Офіційний курс долара наблизився до 41,5 гривні за одиницю валюти: чому НБУ не зупинив падіння гривні 

Девальвація та провал четверга

Тон валютному ринку зазвичай ставив міжбанк, і тиждень там починався зі звичної розгойдування котирувань, вже у вівторок вони почали рухатися інтенсивніше. Для розуміння динаміки, «Мінфін» зібрав добові дані про стартовий та фінішний курс на майданчику Bloomberg із зазначенням за підсумком встановленого офіційного курсу НБУ (у дужках):

• 12 липня (п’ятниця) — відкриття 41,05 грн/$ та закриття 40,84 грн/$ (оф. 40,8823 грн/$);

• 15 липня (понеділок) — відкриття 40,89 грн/$ та закриття 41,14 грн/$ (41,0434 грн/$);

• 16 липня (вівторок) — відкриття 41,14 грн/$ та закриття 41,31 грн/$ (41,017 грн/$);

• 17 липня (середа) — відкриття 41,399 грн/$ та закриття 41,47 грн/$ (41,2575 грн/$);

• 18 липня (четвер) — відкриття 41,515 та закриття 41,65 грн/$ (41,4627 грн/$);

• 19 липня (п’ятниця) — відкриття 41,5 грн/$ та закриття 41,495 грн/$ (41,4220 грн/$).

Офіційний курс Нацбанк встановлює наступного дня для всієї країни. На цей понеділок, 22 липня, його зафіксували на рівні 41,4912 грн/$, тобто впритул наблизили до чергової психологічної позначки 41,5 грн/$.

Через просідання міжбанку на 70 копійок курс чорного ринку на купівлі/продажу за тиждень піднявся з 40,95−41,08 грн/$ до 41,71−41,93 грн/$, а середній у касах банків — з 40,08−41,25 грн/$ до 41,35−41,9 грн/$. Максимальний цінник продажу долара в банках уже сягнув 42,2 грн/$.

Найбільш драматичною для безготівкового ринку стала торгівля минулого четверга, 18 липня. Більша частина торгової сесії пройшла рівно: обсяг торгів був трохи вищим за середній, до 15 години Bloomberg міг зафіксуватися на 41,48 грн/$ при старті на 41,515 грн/$. Але під закриття валютні покупці схаменулися і кинулися скуповувати долар.

Можливо, якимось банкам потрібно було закрити валютну позицію або хтось із імпортерів згадав про «гарячі» контракти. Достеменно невідомо. Але за останні 15 хвилин торгівлі (щодня закривається о 15:30) міжбанківський курс злетів на 13 копійок на мізерному обсязі угод (тільки $8 млн) — з 41,52 грн/$ до 41,65 грн/$, де і сталося закриття ринку.

Це все фактичні ціни операцій. Побажання спекулянтів того дня (ціна пропозиції) сягали 41,7 грн/$, але на цьому рівні реальних продажів не відбувалося.

Усі казначеї розуміли, що останні продажі четверга відбувалися за цінами спекулянтів, а не регулятора. Нацбанк не дає курсу так сильно злітати: щоб цього не відбувалося, регулятор зазвичай ставить свій ордер із продажем за адекватним цінником. — Так НБУ завжди вмів збалансувати ринок і припинити дії будь-якого провокатора, який женеться за вигодою. Власне, у цьому й бачили напрямок заявленої керівництвом Національного банку в жовтні 2023 року нової валютної політики — гнучкого курсу, що регулюється. Саме «регульованого». Вільного валютного ринку в Україні немає після початку повномасштабного вторгнення.

Тому саме дії НБУ і призвели до зльоту курсу до 41,65 грн/$ та закриття Bloomberg на цьому рівні. Водночас регулятор не врахував цей стрибок у розрахунку свого офіційного курсу. За підсумками дня той не тільки не виріс, а навіть трохи відкотився з 41,4627 грн/$ до 41,422 грн/$.

А вже наступного дня Національний банк щедро продавав долар із резервів, не даючи курсу надовго піднятися вище за 41,5 грн/$. Тільки на старті торгів була невелика кількість угод по 41,51−41,53 грн/$, але на закриття дня ринок відійшов на 41,495 грн/$. Що трохи охолодило гарячі голови.

У п’ятницю, 19 липня, обсяг торгів на Bloomberg зріс з $243,6 млн четверга до $292,4 млн (минулої п’ятниці, 12 липня, було взагалі $166,1 млн), а продаж самого Нацбанку оцінили в $243 млн проти $201 млн днем раніше.

Скільки долара продав Нацбанк

Для розуміння ситуації на міжбанку «Мінфін» зібрав добову інформацію щодо обсягу торгів на Bloomberg та оціночні дані щодо продажу Національного банку з резервів (у дужках):

• 12 липня (п’ятниця) — $166,1 млн ($103,1 млн);

• 15 липня (понеділок) — $219,5 млн ($157 млн) ;

• 16 липня (вівторок) — $221,6 млн ($149,4 млн)

• 17 липня (середа) — $238,6 млн ($196,3 млн)

• 18 липня (четвер) — $243,6 млн ($201 млн);

• 19 липня (п’ятниця) — $292,4 млн ($243,4 млн).

