В Археологічному музеї Ужгородського національного університету відбувся захист курсових робіт студентів-реставраторів. Участь у ньому взяли близько 20 студентів першого, другого та третього курсів Закарпатської академії мистецтв. Захід об’єднав науковців, викладачів та студентів довкола спільної мети — збереження культурної спадщини.

Захист став результатом співпраці між Ужгородським національним університетом і Закарпатською академією мистецтв. За словами завідувача кафедри археології, етнології та культурології УжНУ, кандидата історичних наук Володимира Мойжеса, студенти академії мають можливість також працювати з реальними археологічними артефактами:

«Крім інших реставраційних робіт, студенти реставрують предмети, які були виявлені археологічною експедицією УжНУ. Це іспит, на якому вони показують і захищають роботи, які зробили — від археологічної кераміки до предметів зі зброєю».

У фокусі цьогорічних робіт — реставрація археологічного металу, кераміки, металевих виробів та дерев’яних об’єктів 18-19 століть.

Особливу увагу студенти приділили дакійським артефактам, які, зокрема, були знайдені під час розкопок у Малій Копані. Ці об’єкти  потребували делікатного підходу через вік та стан збереження.

«Було цікаво працювати із дакійським вудилом. Це об’ємний предмет, значно пошкоджений корозією. Там було багато дефектів, із якими треба було дуже обережно працювати», — поділилася враженнями студентка Каріна Довганюк.

Її колега Крістіна Гаранчевська додала, що особливою складністю було зняття старого лаку з крихкого металу:

«Ці предмети мають культурну цінність, тому важливо було зберегти їхній автентичний вигляд».

Деякі студенти мали перший досвід роботи з новими матеріалами.

«Я вперше тонував дерево — до цього працював лише з кахлями. Було дуже цікаво додавати колір до старовинних деталей, це справді захоплює», — розповів Михайло Корпош.

Оцінювання проводилося за кількома критеріями: якість виконаної роботи, її обсяг, та детальність ведення реставраційної документації.

«Студенти показали предмети до та після реставрації. Ми оцінюємо не тільки технічне виконання, але й оформлення проєктної частини, що особливо важливо на старших курсах», — зазначила викладачка Закарпатської академії мистецтв Крістіна Кліса.

Учасники заходу наголошують: потреба в професійних реставраторах лише зростає. Збереження археологічної й історичної спадщини — завдання, яке вимагає поєднання майстерності, точності й глибокого розуміння матеріалу.