В Ужгороді відбулася хода в різному взутті за гендерну рівність. Також відкрили яскраво-червону лавку з інформацією, куди звертатися по допомогу у випадку насильства. Мета акції – підвищити обізнаність про стійку глобальну нерівність, із якою жінки стикаються в повсякденному житті. 

Організували акцію представники ГО «Неємія» у партнерстві з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), яке працює і з напрямком гендерно зумовленого насильства. Залучили до співпраці й інші структури: міську раду, поліцію, департамент соціального захисту населення Закарпатської ОВА, мобільні бригади; Денний центр, Центр надання соціальних послуг, Вторинну правову допомогу та громадські організації. 

Активісти стартували з площі Поштової (із міськради). Пройшлися з відповідними гаслами центром міста, зробили невеличке коло набережною та зупинилися в сквері ім. Героїв Майдану. 

Представниця ГО «Неємія» Людмила Кохана
Людмила Кохана

Організаторка, представниця ГО «Неємія» Людмила Кохана, наголосила:

«Мета ходи – продемонструвати гасла на підтримку прав жінок. Люди будуть звертати увагу і задумаються, що треба відходити від концепцій на зразок: 8 Березня – свято не про квіти, а більше згадуватимуть про права жінок».

Хода завершилася у сквері ім. Героїв Майдану (біля гуманітарного штабу «Совине гніздо»), де встановлено яскраво-червону лавку з інформаційною табличкою, куди звертатися по допомогу у випадку насильства. Таку акцію започаткували в Італії, ще в 2014 році. Нині має продовження вже в багатьох європейських країнах. В Україні – теж: такі лавиці вже є у Вінниці, в Одесі, Луцьку та Чернівцях. Закарпаття до цього переліку вже ввійшло теж.

«Відкрили одразу три лавиці: в Ужгороді, у Мукачеві та Хусті. Чому саме червоний колір? Тому що він символізує тонку межу між коханням, пристрастю й маленьким кроком до домашнього насильства, насильства загалом. На таблиці, прикріпленій до лавиці, розміщені контакти допомоги: поліції, вторинної правової допомоги, мобільної бригади, денних центрів… Усі можливі контакти, які можуть знадобитися жінці, котра потрапила в складні життєві обставини. Не кожна жінка може отримати брошури, які наша організація постійно розповсюджує, але багато хто буде прогулюватися містом і побачить лавицю через яскравий колір, де є необхідні контакти. Це – об’єкт, який має соціальне та інформаційне значення», – каже Людмила Кохана. 

Ініціативу підтримали різні організації. Віра Шелест, польова радниця та в.о.голови польового офісу Агентства ООН у справах біженців в Україні, наголосила: 

Віра Шелест, польова радниця та в.о. голови польового офісу Агентства ООН у справах біженців в Україні
Віра Шелест

«Рада, що спільно вдалося мобілізувати громадян Ужгорода підтримати рух за права жінок. Працюємо над тим, щоб процес інтеграції та рівних прав і відповідної гендерної рівності активно відбувався в місті. Для того, щоб залучити активну молодь, ми послуговувалися ЗМІ та соцмережами. Бачили інтерес і в інших містах Закарпаття».

Долати стереотипи – неабиякий виклик для активістів, наголошує Ніна Туряниця, соціальна працівниця Денного центру соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства: 

Ніна Туряниця
Ніна Туряниця

«У пострадянських країнах залишився певний стереотип, що 8 Березня – день жіночності, ласки та кохання. Якщо задуматися над історією цього свята, то це – Міжнародний день боротьби за права жінок та мир. Права жінок варті уваги, а жінки – рівноправні учасники всіх процесів у всіх контекстах: соціальних, політичних, трудових. Хочемо наголосити, що ми тут, і ми видимі».

Акція об’єднала чимало учасників, які щиро вболівають за права жінок. Соня Сизоненко – активістка, яка хотіла в рідних Сумах започаткувати подібну ходу:

«Із подругами створили феміністичну спільноту, але через повномасштабне вторгнення довелося переорієнтуватися на іншу діяльність. Підтримую феміністичний рух. Рада, що акція відбувається в Ужгороді й що маю змогу долучитися».

Соня Сизоненко
Соня Сизоненко

А Нана Щербата (сама зі Львова, але навчається в Ужгороді) додала:

Нана Щербата
Нана Щербата

«Дізналася про акцію дуже спонтанно. Нас залучили волонтери. Як на мене, важливо наголошувати, що цей день насправді – про боротьбу жінок за свої права. Сподобалася ідея з перевзуванням, проте мені взути різне не вдалося (не знайшла на акції когось, хто б мав такий же розмір), але дуже хотіла підтримати. Зате прийшла в різних шкарпетках».

Привернули увагу до захисту прав жінок одразу декількома заходами в різних населених пунктах. Амбасадорка ГО «Неємія» Mrs. Transcontinental 2024 Наталія Сентімрей та художниця-мисткиня Ольга Ладижинець провели в Ужгороді арттерапію, присвячену Міжнародному дню боротьби за права жінок. Учасниці могли приміряти на себе корону амбасадорки та взяти участь у портретній фотосесії. Тематичні заходи (хода, інформаційні сесії «Міжнародний день боротьби за права жінок») парелельно відбувалися в Мукачеві, Хусті, у Ставненській та Нижньоворітській ТГ.

Загалом до акції, за словами організаторів, долучилися зо пів сотні учасників.