Митна система України залишається однією з ключових ланок у забезпеченні економічної стабільності держави, особливо в умовах воєнного стану. Її ефективність безпосередньо впливає на зовнішньоекономічну діяльність, наповнення бюджету та інтеграцію України до європейського економічного простору. Проте, за оцінками учасників митного процесу, система все ще стикається з низкою бар’єрів, які уповільнюють її роботу.

Громадська організація «Карпатські обрії» у межах проєкту ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development провела серію глибинних інтерв’ю з митними брокерами: два — у Львівській області та шість — у Закарпатській. Метою було з’ясувати, які чинники перешкоджають ефективному митному оформленню, як оцінюють фахівці рівень оперативності митниць у впровадженні нових правил і які позитивні зміни вже помітні внаслідок реформи.

Основні бар’єри: бюрократія, комунікація та нестача кадрів

За результатами інтерв’ю, більшість проблем у митному оформленні пов’язані із надмірною бюрократією та низьким рівнем професійної підготовки окремих митних працівників, зокрема у знанні чинного законодавства. Це призводить до затягування часу оформлення документів і створює ризики неоднозначного трактування норм.

Серед інших чинників брокери відзначили:

  • черги на кордоні, що часто виникають через дії суміжних країн, а не української митниці;

  • помилки при заповненні декларацій;

  • вимогу додаткових документів у зв’язку з умовами воєнного стану.

Ці фактори у сукупності формують ситуацію, за якої митне оформлення залишається складним і часом непередбачуваним процесом для бізнесу.

Порівняльна динаміка: Львівська проти Закарпатської митниці

Рівень оперативності різних митниць у впровадженні нових правил зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) виявився різним.

Львівська митниця Держмитслужби демонструє більш високу організованість, завчасно інформує брокерів про нововведення, проводить консультації та забезпечує стабільну роботу у день набуття чинності змін.

Закарпатська митниця, навпаки, отримала критичні оцінки за повільну реакцію на оновлення процедур, нестачу офіційної комунікації з бізнесом та слабку підтримку брокерів у перехідний період.

Розбіжності в роботі двох митниць, за словами респондентів, створюють асиметрію у сприйнятті митної системи як цілісної структури, що негативно впливає на рівень довіри бізнесу до державних інституцій.

Позитивні результати митної реформи

Попри наявні труднощі, брокери відзначають кілька системних змін, які вже дають відчутний ефект.

  1. «Єдине вікно» для міжнародної торгівлі.
    Онлайн-контроль за процесами дозволив скоротити бюрократію, мінімізувати людський фактор і, відповідно, знизити ризики корупції.

  2. Спільні пункти пропуску та інтегровані бази даних із країнами ЄС.
    Вони забезпечують більшу прозорість і економію часу під час перетину кордону, особливо у сфері вантажних перевезень.

  3. NCTS (Нова комп’ютеризована транзитна система).
    Запровадження цієї системи стало важливим кроком у напрямку гармонізації з європейськими стандартами. Тепер для транзиту товару від пункту А до пункту В достатньо однієї декларації, кількість необхідних документів скорочено з 10 до 2–3, а бізнес отримав можливість економити час і кошти.

  4. Програма авторизованих економічних операторів (АЕО).
    Компанії, які отримали статус АЕО, користуються спрощеними процедурами, пріоритетним митним оформленням і мають підвищений рівень довіри з боку митних органів ЄС. Це не лише полегшує зовнішньоекономічну діяльність, а й підвищує конкурентоспроможність українського бізнесу на європейському ринку.

 

Висновки

Результати дослідження свідчать: митна реформа в Україні поступово набуває реального змісту. Її ключові досягнення — цифровізація, прозорість та стандартизація процедур. Водночас залишається потреба у підвищенні професійного рівня митних працівників, посиленні комунікації між державою та бізнесом, а також уніфікації підходів до впровадження нових правил у різних регіонах.

Митниця має стати не каральним, а сервісним органом, який працює в інтересах держави і бізнесу. Саме такий підхід дозволить зробити митну систему не лише ефективнішою, а й більш людиноцентричною.

Публікація створена та підтримується в рамках субгранту проєкту “ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development” за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується ГО Інститут аналітики та адвокації (IAA) та ГО Технології Прогресу. Його зміст є виключною відповідальністю субгрантера — ГО «КАРПАТСЬКІ ОБРІЇ» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

За інф. ГО “Карпатські обрії”