10-річний Ілля із Маріуполя через вибух снаряда втратив маму. У так званій “ДНР” йому хотіли ампутувати ногу та вивести до Росії. Але бабуся, дізнавшись про долю онука, наважилася сама поїхати на непідконтрольну Україні територію, і забрала його від російських окупантів. Ілля став одним із перших дітей, кого вдалося вивезти з непідконтрольних територій з початку вторгнення Росії на територію України. Наразі Ілля та його бабуся проживають у місті Ужгород. Навіть після тяжкої втрати рідної людини, вони не падають духом і продовжують жити.
Зараз Ілля практично без проблем може ходити, відвідувати школу, бігати з друзями та веселитися. А ще 8 місяців тому за його життя та здоров’я боролися лікарі, волонтери та навіть Президент України. Ілля з мамою Наталією, коли почалася війна, були в Маріуполі. Довго ховалися від ракет у підвалі готелю біля будинку, готували їсти надворі, та пили дощову воду. Якось вони вирішили повернутися додому за речами, але коли прийшли, його було повністю зруйновано ракетним ударом. Ілля із мамою тоді вирішили піти до сусідки, але дійти не змогли. Хлопчик згадує, за кілька метрів до воріт стався сильний вибух, а далі все, як уві сні :
“Почув вибух і вже через пару секунд я не відчував ноги, я просто впав на спину разом з моєю мамою. Я лежав, і не міг зрозуміти що це, за що це мені. Я просто думав, що це якийсь страшний сон і все. Нас сусідка перетягнула в будинок до себе. Я думав, що з мамою все добре, а тільки потім зрозумів, що дуже погано їй було. А вранці, я кликав маму і сусідку Віру, але мені ніхто не відповідав годину. Я плакав, я не знав, що мені робити. Не міг встати, мене дуже боліла нога. Я тільки потім зрозумів, що коли тітки Віри не було вона в той час хоронила мою маму. Бо до того, вона ще приходила міряти пульс мамі і мені сказала, що мама вже померла. А потім прийшли до нас в хату ці “освободители” і сказали, що евакуація населення. Мене забрали в лікарню”.
У Донецькій лікарні російські журналісти зняли про Іллю сюжет. Відео дійшло і до його бабусі Олени, яка на той час була в Ужгороді. І вже тиждень чекала дзвінка від своєї доньки Наталки. Олена Миколаївна з відео дізналася, що її доньки більше немає в живих.
“У мене істерика відразу почалася, як Ілля сказав, що мама померла. У мене почалася істерика. Далі я не пам’ятаю, я прийшла пізніше до тями, була вся мокра і поруч зі мною був син, який постійно повторював, що він зі мною поруч”.
Олена Миколаївна довго сумувати не могла, вона розуміла – треба забрати онука. За кілька днів жінка зробила всі документи на опіку хлопчика. З допомогою команди Президента України, перетнула кордони чотирьох країн, і відвезла онука до Києва. Ілля потім зізнався бабусі, що російські солдати хотіли вивести його до Москви.
”Там багато кому говорили з моєї палати, і не тільки, питали, що може ви до Москви поїдете? Але моя бабуся забрала мене у потрібний момент”, – розповідає Ілля.
В «Охматдиті» Іллі ще витягли чотири осколки зі стегна, а 11 маленьких залишилися, вони дуже глибоко, тому лікарі не стали чіпати їх. У лікарні хлопчик зустрів свій 10-й день народження, з яким його привітав співак В’ячеслав Вакарчук, провідний Ектор та Юрій Горбунов. Хлопчик отримав багато подарунків, але найбільше йому сподобався планшет, який подарував президент України, Володимир Зеленський.
“Пам’ятаю, він мені казав, що я гарний хлопець. Велике дякую президенту за такий подарунок”, – каже Ілля.
Олена Миколаївна щовечора плаче, переглядаючи фотографії доньки, вона досі не може усвідомити, що її більше немає. А Ілля, незважаючи на те, що пережив, залишається дуже життєрадісним. Хлопчик мріє щоб його бабуся та рідні були здорові, і щоб якнайшвидше закінчилася війна.