Дивна ідея чи робочий варіант? Що пропонує айтішникам Закарпаття та хто зможе отримати відстрочку від мобілізації
Залякавши приїжджих віяловою роздачею повісток, влада Закарпаття пропонує альтернативу — вступити в IT-кластер із шансом отримати відстрочку від мобілізації. Ідеєю зацікавилися Genesis, Ajax Systems та інші компанії.
Закарпаття стало другим регіоном після Львівщини (до 100 тис. прибулих айтішників), куди подалися 25 тисяч розробників з Харкова та інших міст сходу України. IT-галузь — одна з небагатьох, яка приносить у країну валютний виторг під час війни в умовах падіння ВВП на 35% у поточному році та майбутнього воєнного економічного збитку в сумі до $1 трлн.
Досі ризик непрогнозованої мобілізації співробітників був одним із факторів, що стримують релокацію бізнесів на захід країни. За даними юрфірми Miller, військові комісаріати разом із поліцією західних регіонів роздали лише їхнім клієнтам-програмістам одну тисячу повісток сумнівної юридичної сили. Військові та поліція кажуть, що карт-бланш на роздачу повісток на блокпостах та у хостелах отримали від обласних адміністрацій.
На цьому фоні голова Закарпатської обласної військової адміністрації (ОВА) Віктор Микита запропонував створити в галузі IT-кластер технологічних компаній. На тих, хто переведе бізнес у цей кластер, чекає відстрочка мобілізації працівників терміном на шість місяців, база з півтисячі офісних та виробничих приміщень на вибір, допомога з житлом та сучасним готелем-коворкінгом за 10 км від центру Ужгорода.
НВ розбирався, як це працюватиме і хто з айтішників може розраховувати на релокацію на Закарпатті.
IT-КЛАСТЕР НА «ПОВІСТЦІ»
У березні очільник Мінцифри Михайло Федоров опублікував лист із проханням до військових враховувати доцільність залучення айтішників як військовозобов’язаних для поповнення резерву армії. Цей лист не справив особливого ефекту на військові комісаріати, хіба що негативний. Неофіційно кілька IT-розробників зі Львова поскаржилися НВ, що їхні колеги за згадки листа Федорова лише провокували на зайву агресію у військкоматах.
«Найобговорюваніша тема у нашій спільноті — як легально отримати відстрочку від призову для співробітників», — зізнався НВ один із співзасновників невеликої львівської IT-компанії, яка налічує близько 60 осіб.
Степан Веселовський, виконавчий директор Львівського IT-кластера, що включає понад 200 компаній, переконаний, що в стані війни недоцільно говорити про бронювання всієї 300-тисячної IT-спільноти від мобілізації, тому що айтішники не є ексклюзивними громадянами.
Водночас він закликає державні органи враховувати потреби галузі, що базується переважно на професійних людях.
«Держава повинна мати виважений підхід у питанні мобілізації до тих індустрій, які працюють під час війни і які надалі можуть успішно працювати», — вважає Веселовський.
Поки що про зважений підхід говорити не доводиться. Закарпатська область стала лідером із вручення повісток співробітниками військкоматів разом із поліцією всім чоловікам від 18 до 60 років. Це відбувається на блокпостах між населеними пунктами та готелями компактного проживання розробників-переселенців, каже Олексій Носов, керівник кримінальної практики у юрфірмі Miller.
За словами юриста, бланки оформляються прямо на місці, що є порушенням закону про мобілізацію.
«В обласних військкоматах, де були наші клієнти на обліку, їм казали, що вони як люди без бойового досвіду в армії зараз не потрібні. На Закарпатті їм все одно вручають повістки, а у Львові був випадок, коли IT-фахівців вишикували у готелі та вручили кожному», — додав Носов.
Тільки на практиці однієї юрфірми Miller налічувалося вже понад тисячу незаконних вручень повісток. При цьому Носов заявляє, що він не підтримує ухилянтів і розуміє, що у воєнний час неможливо стерильно дотримуватися закону, проте закликає до певної виваженості військових.
«Ми як держава накладаємо самі на себе санкції, бо IT-фахівці багато років навчалися, а зараз приносять податки до скарбниці. Їх відправляють на військове навчання, поки не на фронт. Але це майже те саме, що ноутбуком забивати цвяхи», — стверджує він.
