Попри численні порушення, кримінальні провадження та протести екологів, громади і журналістів, влада Тур’є-Реметівської громади продовжує «зелений» курс на користь компанії «Вітряний парк Турянський». У травні на сесії сільської ради депутати готуються ухвалити останні рішення для передачі землі під ще 26 вітряків — на полонині Рівна, у самому серці високогір’я Українських Карпат.
Це — продовження масштабного і вкрай суперечливого проєкту групи компаній «Вітропарки України», який уже зараз реалізується без завершення процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД), з втручанням у території природно-заповідного фонду, праліси та червонокнижні біотопи.
Чому Полонина Рівна важлива?
Полонина Рівна, або як її ще називають місцеві — Полонина Руна (від закарпатського діалектного «руна» — рівна), є одним із найунікальніших гірських масивів Українських Карпат. Вона розташована в межах Перечинського та частково Великоберезнянського районів Закарпатської області, у західній частині Полонинського хребта.
Цей масив — не просто ще одна гора на мапі. Це широкий, спокійний хребет з м’якими формами, вкритий безкрайніми полонинами та буковими лісами. Вершина масиву — гора Полонина Руна — сягає 1479 м (деякі джерела подають 1482 м). Зі своїх висот Рівна стрімко спадає на північ та схід, формуючи характерний ландшафт, де кожна кручена стежка та кожен потік мають власну історію.
До складу масиву входять кілька помітних вершин: Менчул (1295 м) у південній частині, Руна-Плай (1227 м) на південному сході та головна вершина — Полонина Руна (1479 м) у північно-західному секторі.
Окрім вражаючих краєвидів, цей масив має й надзвичайне природоохоронне значення. На його території розташовано одразу кілька об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема, орнітологічний заказник «Соколові Скелі», гідрологічна пам’ятка природи «Льодовикове озеро Велике Тростя», водоспад Воєводин і Тур’є-Полянський заказник. На північному заході масиву з урвистих уступів спадають Лумшорські водоспади — улюблене місце туристів і дослідників.
Ці унікальні ландшафти — останній бастіон дикої природи на півдні Карпат. Тут зустрічаються рідкісні червонокнижні види флори й фауни, збереглися праліси та ключові ареали Смарагдової мережі — міжнародного екологічного проєкту Європейського Союзу.
Та сьогодні це все може опинитися під загрозою. Масив Рівна став центром екологічного конфлікту через плани масштабного будівництва вітроелектростанцій. Інвестори бачать у цій території потенціал для розвитку «зеленої енергетики», однак, за словами екологів, це — пряма загроза екосистемі, яку більше ніде не відтворити.
В умовах війни, коли тема енергетичної незалежності звучить особливо гостро, такі проєкти часто проходять без належного громадського обговорення і без дотримання процедур оцінки впливу на довкілля. Полонина Рівна ризикує повторити долю інших знищених природних об’єктів, якщо держава і суспільство не втрутяться вчасно.
Сесія, яка вирішить долю Карпат?
Як повідомляє журналістка Олена Мудра, Тур’є-Реметівська сільрада має розглянути дозвіл на розробку проєктів землеустрою для 28 земельних ділянок загальною площею 15,6 га. Більшість із них — це землі запасу сільськогосподарського призначення, які хочуть перевести під потреби енергетики. І хоча подібне питання вже з’являлося на попередній сесії, тоді його не винесли. Тепер же воно повертається — із додатковими ділянками.
На цих ділянках планують встановити нові турбіни ВЕС. Проблема — у тому, що ці роботи вже почались. Причому без висновку ОВД, що є прямим порушенням законодавства. Міністерство довкілля зупинило цю процедуру через судовий спір, але компанія продовжує будівництво: котловани, бетонні фундаменти, логістичні дороги — усе вже є. А це, згідно з чинним законом, не можна розпочинати без позитивного висновку ОВД.
