Із початку 2024 року підрозділи оперативно-рятувальної служби Закарпатської області в екосистемах краю ліквідували 303 пожежі. Загальна площа знищеної сухої трави, чагарників та сміття становить 146 га. Здебільшого горить суха рослинність, сміття або чагарники. Причина – людський фактор. Місцеві спалюють траву у своєму дворі чи на своїх полях і в подальшому вогонь неконтрольовано поширюється на значні площі, і тоді вже доводиться його ліквідувати рятувальникам.
Паління сухої трави в Україні спричиняє значні екологічні ризики, загрозу для здоров’я та може призвести до масштабних пожеж. Випалювання сухої рослинності часто супроводжується виділенням токсичних речовин, які забруднюють атмосферне повітря та знижують родючість ґрунтів.
Наталія Батир, речниця ДСНС в Закарпатській області, наголошує:
“Рятувальники, екологи, поліцейські постійно звертаються до громадян, проводять профілактичну роботу. Однак цих заходів недостатньо, адже люди продовжують спалювати суху рослинність. У порівнянні за аналогічний період у 2023 року, ми мали лише 49 загорянь. Суха рослинність знищена наразі на площі понад 146 га. гектарів, це територія маленького містечка десь на території Закарпаття. Знищений родючий шар грунту, загиблі тварини, рослинність. Серед громадян побутує розповсюджений міф, що після спалення сухої рослинності буде краще пророзростати зелена трава. Подібна думка не відповідає реальності, оскільки просто на спаленій землі зелена рослинність видається більш контрастною”.
Українське законодавство забороняє спалювання сухої трави та листя. За такі дії передбачається адміністративна і навіть кримінальна відповідальність. Штрафи для громадян варіюються від 3060 до 6120 грн, для посадових осіб – від 15300 до 21420 грн.
Наталія Батир додає:
“Маємо дуже багато законодавчих актів, які регламентують скоєні правопорушення, зокрема Кодекс про адміністративні правопорушення. Є кримінальна відповідальність, яка передбачає навіть позбавлення волі до п’яти років, якщо такі дії призвели до значних матеріальних збитків або до загибелі людини чи масової загибелі тварин. Людей це не зупиняє, вони продовжують спалювати суху рослинність. На щастя, цей рік у нас немає постраждалих, а також загиблих внаслідок таких пожеж. Однак, минулі роки ми фіксували загибель людей внаслідок спалювання сухої рослинності. Достатньо полити багаття якимись пально-мастильними речовинами та піднести сирник, як воно спалахує, і майже все, що треба було прибирати вручну, здійснюється за допомогою вогню. Такі дії призводять дуже часто до травмування. Цей рік ми вже маємо знищені надвірні споруди”.
Існують альтернативи. Проте люди не поспішають їх втілювати, оскільки потрібно докласти більше фізичних зусиль, ніж просто кинути сірник. За словами речниці, суху траву можна компостувати: зробити компостні ями, зібрати суху рослинність, закопати її, і в подальшому використовувати як добриво для свого ж городу. Можна робити мульчу: подрібнювати якісь дрібні гілки і підсипати ними дерева чи кущову рослинність. Це також буде сприяти подальшому росту. Ще один варіант – вивозити на полігони, але всі ці заходи потребують багато зусиль.
Спалювати суху траву – справжній злочин, переконана еколог Оксана Станкевич-Волосянчук:
“Палити заборонено законом. Крім задимлення атмосфери, це ще дуже негативно впливає на саму біоту, яка живе на тих ділянках, які спалюються. В першу чергу йдеться про фауну, яка живе в ґрунті та в підстилці, що горить. В другу чергу це тварини: є їжаки, які не можуть втекти від пожежі, є лисенята, усі вони згорають у вогні. Фактично такими діями ми підриваємо чисельність популяцій багатьох видів, які ми бачимо, і тих, яких не бачимо, бо вони живуть у ґрунті. Дуже багато комах та різних безхребетних просто згорають під час таких пожеж. Важливо сказати, що багато господарів думають, що таким чином удобрюють землю. Насправді це хибна думка, тому що згорає в першу чергу верхній шар ґрунту. Гумус – це органіка, найбільш родючий шар. Залишається попіл, який, звичайно, має властивості підживлення, але все-таки мінеральна підкормка ґрунту не дає такого ефекту, як органіка. І оцю органіку ми втрачаємо. Це мають розуміти ті, хто працює з землею. Суху траву краще загорнути під землю, вона дасть знову таки ту саму органіку, яка дозволить вирощувати врожаї”.
Паління сухої трави чинить велику шкоду довкіллю: знищує тварин і комах, які живуть у ґрунті, погіршує родючість землі та призводить до трагічних наслідків. Існують альтернативи, але досі багато громадян байдужі до наслідків.
Текст: Тетяна Лесюк, Відео: Юлія Дердюк