Експерти актуалізували низку питань-проблем, пов’язаних із українсько-угорськими взаєминами у світлі сьогоденної російсько-української війни. Угорщина – сусід України, якого з нами пов’язують давні історичні традиції, різноманітні події, серед яких були й складні, навіть трагічні сторінки минулого. За останні роки наші відносини «трусанули» дипломатичні кризи, «мовні», «освітні» непорозуміння, міжнаціональні провокації тощо.

Про ці та інші сучасні проблеми спілкувалися днями в Ужгородському національному університеті учасники дискусії «Україна та Угорщина між минулим і майбутнім» в рамках роботи дискус-клубу «UA. Україна актуальна». Ініціаторами проведення заходу виступили НДІ політичної регіоналістики і НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права УжНУ.

Усі присутні задалися цілком резонним питанням – чому ставлення угорських правлячих кіл до України м’яко кажучи недружні, а відносини між державами досить натягнуті. Адже під час російсько-української війни, попри те, що Угорщина однією із перших відкрила гуманітарні кордони, прийняла українських біженців, на словах підтримала Україну в її боротьбі за державну незалежність і на шляху до ЄС, її політична еліта дещо відсторонюється від інших масштабних акцій у підтримку України, які ініційованих багатьма країнами Європейського Союзу і НАТО, а інколи дозволяє собі принизливі публічні закиди на адресу українських лідерів. Як зазначили організатори дискусії, «це не може залишатися непомітним і не може нас не непокоїти. Українцям потрібна ясність у багатьох питаннях міждержавних відносин, особливо з нашими сусідами й особливо у такий непростий час. Тому і нас цікавить, що відбувається насправді, які причини і можливі наслідки такого стану речей і, врешті, що буде завтра? Як ми житимемо поруч далі, після війни, після путіна, яким буде цей регіон і чи буде він безпечним у майбутньому?».

Відповідь на ці та інші питання шукали науковці та експерти Мирослава Лендьел, Михайло Савчин, Маріан Токар, Степан Віднянський, Юрій Остапець, Петро Токар, Михайло Шелемба, Василь Ільницький, Ігор Прохненко, Олег Лукша та Кристина Червеняк.

Важливо, що до першої зустрічі групи експертів були залучені саме історики, політологи, соціологи, які дали фахову оцінку передумовам і динаміці сучасних обставин непростих відносин Угорщини та України. На цьому акцентував і директор НДІ політичної регіоналістики УжНУ, доктор наук з державного управління, професор Маріан Токар, зазначивши, що «іде війна, сьогодні вже 100 днів як здійснюється повномасштабна агресія Росії проти нашої держави. Українці вірять в ЗСУ і тероборону, сподіваються на мудрість і далекоглядність політико-управлінської та наукової, інтелектуальної еліти, волонтерять, і розраховують на світову підтримку. Чимало держав сьогодні підставили плече Україні різноманітною допомогою – від моральної до гуманітарної, дипломатичної, воєнної підтримки. Ми всі це цінуємо і дякуємо кожній державі, яка у такий надскладний час є з нами. І сьогодні, цим заходом, ми презентуємо доброчинну акцію, якою намагаємося актуалізувати життєвоважливі питання з точки зору Україноцентризму, якого, на жаль, нам так бракує в процесі державотворення»…

Проректор з науково-педагогічної роботи УжНУ, доктор політичних наук, професор Мирослава Лендьел вказала про те, що «Угорщина наш сусід, країна ЄС, але в українсько-російській війні вона, на жаль, займає особливу позицію. Вважаю, що для науковців, експертів, які є тут, в УжНУ, на Закарпатті, є дуже важливим відродження співпраці із університетами, Академією наук, аналітичними центрами Угорщини щодо об’єктивного обговорення українсько-угорських відносин та виходу їх на конструктивний рівень».

Про авторитарний традиції влади в Угорщині та, зокрема, причини політики її прем’єра В.Орбана поділився роздумами директор НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права УжНУ, доктор юридичних наук, професор Михайло Савчин.

Особливу зацікавленість присутність викликав виступ завідувача відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України в Києві, доктора історичних наук, професора, член-кореспондента НАН України Степана Віднянського, котрий детально описав українсько-угорські відносини й певний злам ставлення влади до України, а тоже й демонстративне протистояння угорської суб’єктності напротивагу європейській солідарності. Наголосив він і на тому, що «агресивнішою стала риторика угорської влади щодо безпосередніх країн-сусідів, зокрема й України».

Відомий експерт Михайло Шелемба презентував найновіші соціологічні опитування, які підтвердили наявну кризу українсько-угорських відносин в поглядах простих громадян. Про наявні проблеми політичного, дипломатичного і навіть психологічного характеру говорили й інші учасники дискусії Василь Ільницький, Петро Токар, Ігор Прохненко, Юрій Остапець, Кристина Червеняк.

Захід відбувся напередодні сумної події в історії мрійників про «Велику Угорщину – Тріанонського міжнародного договору (4 червня 1920 року), який позбавив угорців шовіністичних амбіцій. Щоправда вже втретє за трохи більшу ніж 100-літню історію ця ідея «дотріаноння» звучить з вуст офіційних очільників цієї сусідньої держави. Відтак риторика влади Угорщини щодо України поки не змінюється й очевидно продовжиться, на чому зійшлися учасники заходу, й вирішили далі відслідковувати стан відносин і потенційних загроз.

Власна інформація