Корупційні ризики у митній сфері не завжди пов’язані з прямими вимаганнями чи хабарями. Значна частина проблем, на думку представників бізнесу, виникає через недосконалість регуляторного середовища, дисбаланс відповідальності та існування схем, які дозволяють обходити чинні правила без формального порушення процедур.

Про це свідчать результати другого кейсу дослідження ГО «Карпатські обрії», підготовленого в межах проєкту ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development на основі глибинних інтерв’ю з представниками зовнішньоекономічної діяльності.

Прямий тиск трапляється рідко, але ризики залишаються

Учасники дослідження зазначають, що сьогодні прямі випадки тиску чи вимагання неправомірної вигоди з боку митних органів зустрічаються відносно рідко.

Однією з причин цього є те, що значна частина взаємодії між бізнесом та митницею відбувається через професійних митних брокерів. Такий механізм зменшує кількість безпосередніх контактів із посадовими особами та певною мірою обмежує можливості для дрібних корупційних проявів.

Водночас це не означає повного зникнення ризиків. Представники бізнесу наголошують, що корупційні практики можуть набувати більш складних та системних форм, залишаючись менш помітними для широкого загалу.

Найбільші ризики пов’язані з імпортом

За оцінками респондентів, найбільш вразливими до корупційних практик залишаються операції з імпорту окремих категорій товарів, а також діяльність малого бізнесу.

Йдеться насамперед про випадки, пов’язані із заниженням митної вартості товарів, маніпуляціями з класифікацією продукції або використанням різних механізмів для мінімізації податкового навантаження.

У середньому та великому бізнесі подібні практики зустрічаються рідше, однак, за словами учасників дослідження, окремі спроби обходу митних правил продовжують існувати й на системному рівні.

Кейс «благодійного імпорту»

Одним із показових прикладів, наведених респондентами, стала проблема так званого «благодійного імпорту».

За словами представників бізнесу, окремі товари можуть завозитися на територію України під виглядом гуманітарної допомоги із застосуванням передбачених законом податкових та митних пільг.

Формально таке оформлення відповідає чинним вимогам, однак, на думку співрозмовників, частина продукції в окремих випадках може потрапляти до комерційного обігу.

У результаті держава ризикує недоотримувати податкові надходження, а контроль за подальшим використанням таких товарів залишається недостатньо ефективним.

Представники бізнесу наголошують, що проблема полягає не лише в окремих порушеннях, а й у відсутності достатніх механізмів моніторингу руху гуманітарних вантажів після завершення митного оформлення.

Що створює підґрунтя для корупції

Учасники дослідження називають кілька факторів, які, на їхню думку, сприяють виникненню корупційних ризиків.

Серед них — психологічна готовність частини бізнесу вирішувати проблеми неформальним шляхом замість використання офіційних механізмів захисту своїх прав. Така практика сформувалася протягом багатьох років і досі залишається поширеною в окремих сферах.

Ще одним фактором називається дисбаланс відповідальності. За словами респондентів, дрібні порушення часто караються швидше та жорсткіше, ніж масштабні схеми, які можуть завдавати значно більшої шкоди державним інтересам.

Критику також викликають окремі регуляторні обмеження, включно з високими антидемпінговими митами. Представники бізнесу вважають, що надмірне регулювання іноді стимулює пошук альтернативних або неформальних механізмів обходу встановлених правил.

Окремо наголошується на проблемі невідповідності між окремими нормативними обмеженнями та реальними потребами ринку. У випадках, коли внутрішнє виробництво не може забезпечити попит, а імпорт суттєво обмежується, зростають стимули для розвитку тіньових механізмів постачання товарів.

Цифровізація не є універсальним рішенням

Представники бізнесу позитивно оцінюють впровадження цифрових інструментів у митній сфері, оскільки вони зменшують кількість прямих контактів між підприємцями та посадовцями.

Водночас учасники дослідження звертають увагу, що цифровізація сама по собі не гарантує повної прозорості системи. Серед потенційних ризиків називаються можливість втручання в роботу інформаційних систем, питання захисту даних та необхідність постійного вдосконалення програмного забезпечення.

На їхню думку, електронні сервіси повинні розглядатися як один із компонентів комплексної антикорупційної політики, а не як самодостатнє рішення.

Чи вирішить проблему підвищення зарплат

Дослідження також порушує питання матеріального забезпечення працівників митниці.

Більшість респондентів вважає, що підвищення заробітної плати саме по собі не здатне суттєво вплинути на рівень корупції.

Натомість більш ефективними можуть бути довгострокові стимули — соціальні гарантії, житлові програми, розширені пакети соціального захисту та механізми, які передбачають втрату цих переваг у разі порушення службової дисципліни або вчинення корупційних правопорушень.

При цьому представники бізнесу наголошують, що ключовою проблемою залишаються не окремі дрібні порушення, а масштабні схеми та тіньові потоки, які потребують системного контролю з боку держави.

Висновок

Результати другого кейсу дослідження свідчать, що представники бізнесу розглядають корупційні ризики у митній сфері насамперед як системну проблему, пов’язану з недосконалістю регулювання, дисбалансом відповідальності та впливом великих економічних інтересів.

На їхню думку, цифровізація та покращення матеріального забезпечення працівників можуть позитивно вплинути на ситуацію, однак не здатні самостійно забезпечити якісні зміни. Ключовими напрямами залишаються стандартизація процедур, посилення контролю за великими товарними потоками, детінізація економіки та формування прозорих і однакових правил для всіх учасників ринку.

Публікація створена та підтримується в рамках субгранту проєкту “ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development” за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується ГО IAA – Institute of Analytics and Advocacy та ГО Технології Прогресу. Його зміст є виключною відповідальністю субгрантера проєкту ACCORD ГО “КАРПАТСЬКІ ОБРІЇ” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.