Останній випадок вручення повістки на блокпості, каже юрист, стався у Калуському районі (Івано-Франківської області) 1 квітня. За його словами, ця проблема походить від обласних військових адміністрацій, які вимагають від військкоматів кількісні показники призову резервістів.
У Закарпатській ОВА у спілкуванні з НВ визнали, що проблема справді існує.
«Це було. Голова [ОВА Віктор Микита] взяв під свій контроль та зустрівся з головою обласного комісаріату. Вони це питання проговорили і домовилися розглядати кожен випадок окремо», — розповів НВ Олександр Пацкан, заступник голови ОВА з питань цифровізації. Крім того, чиновники проробляють план, як можна дозволити працювати вже призваним айтішникам, відпустивши їх із казарм.
ЗАКОНОДАВЧИЙ МЕХАНІЗМ КЛАСТЕРА
Віктор Микита, голова Закарпатської області, минулого тижня провів першу зустріч із представниками ІТ-сфери. Він пообіцяв, що ОВА забронює від призову айтішників, що приїхали, і надасть їм локацію для роботи, якісний інтернет і допомогу з податками.
«Я особисто блокуватиму будь-яку мобілізацію будь-кого з вас, тому що ви для нас дуже дорогі і ви в армії такої користі не принесете, як у цифровому, інформаційному світі», — цитує Микиту Dev.ua
Основна причина інтересу до цієї пропозиції полягає в тому, що інші голови ОВА раніше нічого подібного не пропонували техкомпаніям у їхніх регіонах, а запит на страховку від хаотичного призову програмістів в індустрії досить суттєвий.
Як це працюватиме? Як розповів НВ один із депутатів податкового комітету ВР, неофіційно Кабмін закріпив за кожною областю броню для співробітників критичної інфраструктури.
Для цього уряд 3 березня опублікував спеціальну постанову (№ 194), яка регламентує, як в умовах правового режиму воєнного стану бронюються військовозобов’язані «за органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями, що задовольняють потреби збройних сил та населення».
Ця постанова не суперечить закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян (№ 7209). При цьому ухвала Кабміну була розрахована на броню насамперед співробітників критичної інфраструктури, але документ не означає незаконність бронювання IT-фахівців.
Пацкан із Закарпатської ОВА допустив у розмові з НВ, що інші адміністрації просто не здогадалися, що механізм броні зможе спрацювати і для айтішників. Тим більше сам механізм нестабільний і може постійно коригуватися Кабміном, як і самі квоти.
Закарпатська ОВА очікує упродовж двох тижнів узгодження першої поданої броні від Міноборони. Усього 800 кандидатів. Серед них, за словами Пацкана, кількадесят співробітників Genesis, Ajax Systems та інших IT-компаній.
НВ звернувся за коментарями про цей креатив закарпатців до Мінекономіки та Мінцифри. Обидва відомства пояснили, що не мають жодного стосунку до ініціативи бронювання айтішників на Закарпатті. У керівництві Мінекономіки офіційного коментаря не надали, але в особистому спілкуванні назвали таку ініціативу дивною.
Ресурс броні Закарпатської області обмежений та навряд чи зможе задовольнити запит усіх айтішників, які приїхали до регіону. Єдина гарантія не бути призваним до армії з порушеннями — це особиста обіцянка голови ОВА.
Крім того, про намір використати свою квоту на благо айтішників уже заявив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
ЩО ПРОПОНУЄ ЗАКАРПАТТЯ АЙТІШНИКАМ
Олександр Пацкан, заступник голови ОВА з питань цифрового розвитку, пояснив НВ, що Закарпаття швидко наповнилося айтішниками, оскільки виявилося найбезпечнішим регіоном у країні. Влада вирішила, що із заможною категорією переселенців потрібно встановити комунікацію і спробувати створити умови для їх подальшої осілості в області. За підрахунками Пацкана, вони розраховують, що після війни в Ужгороді та околицях залишиться не менш як третина прибулих.