В офіційному звіті НБУ за минулий тиждень повідомляється про продаж на міжбанку $950,2 млн — максимум цього літа. Та й у принципі значний обсяг для всього 2024 року: більше регулятор віддавав ринку лише один раз — в останній тиждень травня, з 27 по 31 число. Тоді із резервів пішло $1091 млн.

Чому падає курс гривні

Події минулого тижня ще сильніше переконали ринок у ключовій причині девальвації гривні — для покриття дефіциту держбюджету за рахунок курсової різниці за конвертації міжнародної допомоги, яка приходить в Україну переважно в доларі та євро. А те, що подорожчання долара прискорилося саме зараз, казначеї пояснюють загостренням цього дефіциту у другій половині липня.

Також усі розуміють важливість такого чинника, як зняття валютних обмежень, який, безперечно, відіграв важливу роль у нинішньому ослабленні гривні. Частину заборон скасували у травні, а частину вже влітку. Але тут є два «але».

По-перше, регулятор міг відкласти цю лібералізацію до найкращих часів. Коли, наприклад, міжнародної допомоги побільшає (або її буде хоча б достатньо) і вона приходитиме вчасно. Мало хто засудив би воюючу країну за жорстке валютне регулювання, особливо в умовах неритмічних зовнішніх вливань і складної ситуації в економіці.

По-друге, на час війни НБУ міг би й надалі тримати курс долар/гривня зафіксованим на рівні 36,6 грн/$. Або при переході до політики гнучкого регулювання не так сильно грати на подорожчання американської валюти, адже її цінник встановлює саме він.

З жовтня 2023 року офіційний курс нацвалюти просів 12,5%. Це лише за 9 місяців, що повністю перекреслює всю прибутковість гривневих вкладів за цей термін. За інформацією Нацбанку (індекс UIRD) на 19 липня, середня номінальна ставка за 9-місячними вкладами фізосіб становила 12,21% річних, а реальна — 9,8% річних (за вирахуванням податків — 18% ПДФО + 1,5% військового збору). А якщо банк візьме ще й комісію за видачу коштів з рахунку у розмірі 1% від суми, то ще менше.

На практиці це означає, що якби людина на початку жовтня купила долар, а зараз її продала, то заробила б 12,5%. А так у нього у кращому разі отримає 9,8%, тобто вийде у мінус.

У банках розповідають, що гривневі вкладники все більше розчаровуються у своїх інвестиціях і частіше конвертують заощадження в долар після закінчення термінів вкладень. Проте, вкладення населення у нацвалюті продовжують домінувати у структурі банківських пасивів. Насамперед, за рахунок державних соцвиплат та виплат військовослужбовцям та їхнім сім’ям.

Серйозно погіршилися і курсові очікування українського бізнесу, що випливає з останнього опитування Національного банку. У ньому йдеться про збільшення кількості керівників підприємств, які протягом найближчих 12 місяців вірять у девальвацію гривні до 42,1−44 грн/$.

«Частина респондентів, які очікують у наступні 12 місяців, що обмінний курс національної валюти не перевищить 42 грн/$, суттєво скоротився і склав 64,7% (у I кв. 2024 року — 82,7%). Водночас зросла (на 11%) кількість респондентів, які чекають на коливання курсу гривні в діапазоні 42,1−44 грн/$ — до 35,3%», — буквально йдеться у дослідженні НБУ.

Керівництво Національного банку неоднаразово заявляло, що ретельно вивіряє свої кроки та знає, що валютний ринок відреагує на його дії. З чого можна робити тільки один висновок — воно знало/планувало девальвацію, що відбувається зараз. За фіксованого курсу 36,6 грн/$ Нацбанк не зміг би допомагати Міністерству фінансів з більш вигідною конвертацією міжнародної допомоги, а також з нарощуванням податкових зборів за рахунок збільшення прибутку експортерів та інших складових (акцизів та ін.). А гнучкий регульований курс дає таку можливість.

Хоча в подіях минулого тижня міг бути присутнім і людський чинник. Наприклад, під час курсового стрибка до 41,65 грн/$, тобто вище за психологічний рівень 41,5 грн/$, на який НБУ повернув Bloomberg наступного дня, у п’ятницю. Цього дня багато казначеїв згадали про відставку на початку червня директора департаменту відкритих ринків Національного банку Олексія Лупіна з великим досвідом у цьому напрямі (26 років) і відзначили призначення разом з ним Олександра Арсенюка, який не має казначейського досвіду — до цього очолював Управління оперативного регулювання грошово-кредитного ринку НБУ. Хоча це призначення є тимчасовим, зафіксовано статус в.о.

