В Україні булінг досі залишається поширеною проблемою серед школярів. Спричиняє багато наслідків: призводить до психологічних, емоційних і фізичних травм у дітей, що впливає на їхню самооцінку, успішність у школі та соціальні відносини. Найбільш тривожними наслідками булінгу є депресія, тривожність, ізоляція та, у деяких випадках, суїцидальні думки. За інформацією Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в період з 01.01.2024 року до 01.05.2024 року зафіксовано 24 звернення до поліції Закарпатської області щодо випадків вчинення булінгу.
“За результатами розгляду працівниками поліції було складено 4 адміністративні протоколи за ст.173-4 КУпАП (Булінг (цькування) учасника освітнього процесу), у 17 випадках інформація не підтвердилась, ще за 3 фактами наразі триває перевірка. Щодо одного з випадків вже відбувся судовий розгляд – за рішенням суду на порушника накладено адміністративне стягнення у розміру 850 гривень,”
– повідомляє заступник начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Іван Пеняк.
Причини булінгу можуть бути різними. Дуже часто це намагання підлітків самоствердитися за рахунок інших, аби показати, що вони вони можуть бути лідерами. Психолог Наталія Боднар наголошує:
“Факти булінгу мусять бути зафіксовані, потрібно обов’язково звертатися до класного керівника, до дирекції школи, повідомляти батькам. Тим паче, що булінг може бути не тільки від учнів, але й від вчителів чи дирекції школи. Повинна бути пророблена комплексна робота шкільного психолога, психолога зовнішнього, батьків, дітей і тих осіб, які дотичні до навчального процесу. Якщо ми говоримо про емоційні переживання від спричиненого булінгу, то їх можна проговорити з друзями, батьками, фахівцями і для себе зрозуміти, що відчуваєш у відповідь на те, що кажуть або роблять інші. Практикувати гармонійні відносини з собою і навчитися самостишуватися в цей момент”.
За словами психолога, є ряд технік, які допоможуть знизити емоційну напругу, якщо булінг викликає злість. Слід сфокусуватися на диханні: робити глибокі та повільні вдихи та видихи, щоб заспокоїти нервову систему. Спробувати медитувати або ж релаксувати, аби відновити внутрішню рівновагу. Позитивно мислити: нагадати собі про свої сильні сторони та досягнення.
Глобальніше до вирішення проблеми підійшла ужгородська молодь, яка втілила проєкт «Протидія булінгу серед підлітків». Поставили собі за мету допомогти підліткам, які стали жертвами булінгу. Норберт Адам, Станіслав Зіхор, Тарас Мансветов, Стелла Чонтош, однодумці, які створили команду «Bringing Life» у межах молодіжної програми UPSHIFT, яку в Закарпатській області реалізовує ГО “Простір молоді”.
Зібрав команду Норберт Адам:
“Проблема булінгу дуже актуальна в наш час. Ми спілкувалися з багатьма молодими людьми, підлітками, вчителями, і помітили, як ця проблема насправді зростає. Коли я навчався в школі, було багато ситуацій, де я був свідком прояву булінгу. Знущання та цькування дуже сильно впливало на підлітків, зокрема на моїх друзів, які ставали жертвами булінгу. Проте були люди, які насправді їх підтримували і допомагали. І завдяки цій підтримці цькування зупинялися. У нас був шкільний психолог, який кожного разу при проблемі допомагав. Ми спілкувалися, була можливість спілкуватися і з батьками. У нас також вчителі мали цікаві методи: робили розважальні ігри, завдяки яким клас мав змогу здружитись. Однак не всім так пощастило. Тому захотіли зробити щось, щоб вирішити цю проблему”.
Для цього команда заснувала клуб, де підлітки змогли б знайти однодумців, підвищити самооцінку. Учасник команди Станіслав Зіхор, зазначає:
“Через булінг у молоді падає самооцінка, зникають друзі, вони шукають розраду у телефонах. У нашому клубі пропонуємо молоді тренінги з психологом. Поєднували заняття з розважальною частиною у форматі настільних ігор, переглядів кінофільмів, щоб могли трішки розслабитися, відчути себе комфортно. Наші відвідувачі – віком від 14 до 20 років. Пригадую, що серед учасників був один хлопець з окупованої частини Луганщини. Приїхав ще десь в 2014 сюди. Його встановила сім’я моїх знайомих. І, на жаль, в нього було дуже важке дитинство. Через це мав занижену самооцінку, не вистачало спілкування. Проте після декількох відвідин нашого клубу, знайшов друзів, почав навіть записувати відео в свій інстаграм (грає на музичному інструментів, але ніколи не демонстрував це на публіку). І тому з багатьма підлітками ми старалися спілкуватися як один на один, так і в компанії. Також учасники ділилися, що над ними насміхаються однокласники. Причина – їхнє фінансове становище. Ми давали якісь особисті поради зі свого життя”.
Заняття проводили у формі тренінгу, яка складалася з теоретичної частини, яку будували у формі діалогу. Обов’язкова частина – практика, де вчилися працювати з фізіологічними проявами емоцій. Вивчали техніки, які би допомогли знизити ці сильні емоційні переживання.
Подібні ініціативи – необхідність привернення достатньої уваги до такої проблеми як булінг. Віриться: завдяки схожим проєктам вдасться знизити рівень булінгу серед школярів.
Текст: Тетяна Лесюк, Відео: Юлія Дердюк