Джипінг під забороною: Верховна Рада ставить крапку в руйнуванні заповідників – такими заголовками наприкінці 2024 року рясніли новини медіа. Та чи насправді вдалося вирішити це питання і поставити крапку?

Що таке «джипінг»?Це їзда автомобілями, багі, квадроциклами, мотоциклами типу ендуро) по природних територіях. По відношенню до джипінгу думки людей різняться, є прихильники такого відпочинку, в той же час і багато противників.

«Унікальна можливість відпочити від міської метушні, пробитих маршрутів, набратися нових вражень і адреналіну – джипінг у Закарпатті. Це особлива, неймовірна атракція саме для тих, хто любить природу, хоче розфарбувати сірі будні драйвом і приголомшливим екстримом, випробувати себе на витривалість і відчути всю романтику прекрасних мандрів».

Ми можемо знайти такий опис цієї популярної атракції на першій сторінці в пошуковій системі Google після введення запиту «джипінг Закарпаття».

Спірною в даному тексті є фраза про «любителів природи», адже вже тривалий час проти джипінгу наводять аргументи природозахисники та екологи.

Основними аргументами проти даного виду дозвілля є:

26 грудня 2024 комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування підтримав урядовий законопроєкт №11024 про заборону джипінгу на території природно-заповідного фонду.

 Екологиня ГО «Екосфера», Оксана Станкевич-Волосянчук зазначила, що даний законопроєкт не вирішує проблеми зі знищення природних територій автотранспортом: «На жаль, це стосується лише територій природно-заповідного фонду. Але в Україні є ще й інші природохоронні території,  як об’єкти Смарагдової мережі, Рамсарські угіддя, території IBA, які захищені міжнародними конверціями, але стосовно яких немає окремого законодавства в країні. На них ця заборона не поширюватиметься, якщо в законопроєкті не з’явиться поправка з “територій ПЗФ” на “природоохоронні території”.

Як зазначає Оксана Станкевич-Волосянчук, порушення цілісності ґрунту у горах призводить до майже непоправних наслідків: через пошкодження рослинного покриву, вода не затримується, а по оголеному ґрунту стрімко стікає донизу, все більше і більше вимиваючи ґрунт. На окремих ділянках Свидовецького масиву процес ґрунтової ерозії дійшов до «материнської породи».

Ерозія гірської дороги, Драгобрат, масив Свидовець

За словами екологині, для того щоб зупинити процеси ерозії в окремих місцях Свидовця, необхідно проводити спеціальні протиерозійні заходи, а цей процес є дуже дорогим. І навіть якщо припустити, що в місцях, де проводять такі дії, більше ніхто не буде пошкоджувати ґрунт, відновлення покриву займе десятки років, оскільки природні відновлювальні процеси високо у горах відбуваються набагато повільніше, ніж на низині.

Дорога після джипінгу на Боржаві

Аналізуючи новини, пов’язані з джипінгом за останні декілька років, ми стикнулися з рядом статей, пов’язаних з порушенням закону учасниками заїздів.

2018 рік: у Міжгірському районі джипери нищили територію Нацпарку «Синевир», зриваючи верхній шар ґрунту, пошкоджуючи сінокоси й паркани місцевих жителів.

2019 рік: адміністрація «Синевиру» скаржилася на вседозволеність, адже джипери їздили навіть під час «сезону тиші» — періоду розмноження диких тварин.

2023 рік: поліція на Хустщині затримала організатора незаконного заїзду через порушення правил пожежної безпеки в лісах.

2025 рік: На Прикарпатті станом на липень 2025 року складено 8 адміністративних протоколів за факти порушення природоохоронного законодавства через пересування та проїзд транспортними засобами територією природно-заповідного фонду.

Попри поодинокі штрафи, системної відповідальності немає. Більшість правопорушників залишаються безкарними, а соціальні мережі наповнені відео «екстремальних турів» — часто з геомітками на території заповідників.

Джипінг на Боржаві

 Як до джипінгу відносяться в світі?

В червні 2019 року стався випадок, коли блогер з росії вирішив ефектно покататися на джипі в Ісландії. В результаті він отримав штраф і загальне засудження — місцеві жителі порадили йому більше ніколи не повертатися до Ісландії.

Джип російського блогєра застряв у Ісландії

Є країни, з досвіду яких варто повчитися. Наприклад, в тій же Ісландії використання позашляховиків поза встановленими маршрутами переважно заборонене. Це регламентовано Законом про охорону природи, адже подібна діяльність завдає шкоди ґрунтовому покриву та рослинності. Порушникам загрожує штраф у розмірі до 4500 доларів.

Торкаючись карпатського регіону, то часто трапляється так, що джипери з країн, де “джипінг” суворо регулюється, приїжджають до українських Карпат. “Ukraińskie Karpaty to od lat mekka offroadu “(“Українські Карпати — це вже багато років мекка офроуду.”), – кажуть на польському сайті expedycja.pl

 

Цікаві результати можна знайти в Google за запитом “4х4 в Карпатах”.