Усі знають, що Арсенюка навчала легендарна Наталія Гребенник (екс-директор департаменту монетарної політики Нацбанку), яка пішла на пенсію ще далекого 2010 року за голови НБУ Сергія Арбузова. Арсенюка вважають міцним монетарником. Але достеменно відомо, що він не досвідчений валютчик із широкими зв’язками у колах банківських скарбників. Його куратор заступник голови НБУ Юрій Гелетій, який прийшов до Нацбанку з Міністерства фінансів, також не має досвіду торгівлі на міжбанку.

Що, як вважають багато банкірів, має велике значення в переломні моменти на кшталт того, що трапився 18 липня. Тоді Нацбанк уже продав на Bloomberg $201 млн (мабуть, добовий ліміт), і за лічені хвилини потрібно було дуже швидко оцінити ситуацію на торгах, можливо зв’язатися з покупцями, ухвалити рішення щодо підвищення обсягу валютних продажів. А може зробити й інший, професійніший крок. Чого не сталося. Натомість було спровоковано ще більше зростання валютного попиту та ажіотаж, через що НБУ довелося продати ще більше долара наступного дня.

Нацбанк заявив про «додаткові ризики»

У Нацбанку минулого тижня визнали, що ситуація на валютному ринку стає більш ризиковою.

«Темп ослаблення гривні в останні тижні може створити додаткові ризики для стійкості валютного ринку і, отже, цінової стабільності», — йдеться у коментарі Національного банку агентству «Інтерфакс-Україна».

Там називаються три офіційні причини послаблення нацвалюти, які згодом аналізували на ринку:

• Збільшення бюджетних видатків, значна частина яких матеріалізується у попит на валюту .

• Валютна лібералізація .

• Тимчасове зменшення пропозиції валюти аграрним сектором через вичерпання минулорічного врожаю та ефект від окремих рішень щодо регулювання граничних термінів розрахунків за операціями експорту. Це рішення НБУ ухвалив нещодавно — дозволив деяким агровиробникам (по 12 культурам) повертати свій виторг не за 90, а 120 днів.

Влада визнала проблеми і пообіцяла їх вирішувати, але в загальних формулюваннях.

«Національний банк готовий вжити належних заходів для забезпечення стійкості валютного ринку, необхідних для подальшого забезпечення цінової стабільності», — наголошується у відповіді регулятора для «Інтерфакс-Україна». Без конкретизації згаданих заходів.

Там також йдеться, що до кінця липня регулятор очікує надходження $3,9 млрд від США, які дозволять збільшити золотовалютні резерви НБУ до $40 млрд. Так нацбанківці, мабуть, натякають, що зможуть витрачати на міжбанку більше долара.

Минулого місяця розмір загальних золотовалютних резервів Нацбанку скоротився з $39,04 млрд. до $37,9 млрд., а чистих (за вирахуванням зобов’язань перед МВФ) — з $27,1 млрд. до $26,3 млрд. Міжнародний валютний фонд особливо ретельно стежить за обсягом чистих резервів, турбуючись, щоб Україна не пропускала (не затримувала) платежів за кредитами.

Багато кредиторів надали нам відстрочку виплат на час війни. Пауза була також щодо єврооблігацій, а зараз тривають переговори щодо реструктуризації. Але виплати за кредитами МВФ Україна після 24 лютого 2022 року не зупиняла. Платимо за графіком.

У серпні 2024 року нам належить віддати Фонду в його валюті 278,2 млн. SDRs (Special Drawing Rights) або $367,2 млн. А до кінця цього року — 1,2 млрд. SDRs або $1,6 млрд. Тобто більшу частину з нещодавно отриманого від МВФ четвертого кредитного траншу $2,2 млрд.

Що далі буде з курсом

Банківські казначеї дуже сподіваються, що в НБУ усвідомили надмірну активність із девальвацією гривні. Хоч би як нацбанківці хотіли допомогти Міністерству фінансів наповнити бюджет, але рівень 40 грн/$ і 41 грн/$ нацвалюта пройшла дуже швидко. Що й спровокувало валютний попит з боку імпортерів та ажіотаж, навіть з огляду на лібералізацію правил.

Згідно з офіційним звітом, з 4 травня 2024 року, коли Нацбанк почав скасовувати деякі валютні обмеження, до кінця минулого тижня регулятор сукупно продав зі своїх резервів $7,9 млрд. Для порівняння: за аналогічний період 2023-го (до зняття заборон) — він викинув ринку лише $5 млрд.

Тобто можна говорити, що лібералізація вже коштувала майже $3 млрд. валютного запасу країни. Свого часу голова НБУ Андрій Пишний заявляв, що під неї продадуть $4 млрд.

З огляду на все це найближчим часом банкіри не чекають на чергову хвилю зняття валютних заборон. Також мало хто вірить у нове зниження облікової ставки НБУ, яка переглядатиметься найближчого четверга, 25 липня, а поки що стоїть на 13% річних. Адже поточна девальвація вже тисне на споживчі ціни і точно виллється у нове зростання інфляції.

Напередодні засідання монетарного комітету від Національного банку чекають або на зміцнення міжбанку в районі 41,5 грн/$ або навіть на зміцнення гривні ближче до позначки 41,1−41,2 грн/$.

Міністерство фінансів України