У школах Закарпаття повним ходом триває підготовка до нового навчального року. Серед іншого комісійно обстежують укриття. У свою чергу батьки стурбовані: як діти реагуватимуть на евакуацію?
Справа серйозна, адже з 1 вересня розпочати навчання зможуть лише ті заклади освіти, які відповідають вимогам ДСНС. У Закарпатській області таких закладів налічується 1 253. Цьогоріч їх стіни приймуть майже триста тисяч школярів, гімназистів та ліцеїстів.
Тож одні школи вже працюють над покращенням укритів згідно вимог спецкомісій, інші – ще шукають підходящі приміщення, оскільки поблизу укриттяів чи споруд подвійного призначення немає.
Як зазначає полковник служби цивільного захисту Закарпатської області Заяць Роман, існує кілька етапів підготовки укриттів: «В першу чергу потрібно виявити приміщення придатні для облаштування під найпростіші укриття та споруди подвійного призначення. Якщо таке приміщення виявлено, то тільки тоді комісією надаються рекомендації щодо приведення до готовності».
Різниця між спорудою подвійного призначення і найпростішими укриттями в тому, що перші – це метрополітени або гірничі (шахтні) виробки. А найпростіші укриття – це оборонні споруди, цокольне або підвальне приміщення.
Міносвіти та ДСНС опублікували рекомендації щодо організації укриттів у школах під час навчання. Серед основних: забезпечення не менше ніж двома евакуаційними виходами; висота приміщень від 2 м; наявність питної води (одна особа/2 л на добу); продукти харчування; лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо.
«Також основною вимогою є те, що приміщення має знаходитися в закладах освіти або ж на відстані не більше 500 м, адже є різні засоби ураження», – додає Заяць Роман.
Директорка Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець розповіла, що вже близько 800 закладів освіти пройшли підготовчу комісію і створили усі необхідні умови для нового навчального року в умовах воєнного стану.
За облаштування захисних споруд та за всі інші організаційні питання безпосередньо відповідають керівники закладів освіти. У той же час вони не приймають і не впливають на рішення, у якій формі навчання розпочнеться з 1 вересня.
«Багато факторів впливають на форму організації освітнього процесу. Перш за все – це наявність укриття та його спроможність убезпечити максимальну кількість учасників освітнього процесу. До прикладу, якщо в закладі навчається 1000 дітей, а укриття розраховано на 500 – то звісно, що керівники закладу освіти приймають рішення навчатися у 2 зміни. Або ж впроваджують змішану форму навчання: пів класу навчається очно, пів – дистанційно», – пояснює Пуківська Марина, заступник начальника управління освіти Ужгородської Міської Ради.
Натомість думки батьків розділилися. Одні категорично налаштовані проти очного навчання, тоді як інші переконані: дітям необхідно здобувати якісну освіту, а батькам – мати змогу працювати, підтримуючи економіку України.
«Все-таки батькам потрібно працювати, мати можливість допомагати армії фінансово. Я цілком підтримую очне навчання, проте лише за умови, що діти мають облаштовані місця для укритя», – зазначає Оксана Маричевська, мама двох учнів.
Але є й батьки, особливо серед першачків, які дуже турбуються як діти реагуватимуть на евакуацію дітей з уроків під час повітряної тривоги. «Це дуже страшно і може закінчитися погано. Особливо важко організувати маленьких дітей. От у мене дитина йде в перший клас і я не готова відпустити, адже 40 чоловік за 5 хвилин евакуювати неможливо. Це буде емоційно і психологічно важко», – хвилюється ужгородка Інна Сергієнко.