У науковій бібліотеці Ужгородського національного університету археологи продовжують розповідати усім охочим про історію Закарпатського краю. Темою цього тижня стала середньовічна церковна архітектура, про яку розповів кандидат історичних наук, директор Археологічного музею ім. проф. Е.Балагурі ДВНЗ «УжНУ», доцент кафедри археології, етнології та культурології Володимир Мойжес. Детальніше дізнатися про особливості церковних будов ви можете у випуску «#Історія_ПравдаЄ| Мойжес. Середньовічні церкви Закарпаття».

«Закарпатська область славиться своїми архітектурними пам’ятками, серед яких найбільш відомими і популярними у туристів являються замки та палаци. Однак, цікавими об’єктами також виступають середньовічні сакральні споруди, що мають не меншу історично-архітектурну цінність і яких в області нараховується декілька десятків. Одні з них, нажаль, через бурхливі події історії, дійшли до нашого часу тільки у вигляді руїн, інші продовжують діяти і сьогодні належать різним конфесіям. Ми з вами наразі розглянемо ті, що досліджувала археологічна експедиція Ужгородського національного університету. У цьому напрямку ми розпочали роботи з 2016 року», – зазначає лектор.

Під час розповіді Володимир Мойжес окреслив особливості шести об’єктів церковної архітектури часів середньовіччя, що знаходяться на Ужгородщині, а також ознайомив із ключовими знахідками, що були виявлені під час археологічних досліджень.

Значну частину знахідок ужгородських археологів, і не тільки, можна побачити серед експонатів Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького. Проте доцент зазначив, після 24 лютого коштовні прикраси прибрали з виставки у цілях безпеки. Серед предметів, окрім різноманітних прикрас, багато монет, елементів оздоблення одягу, предмети християнського культу, зброя. Окремо можна виділити керамічні та кам’яні цікавинки, віднайдені в руїнах. Серед них уламки глечиків, кахлів та фрагменти готичних склепінь. Унікальним є фрагмент надгробку, що був виявлений археологами в руїнах церкви на території Ужгородського замку. Матеріал з якого він виготовлений – червоний мармуровий вапняк. На ньому присутній напис де можна побачити дату – 1352 рік.

«Нажаль є досить мало літератури з цієї тематики і то вона переважно є довідковою. До того ж в деяких з них є неточності та присутні термінологічні помилки, а також розумієш, що хтось з авторів навіть і не бачив ці пам’ятки на свої власні очі», – обурюється археолог, адже читаючи окремі такі публікації все це помічав.

Горянська ротонда, Замкова церква, Паладь-Комарівці, Сюрте, Батфа та церква Св. Трійці на Радванці в Ужгороді, усі ці об’єкти археологічних досліджень лишень маленькі частинки великої історії краю, але досліджуючи й вивчаючи їх археологи з істориками, немов пазли, складають для нас суцільну картину минулого.

Детальніше про археологічні знахідки та особливості досліджуваних святинь дивіться у випуску.