7–8 листопада на Закарпатті відбулося виїзне спільне засідання двох парламентських комітетів — з питань інтеграції України до ЄС та з питань екологічної політики й природокористування. Захід мав на меті знайти баланс між розвитком відновлюваної енергетики, збереженням природоохоронних територій і дотриманням європейських екологічних стандартів.

Голова Комітету з питань інтеграції до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що Україна має забезпечити чітку правову процедуру для розвитку вітроенергетики відповідно до принципу верховенства права. За її словами, жодна європейська держава не уникнула гострих дискусій на цьому шляху, тому Україна повинна врахувати чужий досвід і створити власну модель, яка поєднає енергетичну незалежність та екологічну безпеку.

Першого дня учасники відвідали вітропарк у Нижньоворітській громаді та полонину Руну, де компанія ТОВ “Вітропарки України” готує майданчики під встановлення вітряків. Наступного дня відбулося обговорення за участі представників Європейського Союзу, консультативної місії ЄС, урядових структур, місцевого самоврядування, бізнесу, громадськості та контролюючих органів.

Повне відео засідання комітетів Верховної Ради України

 

Основні домовленості

За підсумками засідання був розроблений відповідний проєкт рішення. У першому читанні його вже підтримав парламентський комітет з питань інтеграції України до ЄС. Надалі проєкт рішення, відповідно до процедури, окремо голосуватиме також комітет з екологічної політики.

Комітети домовилися рекомендувати Міністерствам економіки, енергетики, захисту довкілля, розвитку громад, а також Закарпатській ОВА провести аналіз стану реалізації діючих і запланованих проєктів у сфері вітроенергетики в області на предмет їх відповідності екологічним вимогам чинного законодавства.

Голова Комітету з екологічної політики Олег Бондаренко підкреслив, що лише відкритий діалог із громадами та прозоре ухвалення рішень дозволять Україні розвивати відновлювану енергетику без порушення міжнародних зобов’язань.

Подальші кроки

Комітети домовилися провести додаткові засідання для напрацювання рекомендацій уряду та органам місцевої влади щодо гармонізації розвитку “зеленої” енергетики з європейськими природоохоронними вимогами — передусім у частині охорони біорізноманіття та збереження цінних природних територій.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що екологічна політика стане одним із найскладніших напрямів виконання зобов’язань України на шляху до членства в ЄС. Для цього потрібна єдина державна стратегія, яка враховуватиме як потреби енергетичної безпеки, так і вимоги природоохоронного законодавства.

 

Контекст питання вітряків

Нині на полонині Руна вже тривають підготовчі роботи під понад 30 вітроустановок компанії “Вітропарки України”. Роботи ведуться без завершеної процедури оцінки впливу на довкілля, що викликало критику екоспільноти. Судовий процес щодо законності детального плану території триває: після рішення на користь забудовника подано апеляцію.

15 серпня депутати Жденіївської сільради віддали під будівництво вітряків гору Гостра та Вододільний хребет. Загалом компанія “Вітропарки України” планує спорудити 334 турбіни в різних частинах Карпат, зокрема на територіях з високим природоохоронним статусом — полонинах Апецька, Красна, Руна, горах Остра, Лютянська Голиця, Вододільному хребті. Деякі з них входять до заповідного Свидовецького масиву.

Під час виїзного засідання генеральний директор компанії Владислав Єременко підтвердив ці плани.

За даними соціологічного опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології на замовлення Інституту Центральноєвропейської Стратегії (ICES), 39 % закарпатців виступають за пошук компромісу між розвитком енергетики та збереженням природи. Проти забудови високогір’я — 28 %, підтримують — 23 %, ще 11 % не визначилися. Ці результати підтверджують запит суспільства на зважені рішення, що поєднують економічний розвиток і захист довкілля.

Фото: Тетяна Клим-Кашуба, Varosh