Еко-бренди нині користуються великою популярністю у всьому світі. Переробка вторинної сировини допомагає очищати планету від відходів. Особливо це актуально для пластику, адже за останні роки його накопичилося дуже багато, а термін розкладання складає майже тисячу років. Давати друге життя пляшкам із-під миючих засобів, води, шампунів – це цікаве рішення екологічної проблеми та, водночас, доступний і практично безкоштовний матеріал для виготовлення креативних сувенірів.

Марія Куштан із Хуста вже три роки переплавляє пластик, виготовляючи з нього прикраси, а останнім часом – ще й мініатюрні скульптури. Вона створює переважно фігурки для вертепів та статуетки для декору оселі. Як виникла ідея використовувати пластик у творчості? Чи важко працювати з таким матеріалом? Що можна з нього зробити? Про це та інше Марія розповіла в інтерв’ю для «Карпатського об’єктива».

Прикраси зі сміття

– Декілька років тому я побачила по телевізору сюжет про чернігівського майстра, який робить із зібраних на смітниках пляшок посуд. Це мене вразило, адже з матеріалу, якого довкола дуже багато, можна створювати справді цікаві речі. Будь-хто може вийти на природу і набрати собі досхочу матеріалу, – розповідає Марія. – Це геніальна ідея!

– Творчістю я займаюся давно. Здебільшого це була ліпка з полімерної глини. Але підручний матеріал хоч і практичний, проте недешевий. А пластик можна отримати задарма. Перед подрібненням він повинен бути чистим і сухим – це головне правило. Потім я сортую його за типом і кольором та подрібнюю на станку, який мій чоловік змайстрував зі старого електричного млина. Він у мене і слюсар, і токар, і майстер на всі руки. Подрібнений пластик переплавляю в екструдері, який ми придбали, і отримую м’яку смужку матеріалу. Її використовую для заповнення формочок, які потім запікаю. Якщо пластик запекти, він стає дуже міцним і придатним до фарбування, декорування та створення будь-яких виробів.

Спочатку Марія виготовляла прикраси, такі як сережки, браслети, кулони та брошки. Весь пластик для роботи приносять знайомі або збирають разом із чоловіком під час поїздок на природу.

– У кожного вдома завжди знайдеться щось пластикове: пляшки з-під миючих засобів, харчові контейнери тощо. Проблем із матеріалом ніколи не виникає, – додає майстриня. – Між іншим, статуетки почала виготовляти випадково. Замовляла молди для біжутерії й натрапила на цікаві форми янголят. Відтоді зайнялася і скульптурними композиціями.

Вертепи, що світяться

– Два роки тому я прикрашала оселю до свят. Чоловік змайстрував міні-вертеп із дерева та каменю й запропонував знайти відповідну картинку для оздоблення. Але я вирішила зробити фігурки самостійно. Так і з’явився наш перший вертеп, – згадує Марія. – Там були пастухи, царі, свята родина, ослик та овечки. Наряди я шила з тканин, а овечок оздоблювала справжньою шерстю. Робота зайняла чотири тижні, але результат був чудовим.

Фігурки Марії настільки сподобалися, що згодом їх почали замовляти колядники та іноземці – з Чехії, Угорщини, Німеччини, Польщі та Румунії. Вертепи, які вона створює разом із чоловіком, прикрашені підсвіткою, тож красиво світяться вночі.

– Найшвидше я зробила маленький вертеп для чеха – лише за два тижні. А найдовше працювала над майже метровою композицією для кума, яка зайняла понад два місяці. У тому вертепі було 16 персонажів, – розповідає Марія. – Ця робота була особливою, адже кум ставить вертеп у капличці біля свого будинку, куди може прийти кожен бажаючий.

Творчі плани

Сьогодні у Марії та її чоловіка близько трьох десятків різдвяних композицій. Майстриня зізнається, що її надихає релігійна тематика, але вона любить експериментувати.

– Мрію створити великий вертеп із 33 фігурками. Це буде багато роботи, але результат точно того вартий. Крім того, хочу опановувати нові техніки та вдосконалювати майстерність, – каже Марія. – Головне – вірити у себе і ніколи не зупинятися. Із пластику можна виготовляти все, що душа забажає, а ідей у мене вистачає!