З початком широкомасштабної війни Росії в Україні знову стало актуальним питання позбавлення українських топонімів від російських та радянських маркерів. Десятки діячів чужої для нашої країни культури, історії та інших сфер життя, пережили декомунізацію у 2015 році та, поки що залишаються у назвах вулиць, площ, скверів тощо.

З квітня при міській раді Ужгорода працює робоча група, яка займається питанням перейменування вулиць обласного центу Закарпаття. Експерти підбирають найбільш обгрунтовані нові назви, обговорюють їх і подають на вирішальне слово міських депутатам. Також подавати свої пропозиції можуть містяни. Так в Ужгороді планують змінити назви для понад пів сотні вулиць. Тож скоро багато ужгородців проживатимуть за новою адресою.

Щоб дізнатися як мешканці міста ставляться до перейменування, ми провели опитування серед містян. Далеко не всі учасники експерименту погодилися відповісти на питання. Чоловіки, наприклад, не хотіли говорити на камеру. Траплялися й такі, кому байдуже, чи навіть ті, що нічого не знають про перейменування. Втім, наші розмови виявились цікавими.

Ужгородець пан Василь, якого ми зустріли біля обласного муздрамтеатру вважає, перейменувати вулиці треба було уже давно:

 – Цим треба було зайнятися ще в 90-ті. Як тільки проголосили незалежність України.

 – А чому не займалися на Вашу думку?

 – Мабуть питання для влади було не на часі.

Пан Микола теж підтримує. Він вважає, що процес перейменування є безумовно важливим,  але це треба робити без фанатизму і поступово: “Я вважаю, що це добре рішення. Але треба підходити до всього з розумом і без фанатизму”.

Пані Юлія з Ужгорода підтримує таку ініціативу: “Ми тільки “за”! За перейменування вулиць, щоб від Росії тут нічого не було!”.

Вимушена переселенка з Дніпра висловилася з цього приводу так: “Ми не місцеві, але нам дуже подобається Ужгород і ми раді, що вулиці тут перейменовують в такі назви, які будуть подобатись людям“.

А от пан Володимир, якого ми зустріли на лавці під липами на набережній, вважає, що перейменовувати нічого не потрібно. І це стосується як вулиць так і пам‘ятників. Пані Світлана, яка сиділа поруч, не погодилась з ним: “Перейменовувати ті, що названі в честь російсіян. Щоб навіть духу іх тут не було, за те що вони зробили з Україною!”.

Із пані Світланою погодилася і пані Мар‘яна: “Я дуже позитивно до цього ставлюсь, тому що це нас відділить від російськоі культури”.

Як бачимо, попри те, що до перейменування вулиць Ужгорода хтось ставиться нейтрально, а хтось проти, більшість опитаних схвалюють позбавлення від маркерів країни-агресора таким чином.

Анна-Марія Гецко

ПравдаЄ