Реформа митної системи залишається одним із ключових напрямів євроінтеграції України. Її успіх безпосередньо впливає не лише на швидкість переміщення товарів через кордон, а й на конкурентоспроможність української економіки, рівень безпеки та готовність держави до членства в Європейському Союзі.

У межах проєкту ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development громадська організація «Карпатські обрії» провела два експертні глибинні інтерв’ю з представниками Львівської та Закарпатської митниць. Дослідження дозволило оцінити сприйняття реформи безпосередньо тими, хто щодня працює із впровадженням змін на кордоні.

Реформа як стратегічна необхідність

Представники обох митниць загалом позитивно оцінюють процес реформування. На їхню думку, зміни є не лише необхідними, а й фактично неминучими в контексті європейської інтеграції України.

Серед ключових умов успішної реформи співрозмовники називають подальшу цифровізацію митних процедур, розвиток спільних транзитних механізмів, системне навчання персоналу та бізнесу, а також отримання доступу до європейських баз даних із належним рівнем кіберзахисту.

Водночас митники наголошують, що ефективність реформ значною мірою залежить від ширших трансформацій у системі державного управління та виконавчої влади.

Спільний контроль на кордоні: потенціал і законодавчі обмеження

Одним із важливих напрямів модернізації митної системи залишається розвиток спільних пунктів пропуску та поглиблення обміну інформацією між країнами.

У Львівській області позитивно оцінюють практику функціонування спільних пунктів пропуску з Польщею. За словами представників митниці, спільний контроль дозволяє скоротити час проходження кордону та оптимізувати процедури для громадян і бізнесу. Водночас вони звертають увагу на те, що чинна міждержавна угода вже не повністю відповідає сучасним потребам та потребує оновлення, зокрема в частині спільного митного контролю та патрулювання.

У Закарпатській митниці також підтримують розвиток спільних пунктів пропуску, однак зазначають, що їх створення на території держав-членів ЄС обмежується чинним статусом України як країни, що не входить до Євросоюзу. Окрему увагу тут приділяють перспективному проєкту «Соломонове – Чиєрна», який розглядається як стратегічно важливий для регіону.

Попри різні регіональні особливості, представники обох митниць одностайні в оцінці значення обміну даними. Саме інтеграція інформаційних систем та формування єдиних підходів до управління ризиками розглядаються як необхідна передумова подальшої інтеграції до європейського митного простору.

NCTS: найуспішніший елемент реформи

Найбільш позитивні оцінки в обох регіонах отримала Нова комп’ютеризована транзитна система (NCTS).

Учасники інтерв’ю називають її одним із найуспішніших результатів митної реформи. Система дозволяє спростити документообіг, оптимізувати логістичні процеси та використовувати єдиний транзитний документ на різних етапах міжнародних перевезень.

Крім практичних переваг для бізнесу, важливим фактором є високий рівень відповідності NCTS європейським стандартам. Саме тому її подальший розвиток розглядається як один із ключових інструментів інтеграції української митної системи до загальноєвропейського простору.

Інфраструктура: різні стартові умови регіонів

Порівняння двох митниць демонструє помітні відмінності у стані прикордонної інфраструктури.

У Львівській області низка пунктів пропуску вже пройшла реконструкцію. Зокрема, модернізацію здійснено у Шегинях, Краковці, Раві-Руській та Нижанковичах. На об’єктах оновлено приміщення, встановлено сучасні сканувальні системи та вагові комплекси, тривають роботи з підвищення доступності для людей з інвалідністю. Також у багатьох пунктах вдалося розділити потоки вантажного та пасажирського транспорту.

Ситуація на Закарпатті є складнішою. Регіон має 21 пункт пропуску на ділянці кордону протяжністю 467 кілометрів. Частина об’єктів потребує модернізації або капітального ремонту, окремі пункти функціонують у тимчасовому форматі без повноцінної інфраструктури. Додаткові виклики створюють наслідки війни: один із митних терміналів у Мукачевому зазнав пошкоджень унаслідок ракетного удару.

Попри це, митні служби регіону забезпечують безперервність роботи та наголошують на необхідності подальшого зміцнення кіберзахисту інфраструктурних об’єктів.

Цифровізація та кібербезпека

Ще одним важливим напрямом реформи залишається розвиток електронних сервісів.

У Львівській митниці акцентують увагу на активному впровадженні цифрових інструментів, серед яких електронна черга, механізми авторизованого економічного оператора (АЕО) та система NCTS. Важливою складовою цього процесу називають навчання працівників та представників бізнесу.

У Закарпатській митниці серед основних викликів називають необхідність сертифікації окремих інформаційних систем, модернізацію програмного забезпечення та усунення компонентів, пов’язаних із російськими технологічними рішеннями. Особливий акцент також робиться на питаннях кібербезпеки.

Висновки

Результати дослідження свідчать, що митна реформа вже демонструє конкретні позитивні результати, однак її впровадження відбувається нерівномірно залежно від регіональних умов.

Львівська митниця сьогодні виглядає більш модернізованою з точки зору інфраструктури та цифровізації. Закарпатська митниця працює в умовах довшої ділянки кордону та стикається з більшими інфраструктурними викликами, однак демонструє стійкість і здатність забезпечувати виконання своїх функцій навіть за умов воєнних загроз.

Попри відмінності, обидві митниці сходяться в оцінці майбутніх пріоритетів. Ключовими напрямами розвитку залишаються цифровізація, розширення транзитних механізмів, поглиблення міжнародного обміну даними та подальша інтеграція до європейського митного простору.

🔶 Публікація створена та підтримується в рамках субгранту проєкту “ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development” за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується IAA – Institute of Analytics and Advocacy та ГО Технології Прогресу. Його зміст є виключною відповідальністю субгрантера — ГО “КАРПАТСЬКІ ОБРІЇ” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.