З початку широкомасштабної війни росії проти України, люди частіше почали звертати увагу яка мова їх оточує, крім того в липні набрала чинності низка мовних норм.

Мовний закон, прийнятий у 2019 році, забезпечує пріоритетність української мови у всіх сферах суспільного життя: чи це державне управління, чи сфера послуг. Водночас закон не регулює приватне спілкування. Це означає, що громадяни України вільні у виборі мови, якою вони говорять у себе на кухні чи якою читають книжки.

З тих пір крок за кроком вступали у дію норми закону. Найновіша – від 16 липня 2022 року, яка визначає накладання певних санкцій і притягнення до адміністративної відповідальності. Так, за порушення закону про мову доведеться сплатити штраф від 3400 до 8500 гривень. За повторне нехтування – сума збільшується: від 8500 до 11900 гривень.

У офісі мовного омбудмсена повідомили, що з моменту набрання чинності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», зафіксували 147 випадків його порушень та склали 113 протоколів. Штрафи за порушення не некладали.

Щоденне спілкування

Адміністратор виставки «Космопарк» в Ужгороді Олексій розповідає, незважаючи не те, що працівники спілкуються із гостями державною мовою, самі ж відвідувачі здебільшого розмовляють російською. За його спостереженнями таких близько 60%. Пояснюється це тим, що багато українців евакуйованих сьогодні до облцентру – зі Сходу країни.

«На сьогодні в нас працює сім внутрішньо переміщених осіб з території східної України, які розмовляли російською мовою до працевлаштування. Переважно до відвідувачів вони звертаються українською мовою, але за проханням – переходять на російську», – додає Олексій.

У той же час ужгородці помітили позитивні протилежні зміни у сфері обслуговування: російської мови стає чути менше.

«Я сама переселенка з Харкова і для мене дуже помітно, що тут кругом обслуговують тільки українською мовою», – підтверджує Вікторія Поліщук.

Жителька Ужгорода Людмила Бабиш розповідає, відколи почалася війна, її обслуговують лише українською, а до вторгнення на мову, на її думку, ніхто не звертав увагу.

Усі – на уроки!

Після початку повномасштабного вторгнення і прибуття переселенців з прифронтових областей, волонтери створили безкоштовні курси української мови. Тут радо вітають для всіх охочих.

Розмовний клуб «Єдині» стартував в Ужгороді ще в липні. Термін навчання на курсі – один місяць. Модератор клубу Христина Ярема розповідає, як працюють із слухачами.

«Щомісяця відбувається новий набір. Люди, які усвідомили для себе, що хочуть опановувати нашу рідну мову, вдосконалювати навичики – вони мають таку змогу. Всі охочі можуть долучатися, обмежень немає. Головне – це бажання», – розповідає Христина.

Щотижня зустрічі відбуваються як онлайн, так і офлайн тривалістю годину-півтори. За словами модераторки на навчання приходить різна аудиторія: як переселенці, так і ужгородці.

Нові норми закону

16 липня набрали чинності норми закону про використання мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах. Поліна Малиш, старший лаборант кафедри адміністративного права, роз’яснює: «Будь-які прилади, які ввозяться чи використовуються на території України, повинні мати україномовну версію комп’ютерного інтерфейсу або можливість перелаштування на україномовний інтерфейс. Також це стосується будь-яких веб-сторінок або чат-ботів».

Також незалежно від форми власності на веб-сайтах повинні бути україномовні версії. Після повномасштабного вторгнення цьому закону підпорядкувалася, також, значна частина підприємців.

«Оскільки в нас і так українська мова була головною, перехід становив максимум 2 дні. Цієї різниці ніхто навіть не помітив. У нашої компанії є партнери в Естонії, тож порадувало те, що навіть вони відмовилися від російської, хоч там багато російськомовного населення», – розповідає про свій досвід переходу Микола Субота, системний адміністратор і програміст бренду Kochut.