Закарпатським регіональним центром соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України за підтримки Українського культурного фонду впродовж травня-жовтня 2021 року реалізовувався проєкт «Молодь у культурі, культура для молоді: потенціал закарпатських сіл».

В рамках дослідження культурних потреб сільської молоді Закарпаття було опитано респондентів віком 14-35 років, які постійно проживають у сільській місцевості. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, типом населених пунктів (це низинні/гірські села) та типом територіальних громад (це сільські, селищні та міські ТГ). Статистична похибка дослідження не перевищує 3,5%.

Аналіз відповідей респондентів показав, що найбільше і найчастіше сільська молодь проводить свій вільний час (в порядку спадання активностей):

  • в інтернеті та соцмережах;
  • зустрічається з друзями, ходить в гості і приймає гостей;
  • слухає музику, радіо;
  • займається спортом і веде активний відпочинок;
  • відпочиває на природі;
  • дивиться ТБ, переглядає відео/кіно;
  • просто відпочиває, нічого не роблячи;
  • читає книги, газети, журнали (в т.ч., електронні).

Разом з тим, за словами дослідниці проєкту Наталії Гапак, було виявлено, що попри наявність об’єктів культурної інфраструктури, молодь дуже часто взагалі їх не відвідує. Особливо це стосується таких «класичних» закладів, як то бібліотеки, будинки культури/клуби, школи мистецтв (на це вказало від 50% до 80% респондентів).

Рівень невідвідуваності сільською молоддю наявних у селі/громаді об’єктів культурної інфраструктури (% респондентів)

Проте активними центрами молодіжного культурного життя стають молодіжні простори – до прикладу, молодіжні хаби чи молодіжні центри. Це принципово нові за змістом, наповнюваністю, функціональністю та креативністю підходів у своїй роботі заклади, які покликані залучити молодь до якісного культурного дозвілля, об’єднати активну молодь села та залучити її до громадської активності, до нових ініціатив, до важливих суспільних проєктів.

До речі, рівень задоволеності сільської молоді такими молодіжними просторами є найвищим серед усіх об’єктів культурної інфраструктури і сягає 95%.

Рівень задоволеності сільської молоді наявними у селі/громаді об’єктами культурної інфраструктури (% респондентів)

Отож, можна констатувати, що створення таких молодіжних просторів не лише виправдало себе, але й наразі є актуальним та є хорошою альтернативою сучасного якісного культурного дозвілля молоді.

Третина респондентів зазначила, що не має якихось перешкод для відвідування культурних/подій чи заходів. Серед причин невідвідування найчастіше називали нестачу часу (32% молоді) та інформації (15,3%) і відсутність бажання (23,1%). На низьку якість культурних послуг вказало менше 9% опитаних.

Половина молоді бачить можливості для реалізації своїх творчих хобі і захоплень як у своєму селі, так і у власній територіальній громаді.

В цілому, майже половина опитаних вказали, що розвиток культурної сфери у селі чи громаді може визначально вплинути на прийняття рішення  щодо майбутнього місця проживання. Причому, що молодші респонденти, то більше таких переконань.

Тобто, це вкрай високі показники, аби можна було говорити про значну важливість якісного культурного дозвілля і забезпечення культурних потреб молоді на селі.

***

Проєкт «Молодь у культурі, культура для молоді: потенціал закарпатських сіл», який реалізовує Закарпатського регіонального центру СЕ і ГД НАН України за фінансової підтримки Українського культурного фонду, передбачає якісно нове для Закарпаття дослідження культурних потреб молоді у сільських громадах області, а також напрацювання практичних рекомендацій щодо її ефективного залучення до культурного життя в таких громадах.