Павло Фіцай, волотер та настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці мікрорайону Дравці Ужгорода. Каже армії почав допомагати 10 років тому. У серпні 2014 року. Тоді це був одяг, продукти харчування. З моменту повмомасштабного вторгнення московитів у лютому 22-го характер допомоги суттєво змінився. Парафіяни почали приймати та розміщувати в Ужгороді біженців. Війську йшла окрема допомога. «Нині ситуація змінилась, – каже о. Павло. – Але всі потреби ужгородці для військвих покривають».

 

Власта Рейпаші представляє громадянський сектор волонтерського руху Закарпаття. Підтверджує, що працювати стало важче, але кому ж-то легко під час війни! Переконує, що збільшилась реальна допомога Україні від міжнародних партнерів. В середині країни донати розпорошуються між різними волонтерськими структурами, але, думає, що менше не стало.

Агентство Вloomberg підрахувало, що українці стали менше донатити на потреби армії. У 2022 році пожертви на благодійність, були настільки значними, що українці могли купити супутник для оборонного відомства. Але цього року українці стали ощадливішими у фінансуванні військових зусиль, що відображає зростання економічних викликів та втому від війни. «Щоб зібрати таку ж суму пожертв, нам потрібно працювати втричі більше, ніж у попередні роки, – підтверджує Сергій Притула в інтерв’ю Bloomberg News.

Нині уряд виплачує 1000 гривень кожному українцю т. зв. «зимової Є-Підримки». І ці кошти  можна перенаправити на військо. Між тим закарпатські волонтери отець Павло Фіцай та Власта Рейпаші збирають чергову партію допомоги для фронту. І переконують: все, що треба відправити хлопцям на передову відправлять. І знову почнуть збирати нові донати.

Євген Соломін

Іван Шимко