Тячівський райсуд Закарпатської області виправдав інспектора митного поста «Солотвино» і двох громадян, які начебто сприяли йому в отриманні хабарів. Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 12 липня.

У вересні 2020-го в СБУ надійшла заява про злочин, автор якої повідомив, що йому запропонували за 650 доларів США допомогти у ввезенні в Україну автомобілів через митний пост «Солотвино» у режимі «тимчасове ввезення до 1 року». Спілкуючись із посередником, чоловік зрозумів, що з усієї суми 350 доларів буде передаватися службовим особам митниці та прикордонникам. У разі відмови платити митники нібито погрожували не пропускати автомобілі, штучно затягувати митний і прикордонний контроль, ініціювати додаткові перевірки тощо.

5 листопада 2020-го на митниці пройшли обшуки і головного державного інспектора затримали. Його співучасниками вважалися двоє цивільних — чоловік, який займався оформленням документів для розмитнення автомобілів і допомагав  переганяти з-за кордону автомобілі, а також водій, які переганяв ці машини.

За версією обвинувачення, чоловіки сприяли приховуванню злочину, отримуючи хабарі для митника в людини, яка хотіла перегнати авто. Спочатку вони нібито отримали 1000 євро і 1000 гривень, а приблизно через місяць — 2 600 євро і 2000 гривень, після чого були викриті.

У судовому засіданні фігуранти вину не визнали. Митник повідомив, що діяв на законних підставах і ніяких грошей не отримував. Дисциплінарна комісія Закарпатської митниці в його діях при розмитнені автомобілів жодних порушень не виявила.

Інший обвинувачений повідомив, що допомагав заявнику переганяти машини з-за кордону в Україну, їх розмитнювати, за що отримував від нього плату в 450 – 600 доларів за кожний автомобіль. У цю плату входили його послуги та послуги водія. Він підтвердив, що розповідав клієнтові нібито ділиться із митниками і прикордонниками, але насправді грошей їм ніколи не давав і платив тільки водієві.

Звявник повідомив, що спілкувався тільки з одним із обвинувачених. Кому саме з працівників митниці його знайомий давав грошові кошти, він не знає, оскільки на митний пост ніколи не заходив і працівників митниці, що там працюють, не знає. Про те, що знайомий платить працівникам митниці, він чув лише з його слів. Яку конкретно суму грошових коштів отримували митники йому також невідомо.

Камери відеспостереження зафіксували, що що представники Державного бюро розслідувань зайшли на територію митниці почався обшук і всіх працівників поклали на підлогу. А цей час у в приміщення модуля здійснення митних формальностей зайшла невідома особа в масці і знаходилась там 23 секунди без нагляду з боку правоохоронних органів, посадових осіб митного поста чи понятих. Пізніше в цьому приміщенні виявили 100 євро і захист стверджував, шо їх підкинули.

У судовому засіданні прокурор повідомив, що незнайомець у масці є працівником правоохоронного органу, але не зміг пояснити, що він робив у пустому приміщенні модуля здійснення митних формальностей до початку обшуку. З огляду на це суд визнав протокол обшуку недопустимим доказом.

Із записів негласних слідчих дій вбачається, що заявник і обвинувачений спілкуються щодо вартості перевезення в Україну автомобілів і про те, скільки працівники митниці та прикордонники вимагають від них грошей за кожний автомобіль. Але ніхто з них ні разу прізвища не називав та не розповідав про конкретний факт передачі коштів будь-кому з працівників митниці.

На думку суду, немає жодного доказу, що митник отримав за посередництва двох інших обвинувачених неправомірну вигоду. Також невідомо, які саме штучні перешкоди він робив чи міг зробити при митному оформленні автомобілів. У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, що інспектор митниці надавав будь-які вказівки підлеглим.

Суд дійшов висновку, що немає достатніх доказів для доведення винуватості «поза розумним сумнівом» і вичерпані можливості їх отримати.

За ч.3 ст.368 КК обвинуваченим загрожувало від 5 до 10 років увʼязнення з конфіскацією майна.