Український католицький університет у співпраці з Мюнхенським університетом Людвіга-Максиміліана створили в УКУ Центр сучасної історії імені Миколи Гаєвого. Центр отримав назву на честь молодого історика, випускника Гуманітарного факультету УКУ, який загинув 27 серпня 2024 року на Курському напрямку у віці 28 років. У Центрі будуть займатися вивченням історії України та Європи ХХ століття.

Засновники прагнуть створити сприятливе середовище для наукової діяльності молодих дослідників, де вони зможуть зростати під керівництвом досвідчених наставників. Керівником центру стане доктор історичних наук, професор УКУ, історик Ярослав Грицак. Для створення центру УКУ разом із Мюнхенським університетом отримали дослідницький грант від Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини (BMBF). Урочиста наукова конференція з нагоди відкриття Центру відбудеться 17 жовтня у Львові.

«В УКУ вже налагоджена співпраця з групою німецьких дослідників, які спеціалізуються на історії України ХХ століття, зокрема, на вивченні нацистського та радянського режимів в Україні. Тому ми спільно вирішили започаткувати проєкт, присвячений війні та насильству в Україні. На жаль, ця тема знову стала надзвичайно актуальною через трагічні події війни Росії проти України. Проблема має історичні корені, і її витоки не обмежуються сьогоденням. Тому дуже важливо досліджувати історію України та Європи ХХ століття, щоб краще зрозуміти сучасну війну через призму минулих конфліктів і визначити можливі шляхи виходу з цієї ситуації», – зазначає професор Ярослав Грицак, керівник Центру сучасної історії імені Миколи Гаєвого.

Центр зосередиться на трьох ключових темах. Перша – це дослідження сталінського режиму в Радянському Союзі та нацистської Німеччини, а також порівняння цих двох тоталітарних систем. Друга тема стосується німецько-українських відносин під час Другої світової війни. Вона тісно пов’язана з третім напрямком – «Пропаганда та знання: образ українського націоналізму і пам’ять про радянські та німецькі масові злочини в період Холодної війни та пізніше».

У Центрі вивчатимуть історію колективної пам’яті, зокрема пропагандистські дискурси щодо «українського націоналізму» та його взаємозв’язок із пам’яттю і знанням про радянські та німецькі масові злочини.

«Діяльність Центру є складовою частиною реалізації стратегії УКУ із заснування та розвитку дослідницьких груп. Особливий акцент творці хочуть зробити на залученні молодих дослідників, які нещодавно завершили аспірантуру або захистили чи найближчим часом планують захист дисертації. Для них це унікальна можливість попрацювати з відомими дослідниками та представити свою роботу широкій академічній спільноті», – зазначає керівниця наукового відділу УКУ Маріанна Пиріг.

Найближчим часом Центр планує провести серію публічних лекцій на історичні теми, зокрема пов’язані з війною Росії проти України. Половину лекцій прочитають учасники проєкту з України та Німеччини, іншу половину – запрошені експерти. Лекції будуть відкриті для широкої аудиторії. Також заплановані літні школи для студентів і випускників, де вони зможуть презентувати свої проєкти та дослідження.

Центр сучасної історії носить ім’я Миколи Гаєвого, випускника Гуманітарного факультету УКУ, який загинув 27 серпня 2024 року під час Курської операції. Микола планував працювати в Центрі після перемоги, але не встиг. Його науковий керівник, професор кафедри історії УКУ Олександр Зайцев, згадує, що Микола був надзвичайно талановитим і працював над політичною біографією Ярослава Стецька для своєї дисертації.

«Судячи з перших фрагментів, які я читав, як його науковий керівник, це мала бути дуже добра праця, а в перспективі – цікава і справді наукова книжка, в якій автор не прославляв і не засуджував свого героя, а намагався зрозуміти його, а через його біографію – історію націоналістичного руху», – зазначає Олександр Зайцев.

Професор жалкував, що Микола вирішив іти на війну: «Я вважав, що його місце в науці, а не на фронті. Однак Микола вирішив інакше, вірячи, що спершу треба захистити Україну, а вже потім – дисертацію. Це викликало величезну повагу. Я побажав йому відслужити без шкоди для здоров’я і не забувати про дослідження Стецька. “Обов’язково”, – відповів він. До останнього я вірив, що Микола незабаром повернеться. Ми з професором Ярославом Грицаком навіть зарезервували для нього місце в науковому проєкті. Але не судилося».

Після звістки про трагічну загибель Миколи, від керівництва проєкту з українського боку надійшла пропозиція, щоб Центр сучасної історії носив ім’я Миколи Гаєвого. Німецькі колеги підтримали це рішення, і таким чином Микола залишається з командою проєкту увіковічений у його назві.