Від початку процесу децентралізації минуло вже десять років. За цей час у Закарпатті сформувалися 64 територіальні громади, відбулися місцеві вибори. Територіальні громади отримали значно більше повноважень та можливостей, передусім фінансових. Водночас, розширення повноважень мало б нести за собою й розширення відповідальності, сприяти відкритості місцевого самоврядування перед власними жителями. Але чи так це на практиці?
Ми вирішили перевірити, наскільки доступними в плані надання інформації для населення є громади зараз. Для цього подали запити до усіх територіальних громад Закарпаття. За результатами, отримали 38 відповідей із інформацією, яку ми запитували, 7 відмов у наданні доступу до публічної інформації, та 18 запитів було проігноровано. А також отримали одну відповідь, яку ми вирішили розглянути, як окремий випадок.
Складова експерименту
Спираючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації», ми сформували та розіслали 76 запитів на доступ до публічної інформації до 64 територіальних громад Закарпаття. 12 із них довелося надіслати повторно.
У запитах ми поставили одне єдине питання «Скільки коштів надійшло до бюджету громади від сплати податків юридичними та фізичними особами за період від 01.01.2024 р. до 01.06.2024 р.». Перелік територіальних громад, а також офіційні поштові скриньки, які мали б бути актуальні, взяли з порталу Закарпатської військової адміністрації.
Терміни, за які ми мали б отримати відповіді
Запит про доступ до публічної інформації повинен бути оброблений розпорядником протягом п’яти робочих днів. Якщо обсяг інформації перевищує десять аркушів формату А4, цей термін може бути продовжений до двадцяти днів з попередженням запитувача.
Першу хвилю запитів надіслали 13 червня, тому очікували отримати відповіді до 20 червня, оскільки наш запит не потребував об’ємних відповідей. Проте 20 червня Оноківська сільська рада повідомила про необхідність продовження терміну опрацювання до 20 робочих днів через потребу в додатковому опрацюванні інформації.
Відповідь від Оноківської сільської ТГ ми отримали восьмого липня.
Тож, залишилося 63 громади. Час рахувати!
Відмова у доступі до публічної інформації
Із 64 територіальних громад відповіді на запит до публічної інформації надали 46 громад. Відмову у доступі до публічної інформації ми отримали від двох селищних територіальних громад: Великоберезнянської селищної ТГ (надіслали лист, у якому порекомендували оформити запит відповідно до вимог ст. 19 ЗУ “Про доступ до публічної інформації», повторно все ж відповіли), а також від Великобичківської селищної ТГ (відіслалися на відсутність підпису в запиті).
Якщо розглянути детальніше, то із 35 сільських громад, нам відмовили у 4 громадах (Бедевлянська сільська ТГ, Великодобронська сільська ТГ, Кам’янська сільська ТГ та Верхньокоропецька сільська ТГ), посилаючись на відсутність підпису під запитом.
Із 11 міських територіальних громад лист про прохання додати підпис ми отримали від Свалявської міської ТГ.
Відмова у доступі до публічної інформації згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» може бути надана лише у чотирьох випадках:
– Розпорядник не володіє інформацією (і відповідно до своїх обов’язків не зобов’язаний нею володіти), щодо цього пункту є уточнення, про те, що розпорядник повинен передати запи особі, яка насправді володіє цією інформацією. Так у випадку із нашими запитами, які адресувалися на ім’я голів селищних рад, вони передавали запити до фінансового відділу ради, якщо самі не мали цієї інформації, як то кажуть, під руками.
– Запитувана інформація має один із статусів, що обмежують до неї доступ. Стосовно бюджету громади ця частина застосоване не може бути, бо він має бути відкритим і прозорим.
– Запитувач не оплатив передбачені законом витрати. Це стосується запитів із змістом відповіді понад 10 аркушів А4, готуючі які розпорядник може попросити оплатити його витрати на підготовку чи друк цієї інформації.
