Дерева, зрубані під час вибіркових санітарних рубок у Національному природному парку «Синевир» експортуються до Європи. Там з них роблять європіддони та іншу дерев’яну тару.

Журналісти медійного порталу «ПравдаЄ» дослідили, що у 2019 та першій половині 2020 років обласне управління лісового та мисливського господарства Закарпатської області видало півтори сотні сертифікатів походження на ліс-кругляк, що походить із НПП «Синевир». Документи для здійснення експортних операцій видали на понад шість тисяч кубометрів круглих лісоматеріалів.

Це ділова деревина гатунків А-D довжиною від 5-ти до 9-ти метрів і діаметром до 60 см і більше. З таких колод будують лазні і дерев’яні будиночки. Або ж ріжуть на брус і дошки, які потім теж використовують у будівництві чи виробництві тари.

Пакети документів для подачі на отримання сертифікатів, які журналісти отримали у розпорядження, показують що у випадку сімнадцяти сертифікатів 570 кубометрів лісу із нацпарку у вигляді обрізних пиломатеріалів поїхало на підприємства Угорщини – у Дебрецен та Сегет (MEDIAR ENCARGO KFT, AL-FA KFT, «SZALOKY FAARU» KFT), Праги (KRYMMARINA S.R.O, ROBOTOUR S.R.O.), та на виробницта піддонів у італійські містечка (M.D.P S.R.L., CASADEI PALLETS SRL, NORD PALLETS DI ASSON MARIO & C, NATURALMENTE LEGNO SRL). Наявність економічних зв’язків у закарпатських підприємців з цими компаніями, підтверджують також дані з ресурсу Importgenius.

За цю деревину покупці з Європи у 2019 році сплатили понад 60 тисяч євро. У перерахунку на гривні це 1,8 мільйона. Згідно документів вартість одного кубометра дерева коливалась від 70 до 115 євро. У той же час, як свідчать дані у супутній до сертифікатів походження документації, вартість цієї деревини в Україні нижча у шість разів.

У нацпарку підприємцям відпускали деревину по ціні 400-600 грн. за 1 кб.м. Невистачаючі об’єми вони докуповували вже у ДП «Міжгірське лісове господарство» або інших підприємців по середній ціні 900-1000 грн. за 1 кб.м.

Деревина, про яку йдеться, вирубана вибірковими санітарними рубками у зоні регульованої рекреації. Їх проводять в НПП «Синевир» для поліпшення санітарного стану лісів на територіях з враженим хворобами лісом. Будь-які комерційні рубки у природньо-заповідному фонді України заборонені.

Як пояснив начальник відділу охорони ПЗФ нацпарку Василь Субота, вибірково санітарні рубки призначаються за рішенням комісії у насадженнях, де виявлені пошкоджені шкідниками дерева. До складу комісії входять представники нацпарку, Закарпатського ОУЛМГ, лісопатологи з Карпатського нацпарку, спеціалісти з Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства “Івано-Франківськлісозахист”.

«В основному у нас це короїд типограф. Інколи вершинний короїд. Далі таке поширене захворювання як коренева губка. Раніше було – рак ялиці. Дальше – вітровальні, буреломні дерева№, – каже природоохоронець.

Директор НПП «Синевир» Микола Дербак каже, вихід ділової деревини при цих рубках становить близько 25-30%. Цю деревину виставляють на електронні торги через ЛІАЦ і що з нею відбувається далі – йому невідомо:

«Так як кожна деревина вона підпадає під те, що з неї є певний вихід ділової деревини або техсировини і на основі того або виписується підприємцям, або часним особам і ця подальша їхня діяльність нам не відома. Тому що ми реалізовуємо в основному населенню, а десь є така деревина що і підприємцям.»

Згідно з офіційними статистичними даними по лісозаготівлі з ЛІАЦу , у «Синевирі» заготовляється третина з усієї деревини, ділової та дров’яної, яку рубають у нацпарках України.

У 2020 та за 9 місяців 2021 року тут заготовили 33 997 кубометрів, з яких 33 550 кубометрів – довгомірні лісоматеріали. З цього об’єму реалізували 29 760 м.куб: 8374 як ліс-кругляк, інше – як дрова.

Ліміти на лісозаготівлю, у тому числі господарської деревини – діловий ліс і дрова, які щороку для об’єктів ПЗФ встановлює Міндовкілля і які не можна перевищувати, наступні: 2019 рік – 13 527 м.куб., з яких 10 790 на ліквід; 2020 рік – 11 220, з яких 9 338 м.куб. ліквіду; 2021 рік затверджений ліміт складає 14 779 м.куб.

Порівняння цих обох статистичних даних свідчить, що у 2020 році у нацпарку заготовили вдвічі більше дозволених лімітів, а за 9 місяців 2021 року використали їх вже на 82%

Еколог Оксана Станкевич-Волосянчук вважає, цей відсоток виходу ділової деревини із санітарних рубок занадто високий:

«Це досить високий вихід ділової деревини із вибіркових санітарних рубок. У середньому, із вибіркових санітарних рубок у смеречниках виходить 10-15%, ну до 20-ти. Але ті цифри, які ми бачимо по статистиці в «Синевирі», трошки насторожують. Можуть виникати запитання. Можливо там були вітровали, можливо буреломи. Але, все-таки, цю статистику ми бачимо протягом кількох років поспіль. Буреломи і вітровали щороку не відбуваються. Це якраз той момент, коли виникає питання: чому такий високий відсоток виходу ділової деревини. При чому у тих місцях, ще по зонуванню є зона регульованої рекреації.»

Попередньо обстежені згаданою комісією ділянки у НПП «Синевир», на яких планують проводити вибіркові санітарні рубки, затверджують на науково-технічній раді до якої, окрім представників вже вищезгаданих установ, входять, зокрема, науковці з УжНУ та представники департаменту екології Закарпатської ОДА. Тобто, відповідальність за рубки у нацпарку роблять колегіальною. Це значно ускладнює об’єктивну оцінку того чи заповідний ліс насправді хворий, або тут мають місце зловживання.

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області може не бачити порушення. Так, наприклад, сталося під час підготовки цього матеріалу. Досліджуючи місця у нацпарку, з яких синевирський ліс поїхав до Європи, журналісти натрапили на рубки в «період тиші» та перевезення лісу через річку вбрід і звернулись зі зафіксованими матеріалами до ДЕІ. Проте екологи не знайшли порушень у фактах, які стали частиною відео-матеріалів цього розслідування.