Російська агресія в Україні продовжується, іде важке протистояння на лінії зіткнення з путінськими рашистами на сході й півдні держави, продовжується боротьба з «рускім міром» і в інших регіонах України, де, на жаль, ще до нині недоторканими залишаються об’єкти чужинської культури і політики, а також комуно-радянського режиму у формі пам’ятників, погрудь, стел, кам’яних дошок та інших зображень, які підлягають законній декомунізації та дерусифікації (деросіянізації).
За підрахунками спільноти «Декомунізація України» лише в Закарпатській області таких об’єктів нараховується понад 60. І на жаль, публічна влада на місцях не тільки не задіяна в активізації згаданого процесу, а й подекуди займається імітацією декомунізації або ж свідомим саботажем і гальмуванням виконання норм українського законодавства. Тому, Коаліція організацій «Закарпаття за дерусифікацію» продовжує моніторити ситуацію з цього питання в регіоні й реагує на масові запити громадян щодо відповідних порушень.
Наразі слово вкотре про найбільший на Закарпатті пам’ятник російському і радянському письменнику Максиму Горькому. Ініціативи щодо демонтажу цього об’єкта, що знаходиться на мальовничому шляху між селами Буштино (Тячівський район) і Вишково (Хустський район), звучали вже неодноразово. Це питання піднімали як прості громадяни, зокрема і місцеві жителі, так і громадські організації. Але про будь-які зрушення у цьому напрямку у публічному просторі невідомо. Тому, реагуючи на чергові звернення небайдужих громадян, місцевих жителів, які переймаються іміджем своїх територіальних громад, «Закарпаття за дерусифікацію» звернулася до місцевих управлінців у Буштино і Вишково з вимогою нарешті вирішити це питання позитивно.
Очікуючи на відповідне рішення, об’єднання мотивує свою вимогу тим, що Буштинська і Вишківська територіальні громади в Закарпатській області повинні виконати дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (закон № 317-VIII від 9 квітня 2015 року). Адже виходячи з біографії та діяльності М. Горького, його постать підпадає під дію цього документу. Підтвердженням цьому є і той факт, що по всій Україні перейменуванню підлягають також провулки, вулиці, площі, названі раніше його іменем.
Коаліція має чіткий аргумент, незважаючи на те, що про Максима Горького у громадян середнього і старшого віку зберігається стереотипне мислення про діяча, яке обмежується виключно його літературною діяльністю. Це десь із розряду «казок про Пушкіна» – мовляв, письменник, культурний діяч, за що до нього вчепилися…
Насправді все набагато простіше. Алєксєй Максімовіч Пєшков, який більше відомий під псевдо Максим Горький, основоположник літератури соціалістичного реалізму та родоначальник радянської літератури був активним пролетарсько-більшовицьким пропагандистом, публіцистом, журналістом і письменником, який прославляв більшовизм, комуністичну владу з її авторитарними лідерами, одним із організаторів більшовицьких партійних шкіл, ідеологічним співробітником російських пропагандистських газет «Правда» і «Звєзда», надмірно пропагував російську культуру серед неросійських народів. Його талант використовувала комуністична влада для своїх політичних цілей. Цих фактів більш ніж достатньо для того, щоб представникам публічної влади відповідально поставитися до виконання згаданого закону. І жодних ілюзій щодо постаті чи обмовок щодо іншої долі цього об’єкту не може бути. Його слід демонтувати!
Коаліція організацій «Закарпаття за дерусифікацію», спільно з іншими громадськими об’єднаннями і спільнотами, з активними громадянами, має на меті активізувати процес декомунізації та дерусифікації (деросіянізації) в регіоні й планує до Дня Незалежності України презентувати публічний проєкт, у якому будуть фігурувати імітатори декомунізації-дерусифікації, а також ті, хто гальмує цей процес або свідомо саботує виконання норм українського законодавства.
Маріан ТОКАР, Коаліція організацій «Закарпаття за дерусифікацію»