– І останнє, на що покликалися ТГ відмовляючи нам у доступі до інформації, це недотримання вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації, а саме відсутність фізичного чи електронного підпису під запитом на доступ до публічної інформації.
Проте у ч. 3 ст. 19 зазначено: «Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача», відповідно до цього пункту ми обрали ІНШУ форму подачі запиту, а саме запит через електронну пошту. Натомість у п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», на яку покликаються розпорядники інформації, що відмовилися нам її надавати, зазначено: «Запит на інформацію має містити: підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі». Це ставить під питання логічність та доцільність такої відмови.
Відповідь на запит
Із 64 територіальних громад Закарпаття, на наш запит про доступ до публічної інформації відповіли 46 громади, шість з них – з другої спроби.
Понад 61% (11 з 18) селищних територіальних громад відповіли на наші запити. Сільські ТГ відповіли у кількості 18 громад із 35, що склало близько 52% громад, що надали інформацію. Натомість найбільший результат у відсотковому співвідношенні відповідей ми отримали від міських територіальних громад – 82%. З 11 міських громад відповіді нам надали 9.
Відповіді яких ми не дочекалися
Попри те, що велика кількість громад надали відповіді на запити, залишилися і ті, хто проігнорував наші звернення на доступ до публічної інформації.
5 селищних громад вирішили не реагувати на журналістський запит. Це Батівська селищна ТГ, Буштинська селищна ТГ, Дубівська селищна ТГ, Усть-Чорнянська селищна ТГ, та Солотвинська селищна ТГ, що склало 28% від загальної кількості громад селищного типу.
Із 35 сільських територіальних громад 12 не надано жодної відповіді, що становить 34% від загальної кількості. Серед громад, що вирішили залишитися осторонь: Вільховецька сільська ТГ, Горондівська сільська ТГ, Холмківська сільська ТГ, Дразівська сільська ТГ, Синевирська сільська ТГ, Пилипецька сільська ТГ, Нижньоворітська сільська ТГ, Углянська сільська ТГ, Пийтерфолвівська сільська ТГ, Керецьківська сільська ТГ, Косоньська сільська ТГ, Нересницька сільська ТГ.
Натомість єдина міська територіальна громада, що вирішила залишитися осторонь – Іршавська міська територіальна громада. Відсутність відповіді від цієї громади створила статистику у 9% від усієї кількості громад цього типу.
НЕдо відповіді
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»: «Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації», подібну відповіді-зауваження ми отримали від Великобийганської сільської ТГ, де йшлося: «На запит щодо отримання публічної інформації від 13.06.2024р (надійшов 17.06.2024 р.) про кількість коштів, що надійшли до бюджету громади від сплати податків фізичними та юридичними особами за період від 01.01.2024р. до 01.06.2024р., відповідно до ст.ст. 3, 4, 5 Закону України «Про доступ до публічної інформаци», відділ економіки Великобийганської сільської ради повідомляє, що запитувана інформація опублікована на офіційному веб-сайті громади за наступним посиланням https:\\velyka-byigan-rada.gov.ua/ finansovij-viddil- Velikobijganskoi-silskoi-radi-16-29-15-31-05-2021/». Тому таку відповідь ми вважаємо неправомірною і не зараховуємо до числа відповідей чи відмов, а описуємо, як окремий випадок з яким можуть зіштовхнутися громадяни під час намагань отримати публічну інформацію. Зазначимо, що ця ТГ перебрала на себе 2% із числа усіх громад сільського типу, як окремий випадок.
Повторні запити
Перша і основна хвиля розісланих запитів була спрямована до усіх 64 громад Закарпаття. Інформацію про офіційні поштові адреси громад ми взяли із сайту Закарпатської обласної військової адміністрації, проте під час роботи над кожним запитом виникла низка питань. Тому ми прийняли рішення розіслати запити до деяких громад повторно, щоб дати можливість якомога більшій кількості ТГ продемонструвати свою інформаційну відкритість до громадян.
