У час широкомасштабного російського вторгнення Закарпатська область стала прихистком для близько 380 тисяч вимушених переселенців. За даними облради, для безплатного розселення залучено 296 комунальних закладів. Водночас не перестає надходити гуманітарна допомога з-за кордону: одяг, продукти, ліки, засоби гігієни та інші речі першої потреби. Та поки весь фокус уваги прикутий до трагічних події в країні, локальні проблеми, зокрема ситуація з відходами в області невпинно погіршуються. Стрімке зростання кількості населення призвело до збільшення кількості ТПВ. При цьому ще до війни це питання потребувало негайного розв’язання.
В Ужгороді на сьогодні проживають близько 50 тисяч вимушених переселенців. За інформацією директорки ТОВ «АВЕ Ужгород» Наталії Якубик кількість відходів у місті збільшилася на 18%. У березні середньодобовий показник склав 871 куб. м на добу, у той час за січень, лютий цей показник становив 740 куб. м.
«Селективний збір проводиться як і раніше, темпів зростання немає. Наразі основна проблема – це переповнений полігон ТПВ. Також після початку введення воєнного стану досить проблемне питання – сплати за послуги» – зазначила директорка підприємства.
Ужгородське сміттєзвалище
За час війни не спиняла роботу найбільша в області станція заготівлі вторсировини «Проектна, 3». Внаслідок російської агресії проти України більшість партнерських підприємств зруйновано або припинило свою діяльність. У зв’язку із цим у роботі станції внесли певні корективи та зараз приймають лише макулатуру, поліетиленову плівку, ПЕТ-пляшки та прозоре скло.
«Візуально збільшилися обсяги картону і плівки, які йдуть саме від супермаркетів та крамниць. Варто зауважити, що робочий «сезон» як такий ще не почався, взимку обороти падають, тож судити трохи зарано. Екобус, який регулярно курсував по місту та збирав у людей вторсировину, на даний момент не їздить через збитковість. Окремо варто відзначити падіння цін на вторинну сировину. 2 пивних заводи постраждали внаслідок військових дій, склопереробний завод працює від газу, паперові комбінати зупинили свою роботу. Таких прикладів багато. Нема попиту, є пропозиція. Нам довелося зменшити ціни на прийом вторсировини, а також перелік сировини, яку приймаємо» – зазначає керівник станції «Проектна, 3» Руслан Шварц.
Для відстеження порушення у сфері охорони довкілля, на державному рівні сформували оперативний штаб. Окремо обговорюють проблему збільшення відходів в регіоні.
«На щастя, ніякі стратегічні об’єкти на Закарпатті через військове вторгнення не постраждали. Водночас серед важливих екологічних питань останніх днів є проблема поводження з відходами. Зараз область приймає десятки тисяч переселенців, відповідно суттєво зростає кількість побутового сміття. Ситуація складна, але комунальні служби працюють на повну, за що ми їм щиро вдячні. Це питання на моєму особистому контролі», – зазначив перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
Широкомасштабне вторгнення російської федерації внесло корективи у роботу Держекоінспекції. Проведення перевірок та інших заходів державного нагляду (контролю) на сьогодні обмежується виключно фіксацією небезпечних подій, пов’язаних з військовими діями держави-агресора. Водночас спеціалісти Держекоінспекції у Закарпатській області проводять обстеження територій, стараються тримати ситуацію в регіоні під контролем, особливо у питанні поводження з твердими побутовими відходами.
«Проводяться обстеження територій, населених пунктів, берегів річок. Будемо складати акти обстежень, фіксувати порушення, надавати листи зобов’язуючого характеру керівництву ТГ, які відповідають за санітарний стан територій громади. Тверді побутові відходи – величезна проблема. Збільшення кількості людей означає збільшення кількості ТПВ. Якщо раніше ми говорили, що у нас деякі сміттєзвалища вже десь переповнені, деякі заповнені на великий відсоток, то зараз збільшення кількості сміття просто прискорює це заповнення. Ми вже говорили про необхідність будівництва сміттєпереробних підприємств, розвиток бізнесу у сфері збору та переробки певних видів відходів, використання відходів як сировини, щоб зменшити ту кількість відходів, яку захоронюють на полігонах або на сміттєзвалищах. Зрозуміло, що зараз ці всі процеси призупинилися. Але думаю, про проблему з відходами вже необхідно обговорювати з усіма залученими до цього сторонами» – зазначає заступниця начальника ДЕІ у Закарпатській області Оксана Фенцик.
Попри суттєве погіршення ситуації з відходами в області, трапляються непоодинокі випадки, коли переселенці самотужки організовують заходи із прибирання місцевості, де вони тимчасово знайшли прихисток. Так, вже вдруге в Ужгороді провели прибирання берегів Ужа. Серед учасників акції як місцеві, так і вимушені переселенці з Одеси, Харкова, Київщини, Чернігівщини та інших регіонів України. Толоку провели і в Берегові, ініційовану переселенкою з Києва.
Безумовно, такі заходи не зможуть розв’язати проблему засміченості в області. Проте це дає стимул громадськості для руху у цьому напрямку. Про ці ініціативи екосвідомих переселенців читайте вже незабаром на нашому сайті.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз та моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».