Що стверджується?

Угорське видання KárpátHír повідомило про нібито «жорстку мобілізаційну операцію» поблизу села Великі Лучки на Мукачівщині. За твердженням авторів публікації, на світанку «поліцейські в масках напали на угорськомовну ромську громаду».

У матеріалі також заявляється, що внаслідок стрілянини двоє чоловіків нібито зазнали тяжких поранень. Одного з них начебто забрали з місця події «з трьома кулями в тілі», а іншого – «нерухомим занесли до фургона». Це прямі цитати з публікації видання.

Однак матеріал спирається винятково на слова неназваних очевидців. У ньому немає коментарів поліції, прокуратури, медиків, представників ТЦК чи інших офіційних установ. Сам ресурс визнає, що органи влади не підтвердили оприлюднену інформацію. Попри це, видання запевняє, що «всю історію можна побачити на відео».

Що було насправді?

Насправді відеозаписи не доводять основних тверджень публікації. На них чути гучні звуки, які можуть бути пострілами, а також крики людей. Проте з відео неможливо встановити, хто саме стріляв, чи були поранені, скільки їх було та за яких обставин усе відбувалося. Тим більше запис не підтверджує заяву про чоловіка «з трьома кулями в тілі».

Офіційно поліція Закарпаття повідомила, що у Великолучківській громаді проводила операцію із затримання конкретного підозрюваного у вчиненні низки тяжких злочинів. Йому інкримінують зґвалтування 14-річної дівчини, вимагання та незаконне поводження зі зброєю. Чоловік тривалий час не з’являвся на судові засідання, тому суд дозволив його затримання і примусовий привід. Поліцейські встановили його місцеперебування, затримали, а суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, версія про «мобілізаційну операцію» суперечить офіційно версії  правоохоронців. Твердження про двох «тяжкопоранених», зокрема чоловіка «з трьома кулями в тілі», не підтверджені ані поліцією, ані медиками, ані іншими офіційними джерелами.

Як відбулася маніпуляція?

Маніпуляція будувалася у кілька етапів. Реальну поліцейську операцію із затримання підозрюваного підмінили історією про примусову мобілізацію. Свідчення анонімних очевидців подали без перевірки, а непідтверджені подробиці про стрілянину та поранених – як установлені факти. Відео використали як нібито доказ усієї історії, хоча воно не підтверджує ані мету операції, ані кількість постраждалих. Після цього емоційне повідомлення поширили в соціальних мережах, посилюючи враження, що правоохоронці нібито напали на угорськомовну ромську громаду під час мобілізаційного рейду.

Як поширювалась маніпуляція?

Спочатку KárpátHír опублікував матеріал на своєму сайті, а потім виніс його на офіційну Facebook-сторінку. У дописі повторили найрезонанснішу тезу: нібито «військові та поліцейські провели жорстоку мобілізаційну операцію», під час якої «двох людей застрелили або поранили пострілами». Застереження про відсутність офіційного підтвердження у Facebook-анонсі вже не було помітним – аудиторія бачила передусім категоричне твердження.

У Telegram-каналі KárpátHír те саме посилання опублікували двічі з інтервалом у чотири хвилини о 19:03 та 19:07. В обох повідомленнях повторювалося, що у Великих Лучках нібито відбувалася саме мобілізаційна операція і що двох людей підстрелили.

Матеріал із таким самим заголовком і формулюванням з’явився також в Instagram. У Facebook його підхопили окремі користувачі та щонайменше одна публічна політична група – «Szijjártó Péter a legjobb külügyminiszter», тобто «Петер Сіярто – найкращий міністр закордонних справ». Вони поширювали інформацію KárpátHír без додаткової перевірки викладених у ній тверджень.

Наступного дня історія вийшла за межі угорськомовного простору. Англомовний ресурс Rroma.org передрукував її, прямо посилаючись на KárpátHír. У новій публікації знову стверджувалося, що силовики нібито напали на угорськомовну ромську громаду, двох чоловіків підстрелили та силоміць забрали в автобуси. При цьому автори самі зазначали, що офіційного підтвердження ще немає.

Висновок

Перед нами приклад підміни контексту, перебільшення та подання неперевірених тверджень як доведених фактів. До речі, видання так і не спростувало поширену інформацію.

Інформацію перевірив Євген Соломін