Митниця — одна з ключових державних інституцій, від ефективності якої залежить стабільність зовнішньоекономічної діяльності та наповнення бюджету. В умовах воєнного стану її роль набуває особливого значення, адже саме митниця забезпечує рух критично важливих товарів, сприяє експортно-імпортним операціям і підтримує економічну стійкість країни.

Громадська організація «Карпатські обрії» у рамках проєкту ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development провела серію фокус-групових інтерв’ю із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) у двох регіонах: п’ять у Закарпатській області та одне у Львівській. Метою дослідження було з’ясувати, як бізнес оцінює роботу митниці під час воєнного стану та які чинники формують цю оцінку.

Показники ефективності

За результатами опитування, середній рівень задоволеності роботою митниці за п’ятибальною шкалою становить:

  • Львівська область — 4,6 бала,

  • Закарпатська область — 2,7 бала.

Більшість підприємців підтверджують, що митниця загалом виконує свої функції навіть у складних умовах воєнного часу. У Львові бізнес відзначає оперативність і стабільність процесів: митні декларації часто оформлюються за 1–2 години, що є швидше, ніж у деяких країнах ЄС.

Серед позитивних нововведень респонденти виділили запуск системи «Єдине вікно» для електронного оформлення документів та спрощення процедури видачі сертифікатів EUR.1, які засвідчують походження товару.

Водночас у Закарпатській області бізнес дав значно нижчі оцінки, називаючи місцеву митницю «інертною системою, яка потребує перезавантаження». Основні зауваження стосуються бюрократичних процедур, низької швидкості реагування та недостатньої гнучкості у вирішенні нестандартних ситуацій.

Адаптивність митниці у кризових умовах

Попри загальні виклики, більшість учасників опитування відзначили, що митниця змогла зберегти стабільність і працездатність у надзвичайних умовах. Зокрема, митні органи продовжували роботу навіть під час відключень електроенергії, повітряних тривог та обстрілів.

Серед ключових позитивних зрушень з 24 лютого 2022 року бізнес виділив:

  • спрощення процедур для перевезення критично важливих вантажів;

  • запуск системи «Єдине вікно»;

  • приєднання України до Європейської комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS);

  • поступову гармонізацію правил сертифікації та митного оформлення з нормами ЄС.

Ці зміни сприяють євроінтеграції, скорочують час оформлення товарів і підтримують конкурентоздатність українських експортерів.

Невирішені проблеми: бюрократія, корупція, сертифікація

Попри помітний прогрес, підприємці наголошують на тому, що низка системних проблем залишається актуальною. Серед них:

  • надмірна бюрократія та дублювання функцій контролю;

  • відставання українських стандартів сертифікації від європейських, що створює ризики корупції та затримки вантажів;

  • поширення корупційних практик та контрабанди, особливо на окремих пунктах перетину кордону.

Бізнес також виступає за підвищення рівня оплати праці митників, підкреслюючи, що це має супроводжуватися комплексною реформою та посиленням антикорупційних заходів.

Митниця як сервіс: бачення бізнесу

За підсумками фокус-груп, підприємці бачать майбутнє української митниці у форматі сервісної структури, а не карального органу. Вони очікують більшої відкритості, партнерства з бізнесом і автоматизації процесів.

Top-5 змін, яких потребує митниця (за оцінкою бізнесу):

  1. Прозора та уніфікована база платежів — гармонізація з ЄС, запобігання завищеним нарахуванням і зловживанням.

  2. Менше бюрократії та людського фактора — скорочення зайвих контролів, автоматизація експертиз і процедур оформлення.

  3. Повна цифровізація — запровадження безконтактних процедур (через «Дію»), електронного розмитнення, автоматичного оформлення без участі водія чи перевізника.

  4. Реформа сертифікації — уніфікація стандартів із європейськими, скорочення переліку документів при імпорті.

  5. Митниця як сервіс — створення постійного майданчика для діалогу з бізнесом, підвищення кваліфікації кадрів і впровадження партнерської моделі співпраці.

Висновки

Результати дослідження свідчать, що митна система України продемонструвала адаптивність і здатність працювати у надзвичайних умовах. Попри регіональні дисбаланси та наявність старих проблем, бізнес визнає поступ митниці у напрямку цифровізації, прозорості та гармонізації із законодавством ЄС.

Подальший розвиток митної служби залежить від глибини реформи — насамперед від того, наскільки вона зможе перетворитися на справжній сервіс для бізнесу та громадян.

Публікація створена та підтримується в рамках субгранту проєкту “ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development” за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується ГО Інститут аналітики та адвокації (IAA) та ГО Технології Прогресу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю субгрантера — ГО «Карпатські обрії» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

За інф. ГО “Карпатські обрії”