Чому автомобільний транспорт не може їздити всюди де заманеться?

Як зазначає адвокат, заступник голови комітету аграрного, земельного та довкільного права НААУ, асистент кафедри права та інформаційної діяльності Національного лісотехнічного університету України – Софія Шутяк:

Туристична діяльність передбачає забезпечення спеціальних вимог безпеки під час надання туристичних послуг з підвищеним ризиком (автомобільний, гірський, лижний, велосипедний, водний, мотоциклетний, пішохідний туризм, спелеотуризм тощо).

Цивільний кодекс України визначає, що власник транспортного засобу управляє джерелом підвищеної небезпеки та відповідає за всю заподіяну ним шкоду. Отже, для регулювання питання перебування транспортних засобів поза межами доріг слід враховувати багато різних факторів, і безпека життя людини та охорона довкілля є ключовими.

Правила дорожнього руху розроблені відповідно до Закону України “Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.  Автотранспорт зобов’язаний пересуватися виключно автомобільними дорогами. Закон України «Про автомобільні дороги» визначає автомобільну дорогу наступним чином: “Автомобільна дорога — лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху автотранспортних засобів.”»

Цей же закон визначає, що Автомобільні дороги поділяються на:

  • автомобільні дороги загального користування;
  • вулиці і дороги міст та інших населених пунктів;
  • відомчі (технологічні) автомобільні дороги; (лісові дороги, проїзди між сільгосп-угіддями)
  • автомобільні дороги на приватних територіях. (заїзд чи під’їзд до будинку, бо території ПЗФ чи інші.)

Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

Тобто довільно накатані дороги (колії) не охоплюються поняттям дороги і на них не поширюються вимоги щодо – управління безпекою автомобільних доріг, що здійснюється шляхом організації та проведення аудиту безпеки автомобільних доріг, перевірок безпеки автомобільних доріг, виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод та ліквідації їх причин.

На жаль, у нас водії часто вважають, що пересування автомобілем дозволено майже всюди. А місця, де це заборонено, мають бути «під замками», закриті шлагбаумами чи якимось іншим чином. І лише тоді вони визнають, що не мають права туди заїжджати. Але, це не так, у контексті правопорушень проти довкілля, де діє правило попередження заподіяння шкоди.

Травматизм через недотримання техніки безпеки

Окрім шкоди довкіллю та порушення закону про автомобільний транспорт, джипінг є доволі небезпечним заняттям. Через його нерегульованість і недотримання техніки безпеки траплялися не лише травми, а й летальні випадки.

Зокрема, у 2021 році на Боржавському хребті чоловіки 1983 та 1966 рр. народження каталися по горі на джипі. Водій хотів заїхати на вершину, однак на крутому підйомі не впорався з керуванням і допустив перекидання автомобіля, після чого джип котився з гори близько 150 м.

Рятувальники з с. Нижні Ворота та с. Пилипець, що прибули на місце, надали долікарську допомогу водієві, якого викинуло з машини майже одразу, та пасажирові, в котрого запідозрили перелом хребта.

Джип перекинувся в горах, фото ДСНС

Також один випадок, наслідки, якого вже не вдасться виправити, стався 15 вересня 2018 року: Як повідомив Захід.нет з посиланням на ДСНС Закарпаття:  «Аварія відбулася в районі гори Близниця, шо біля Драгобрату, загиблими виявилися двоє мешканців Києва 1970 та 1991 років народження. За попередньою інформацією, водій автомобіля високої прохідності Dodge не справився з керуванням і зірвався вниз з гори. Внаслідок падіння водій і пасажир автомобіля отримали важкі травми і померли на місці ще до прибуття рятувальників».

З огляду на викладені факти, «джипінг» справді залишається суперечливою активністю, яка, з одного боку, приваблює любителів гострих відчуттів та драйву, а з іншого – завдає серйозної шкоди довкіллю й часто порушує законодавство. Хоча Верховна Рада й ухвалила законопроєкт про заборону «джипінгу» на територіях природно-заповідного фонду, це ще не вирішує проблеми загалом, адже велика частина цінних природних територій усе ще не захищена чинними нормами. Досвід інших країн демонструє, що жорстке регулювання та дієві штрафні санкції цілком можливі й реально змінюють поведінку водіїв.

Важливо також пам’ятати про безпековий фактор: регулярні випадки травматизму й навіть смертельних наслідків свідчать, що безсистемні заїзди по гірських схилах і лісах становлять небезпеку не лише для природи, а й для самих учасників. Таким чином, удосконалення законодавства має супроводжуватися роз’яснювальною роботою, а також підвищенням індивідуальної відповідальності та культури водіння. Зрештою, лише комплексний підхід (законодавчі обмеження, просвітницькі кампанії, системний контроль і серйозні санкції) дасть змогу зберегти унікальні ландшафти Карпат і водночас унеможливити небезпечні й деструктивні форми відпочинку.

 

ПравдаЄ