагу над нормами будь-яких інших нормативно-правових актів.
Законопроєкт підтримали 228 депутатів Верховної Ради. Один із тих, хто підтримав законопроєкт – закарпатець Анатолій Костюх зробив публічну заяву в якій зазначив, що, незважаючи на зрозумілі й необхідні пропозиції законопроєкту, в ньому також містяться положення, що викликають занепокоєння. Зокрема, йдеться про примусове вилучення нерухомості та землі у фізичних і юридичних осіб в Ужгородському районі, а також про заборону оскаржувати такі дії в суді, що, за його словами, є прямим порушенням статей 13, 55, і 95 Конституції України та ігноруванням права власності, закріпленого в Цивільному кодексі.
Депутат зазначив: “Один із голосів мій та зараз шкодую про це. Буду приєднуватись до постанов про скасування ухваленого рішення і відстоювати підтримання більш прийнятного тексту із запобіжниками для недопущення жодних зловживань”.
Анатолій Кастюх також наголосив, що під час обговорення законопроєкту наголошувалося на його стосунку до окремої ділянки в горах Ужгородського району, але в остаточному тексті законопроєкту надано можливість вирішувати долю майна по всьому району, що є неприпустимим. Депутат заявив, що буде працювати над скасуванням ухваленого рішення та відстоюватиме більш прийнятний текст із запобіжниками, щоб запобігти можливим зловживанням.
Варто зазначити, що Верховна Рада прийняла законопроєкт № 9549 за основу 6 червня, 21 серпня проголосувала за нього у другому читанні Після підписання президентом документ набере чинності.
Вже прийнятий та підписаний закон можуть скасувати, якщо Конституційний Суд вирішить, що він суперечить Конституції. Для цього до суду мають звернутися щонайменше 45 депутатів або інші офіційні особи, такі як Президент чи Верховний Суд. Громада не може самостійно подати таке звернення, але може попросити депутатів зробити це за них.
22 серпня Наталія Щобак подала петицію з проханням накласти вето на законопроєкт № 9549, прийнятий Верховною Радою 21 серпня 2024 року. Петиція аргументується тим, що нові зміни до законодавства унеможливлюють оскарження у суді рішень про примусове відчуження земельних ділянок, що викликає занепокоєння серед громадян і може порушувати їхні права на власність, гарантовані Конституцією України.
Підтримка цієї петиції сприятиме поверненню законопроєкту на доопрацювання.
Текст – Тетяна Шевчук, відео – Юлія Дердюк.