«Ми зрозуміли, що потрібно створити IT-кластер. Багато компаній заявили, що хочуть бути у його координаційній раді. Айтішники принесуть більше користі, за комп’ютером, а не в казармі», — каже він.
Додав, що 30% заробітку вони залишають там, де перебувають. А ще кожен програміст створює навколо себе три з половиною робочі місця і сплачує чималі податки.
Після першої наради керівництва області з IT-спільнотою було обрано раду з самих айтішників, але влада одразу попередила учасників, що верховодитимуть процесом чиновники.
«Одразу внесемо ясність у всі питання щодо адміністрування — кластером керує голова ОВА Віктор Микита», — написав заступник голови ОВА Ігор Шинкарюк у створений чат Телеграма.
За перші дні в чат додалося три тисячі користувачів. Підлеглий Микити додав, що сам кластер матиме статус профільної асоціації та дорадчого органу при адміністрації.
Операційна діяльність ляже на плечі відділу цифрової трансформації при ОВА.
Через потік питань влада опублікувала бюлетень «П’ять кроків для переміщення бізнесу в область». НВ розширив його додатковими коментарями.
Перший крок. Компанія має зареєструватися у програмі релокації Мінекономрозвитку та вказати, що підприємство бажає перенести діяльність до Закарпатської області.
Другий крок. Перереєструвати СПД, ФОП або ТОВ за формою «1ОП» зі своєї області до податкової служби Закарпатської області. За словами Пацкана, релокація у Закарпатті передбачає перенесення як компаній цілком, так і окремих фрилансерів. Він запевняє, що якщо програміст реєструється у Закарпатті та не є представником дефіцитної військової професії, то ОВА візьме на себе роль відправника листа до Міноборони про внесення такої людини до броні. Але оскільки таких охочих багато, ОВА запропонувала фрилансерам і самостійним ФОП спочатку створювати асоціації в 50−100 ФОП і подаватися цілим пакетом.
А як же юристи та продакт-менеджери IT-компаній? В ОВА запевняють, кожен випадок буде розглянуто індивідуально. Якщо компанія кров з носа потребує фахівця, його можуть внести в бронь. Крім того, не обов’язково фізично перебувати у регіоні, щоб стати резидентом кластера.
Верифікація айтішників передбачена? Звісно. Кожну людину вивчають із податкової бази, а нещодавно створеним компаніям буде приділено підвищену увагу під час перевірки.
Є де працювати та жити? ОВА пропонує базу з 500 приватних та комунальних приміщень в Ужгороді та області, з якої можна вибрати приміщення під офіси. Влада готова розглянути будь-які форми оренди, покупки та держспівфінансування. Так само і з житлом.
Третій крок. Після взяття на облік у податковій службі підприємство подає заявки до ОВА для бронювання IT-фахівців, яку вказав Кабмін у постанові № 194. На цьому етапі слід переконатися, що конкретний співробітник перебуває на військовому обліку в будь-якій області України. Тоді процедура переміщення його облікових даних у Закарпаття відбувається дистанційно. Якщо ж не перебуває, то цей співробітник повинен особисто стати на військовий облік у будь-якому з територіальних центрів комплектування області, простіше кажучи у будь-якому військкоматі (ОТЦК).
Четвертий крок. ОВА направляє пропозицію щодо погодження броні до Міноборони.
П’ятий крок. Після отримання погодження від Міноборони ОВА надсилає список заброньованих до Мінекономрозвитку. Це міністерство видає вже остаточний наказ про бронювання ІТ-фахівців від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного стану.
«Ми розуміємо, що перспектива відновлення Маріуполя та Харкова є досить тривалою. А їм потрібне місце, де вони спокійно працюватимуть. Серед них близько третини мають залишитися у нас, за моїми спостереженнями», — зізнається Пацкан.
А ось співрозмовники НВ з інших ІТ-кластерів країни вважають, що закарпатські колеги «не з того почали» створення технологічної гавані, оскільки розробники не сприймають особливої присутності держави. І щойно війна закінчиться, подібна спільнота може втратити сенс існування.
У сухому залишку, якщо небагатому Закарпаттю вдасться притримати частину айтішників, що приїхали, то це могло б стати точкою зростання економіки регіону. Однак поки що створення кластера в області перебуває на самому початку шляху.