Таким чином перша хвиля повторних запитів послідувала відразу за основною, а саме того ж таки 13 червня, адже ми почали отримувати повідомлення від технічної підтримки Gmail про несправності деяких адрес, та інші повідомлення. Так на запит до Берегівської міської ТГ ми отримали сповіщення про те, що наше повідомлення було заблоковано, але до громади вдалося дописатися через актуальну адресу, яка розміщене на їхньому офіційному сайті.
Аналогічні ситуації трапилися при спробах листування з Великобичківською селищною ТГ. На повторний запит ми отримали відмову.
Не дочекалися ми відповіді від Холмківської сільської ТГ, чия скринька виявилася переповнена.
Повторно також розіслали запити у Нересницьку сільську ТГ та Пийтерфолвівську сільську ТГ. Їхні офіційні адреси на сайті Закарпатської ОВА були розміщені з одруківками, але відповіді від них також не поступило.
Натомість нам не вдалося повторно надіслати запит до Косоньської сільської ТГ. У відповідь на лист ми отримали сповіщення про те, що скриньку не знайдено, але альтернативної поштової скриньки ми не знайшли на сайті ТГ.
Також повторно ми надіслали переформатований запит до Великоберезнянської селищної ТГ, адже у відповідь на запит вони попросили оформити запит згідно з вимогами ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», про що ми розповідали раніше, із другої спроби у ТГ все ж нам відповіли.
Друга хвиля повторних запитів була розіслана 20.06.2024, це дата кінцевого терміну, за який ТГ мали б відповісти там на запити від 13 червня. Тому ми вирішили переглянути офіційні сайти громад, що утрималися від відповіді, і звірити офіційні скриньки зазначені як контактні на сайті і в переліку від Закарпатської ОВА, якого ми дотримувалися.
За результатами перевірки 8 ТГ отримали повторні запити із тим же питанням від 20 червня 2024 року (кінцевим терміном для відповіді є 26 червня включно). Серед них 3 селищні:
Середнянська селищна ТГ, яка згодом відповіла на запит від 13 червня тим самим підтвердивши дійсність поштової скриньки у переліку від ОДА.
Кольчинська селищна ТГ відповіла нам на запит від 20 червня.
Дубівська селищна ТГ відповідь від якої ми так і не отримали.
Ще 4 повторні запити були розіслані до сільських ТГ: Зарічанської ТГ, в якій відповіли на запит від 13 червня і у письмовій формі підтвердили нам, що обидві скриньки активні. До Довжанської та Сюртівської ТГ, які відповіли на запити від 20 червня. А також до Драгівської сільської ТГ, відповідь від якої ми не отримали.
Що стосується міських ТГ, то повторний запит від нас надійшов лише до Свалявської міської ТГ у відповідь на який ми отримали лист із проханням відправити лист з підписом, тому за аналогією зарахували його до відмов.
Отже, за статистикою найбільша кількість відмов поступила від сільських громад – 4, що склало 12%, проігноровано було 12 запитів, а це понад 34%.
Стосовно селищних громад кількість відмов трохи менша – 11%, це 2 відмови з 18 запитів до селищних ТГ. Тоді як проігнорували наші запити понад 28% селищних громад.
Міські громади мають кращу статистику, лише 9% відмов (Це Свалявська ТГ повідомлення якої ми розглядаємо як відмову), та 9% проігнорованих запитів (Іршавська ТГ).
Зважаючи на статистику, отримати доступ до публічної інформації у територіальних громадах Закарпаття для громадян стає неабиякою проблемою.
Відмови та ігнорування запитів на доступ до інформації, що порушують Закон України «Про доступ до публічної інформації», стають перепоною для прозорості та контролю за виконанням бюджету у громадах і не тільки.
Така ситуація потребує уваги як з боку влади, так і громадськості для того, щоб дотримання прав громадян на інформацію виконувалося на належному рівні.
Юлія Дердюк, Тетяна Лесюк