Порушення — від проєктування до вирубки пралісів
Перші порушення фіксують ще на етапі затвердження містобудівної документації ВЕС на полонині Рівна. Громадські слухання щодо стратегічної екологічної оцінки зривали, голоси депутатів набиралися лише після кількох спроб, а Держекоінспекція демонструвала мовчазну згоду на кожному етапі.
Коли ж компанії «Вітропарків» почали виливати фундаменти — без висновку ОВД — правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Але, як і в попередніх випадках, відповідальність не поніс ніхто з керівництва, лише «виконавець». Так, після незаконної рубки в заказнику на Свалявщині «винним» зробили водія екскаватора.
Депутати з конфліктом інтересів
У Тур’є-Реметах ухвалюють рішення депутати, які мають прямі зв’язки з компанією-забудовником. Мар’яна Шулинець та Сергій Діянич із сім’єю працевлаштовані у структурах управляючої компанії — «Френдлі Вінд Технолоджі». Це не заважає їм голосувати «за» усі рішення щодо змін цільового призначення земель на користь ВЕС.
Усі ці ділянки — землі сільськогосподарського призначення. Згідно із законом, їхнє переведення під енергетику або транспорт можливе лише після проходження процедури ОВД. Однак цього не відбувається — ні в Тур’є-Реметах, ні в інших громадах, де реалізується проєкт.
Фундаменти без дозволів: хто дозволив будівництво?
Компанії «Вітропарків» будують фундаменти під турбіни на основі лише одного повідомлення від ДІАМ — інспекції архітектури та містобудування. За такою логікою, можна без екологічної оцінки зводити і атомні станції, і дамби на річках.
Міндовкілля у відповіді на запит підтвердило: вітроелектростанція — це єдиний техніко-функціональний комплекс. Фундаменти, під’їзні шляхи, лінії електропередач та турбіни не можна розглядати окремо — і не можна будувати до завершення ОВД.
Рубки під виглядом доріг
Для транспортування обладнання, компанії прорізають лісові дороги через праліси й заказники. У Свалявському надлісництві це робили просто через червонокнижні локалітети підсніжника та 200-річні буки. Лісівники пояснюють це «новим будівництвом доріг». Усе це в зоні туристичних маршрутів, які вже зруйновані.
Зрізали навіть у пралісах лісництва «Шипот». А коли екологи викрили це — лісівники змінили траєкторію дороги. Але мета залишається: дістатися до хребтів Рівна й Гостра, де будуть нові турбіни. Компанія вже купила землю біля села Збини — і проклала новий відрізок до лісу. Цільове призначення цих ділянок не змінене.
Реакція держави — відсутня
Держекоінспекція не реагує вчасно. Перевірки проводяться лише після скарг — і то з затримками у кілька тижнів. За цей час забудовники встигають замести сліди. У Міндовкіллі лише нещодавно дали дозвіл на перевірку — через 3,5 тижні після звернення ГО «Українська природоохоронна група».
Екологічна прокуратура відкрила кримінальне провадження, але слідство йде повільно. Розслідується незаконна зміна ґрунтового покриву — ст. 239-1 ККУ. Проте раніше правоохоронці вже «відмазували» компанії, списуючи провину на виконавців робіт.
Системна проблема і мовчання влади
Це не перший випадок, коли «Вітропарки» ігнорують закон. Усі їхні проєкти — на територіях ПЗФ, Смарагдової мережі, у межах червонокнижних біотопів. Проте жоден закарпатський посадовець не виступив публічно проти знищення Карпат. Навпаки — в області хочуть змінити Схему планування, щоб легалізувати ВЕС-проєкти без комплексної документації.
А тим часом полонина Рівна, гора Гостра та інші вершини можуть зникнути у тому вигляді, в якому природа їх створила мільйони років тому.
Замість висновку
Будівництво ВЕС у високогір’ї Карпат, що ігнорує закони, нищить довкілля і ставить під сумнів репутацію вітроенергетики як «зеленої». Держава мовчить, екоінспекція зволікає, а компанія йде вперед — по слідах зруйнованих лісів і обманутих громад.