Микола на псевдо “Ніксон” — головний сержант ЗСУ, який зараз служить в Ужгородському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Чоловік родом з Харкова. До 24 лютого 2022 року Микола був підприємцем — разом з дружиною мали крамницю жіночого взуття, пише Суспільне новини.

Як зазначають у Закарпатському ОТЦК та СП, на початку повномасштабної війни Микола перевіз родину з Харкова до Ужгорода, а вже 9 березня чоловік був у ТЦК та СП.

“На початку березня 2022 року перевіз родину до Ужгорода, а сам пішов до військкомату і наступного ж дня був на навчальному центрі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Було чітке розуміння, що я мушу це зробити. Це як в гаслі моєї рідної бригади — “Лем ми!”. Треба вставати й іти захищати. Нічого надзвичайного — просто треба. Намагався піти ще в Харкові, але потрібно було вивезти дружину й 87-річну мати. Залишити їх там не можна було — напередодні виїзду прилетіло в сусідній двір”, — розповів чоловік.

Сержант Микола на псевдо "Ніксон". Фото: Закарпатський ОТЦК та СП
Сержант Микола на псевдо “Ніксон”. Фото: Закарпатський ОТЦК та СП

За словами Ніксона, строкову службу він проходив ще в 1985 році. Закінчив її старшиною, й тому був призначений на сержантську посаду, відповідав за певну ділянку позицій.

“Адаптуватися потрібно було швидко, але кожен розумів навіщо ти там і за що борешся. Перший бойовий досвід — населений пункт Яковлівка. Позиції були на трасі Бахмут-Лисичанськ. Я розумів, чого очікувати. Найтяжче — втрата побратима. Постійне питання в голові “Чому він, а не ти?”. Але, на жаль, війна вона така”, — каже Микола.

Сержант Микола на псевдо "Ніксон". Фото: Закарпатський ОТЦК та СП
Сержант Микола на псевдо “Ніксон”. Фото: Закарпатський ОТЦК та СП

На Херсонщині військовослужбовець отримав два кульові поранення.

“Під час звільнення Херсонщини наш підрозділ штурмував. Ми їхали на завдання піднесені. Але згодом я отримав два кульові поранення у правий бік. На жаль, це не дозволило мені з хлопцями йти далі. Дуже важке поранення. Потім шпиталі, довге лікування, кілька операцій. Після останньої дізнався, що праву нирку лікарі вимушені були видалити. Коли вже більш-менш оклигав, був переведений до Ужгородського РТЦК та СП і зараз несу службу там. Часто чую міф, ніби в ТЦК служать хлопці по блату, за гроші, які нічого не бачили. Це повна маячня!”, — зазначив Ніксон.

Сержант Микола на псевдо "Ніксон". Фото: Закарпатський ОТЦК та СП
Сержант Микола на псевдо “Ніксон”. Фото: Закарпатський ОТЦК та СП

Військовий каже, що мріє про цивільне життя: “Але спочатку стовідсоткова перемога і повернення наших кордонів до рівня 1991 року. Варто всім не забувати — тільки ми можемо перемогти росіян, за нас це ніхто робити не буде. Лем ми!”.