Напередодні Різдва цього року мешканці села Нересниця, що на Тячівщині постраждали від паводку. Річка Тересва забрала частину дамби й берега, що відкрило їй шлях на обійстя людей. Місцеві стурбовані, бо роботи по відновленню не проводили, а це означає, що якщо велика вода прийде знову, то наслідки будуть гірші.
«Якщо завтра почне падати дощ і він буде протягом 4-5 діб, то людей вже почне підтоплювати. Тобто паводки у нас є постійно. Ремонтні роботи не проводяться, через те ми завжди зазнаємо збитків», — бідкається житель Нересниці.
Крім сусідства з норовливою річкою людей турбує й інше: неподалік збираються побудувати малу гідроелектростанцію. Вище за течією – ще одну.
«Із одної сторони гребли, і з другої. Далі кладуть труби, а там хочуть покласти турбіну аби вона качала воду. Забудовники кажуть, що воно їх не стосується. Якщо нас буде топити, то нехай держава оплачує. А нам не потрібно, щоб нас затоплювало», – переймається місцева пенсіонерка.
У жовтні 2021 року Нересницька сільська рада надала ТОВ «Томарт» дозвіл на розробку детальних планів територій для будівництва двох МГЕС на Тересві. У травні 2022 року пройшли громадські слухання, на яких мешканці громади ухвалили не виносити розроблені ДПТ на розгляд сесії сільради.
Процедура оцінки впливу на довкілля завершена. Тож забудовник знову збирається винести питання на громадські слухання. Разом з тим бізнес намагається тиснути на Нересницьку сільську раду листами, в яких нагадує про пророблену документальну роботу та обіцяні громаді інвестиції, а також запевняє, що будівництво ГЕС передбачено у програмі Президента та Уряду «План відновлення України».
Голова Нересницької сільської ради Василь Гасинець не захотів коментувати ситуацію з МГЕСами пояснивши, що вся публічна інформація доступна на сайті громади.
Люди проти МГЕС на Тересві
У 2017 та 2018 роках річку Тересву вже хотіли забудувати гідроелектростанціями. Тоді мешканці Біловарців, Бедевлі та Калин також були проти.
Сьогодні повторити успішний захист Тересви сподіваються нереснянці. Люди висловились, зокрема, на громадських слуханнях у травні цього року. А у підтвердження своєї позиції зібрали близько півтори тисячі підписів про відмову у наданні дозволу на будівництво гідроелектростанцій.
Мешканець Нересниці Ігор Чорей каже, що не розуміє, чому органи місцевого самоврядування не чують свою громаду:
«Органи самоврядування не приймають наш відгук, що ми, містяни, проти цього. Всією громадою ми зібрали вже близько 1500 підписів про відмову, адже у нас вже є дві сезонні проблеми: зимою ми потерпаємо від збитків води, а літом – від посухи та її відсутності. Нам потрібно усунути ці проблеми, а не збирати додаткові», — обурюється чоловік.
Також він додає, що велика вода несе не лише райнування, а і купи сміття: «У нас не ті паводки, що вода прийшла і пішла. У нас вони йдуть із купою біосміття. Забудовники малюють нам гарні картинки турбін, але я впевнений, що це все заб’ється. Можуть хоть шо там ставити, але з нашою стихійною бурхливою річкою воно зробить екологічну катастрофу і нанесе нам великі збитки».
Річка Теребля в районі села Нересниця, серпень 2022 рік
Для захисту своєї річки Тересви, люди звернулись за допомогою до адвоката Наталії Майстренко, яка вже багато років допомагає громадам Закарпаття захищати свою природу. «До мене зверталися мешканці цієї громади. Вони провели громадські слухання щодо обговорення детального плану територій. Проте громада більшістю голосів, звісно, проголосувала проти, адже перед очима досвід Нижньо Бистрянської міні-ГЕС», — розповідає адвокат.
МГЕС у Нижньому Бистрому, Хустського району, осінь 2021 року
Наталія Майстренко пригадує, що у 2019 році ексголові Закарпатської ОДА Геннадію Москалю все-таки вдалося, на вимогу громад декількох районів, скасувати розпорядження про надання дозволу з розробки детальних планів для будівництва ГЕС. Але наразі дія документу зупинена: «На даний момент залишається чинним розпорядження голови райдержадміністрації, який дав дозвіл на розробку детального плану територій для будівництва, зокрема на річці Тересва в межах Нересницької сільської ради на двох міні ГЕС», — пояснює адвокат та додає: «Ми маємо ситуацію, коли громада висловилася однозначно проти, департамент екології Закарпаття також надав зауваження до детального плану, а орган місцевого самоврядування навіть не береться розглядати це питання і жодного рішення не прийняло».
Не підтверджені необхідними дослідженнями плани розробки міні-ГЕС на річці Тересва – не перший випадок для Закарпаття. Зокрема це також стосувалося річок Теребля та Ріка. За словами адвоката, у всіх цих процесах є спільні порушення. Це, насамперед, порушення, допущені в процесі розробки детального плану, розгляду пропозицій, проведення громадських слухань.
Наталія Майстренко, адвокат
Забудовник: що відомо про компанію, проєкт і інвестиції
ТОВ «Томарт» , якому у жовтні 2021 року Нересницька сільська рада надала дозвіл на розробку детальних планів територій для будівництва двох МГЕС на Тересві знаходиться у цьому ж селі. Фірма із статутним капіталом 1 млн гривень зареєстрована у кімнаті №1 по вулиці Івана Франка, 77.
Берефіціари компанії – харків’яни Микита Мозговський та Андрій Босий. У 2020 році Мозговський безуспішно балотувався до Харківської міської ради від політичної партії «Блок Кернеса – Успішний Харків».
Андрій Босий був серед засновників ТОВ «Енергія Карпат», що належить київському бізнесмену Ігорю Тинному та депутатам-втікачав з ОП-ЗЖ Сергію та Юлії Льовочкіним, і у власності якого знаходиться Білинська МГЕС на потоці Ільмин на Рахівщині.
Під час розмови із журналістами комерційний директор ТОВ «Томарт» Василь Нагорний розповів, що МГЕСи у Нересниці будуть побудовані за європейською технологією Steam Diver, що розроблена німецькою компанією Voith. Ця технологія допомагає зберегти русло та гідрологічний режим річки, забезпечує природне проходження паводку, а також умови для вільної міграції та нересту риб. Зі слів забудовника за аналогічними технологіями працюють гідроелектростанції у Швеції, Австрії, Німеччині, США, Північній Македонії, Індонезії, Бразилії та Перу. У компанії обіцяють також врахувати невдачу з проєктом гідроелектростанції у Білині та його негативним впливом на екологію.
В разі згоди мешканців Нересниці на будівництво, після підписання договору оренди землі для першої МГЕС громада отримає 100 тис гривень. Ще 900 тис гривень після позитивного висновку ОВД для цієї гідроелектростанції. Такі ж суми обіцяють в разі виконання аналогічних умов і для другої МГЕС. Також компанія обіцяє перераховувати громаді щорічні транші у розмірі 5% від свого прибутку.
Крім того, у компанії обіцяють відновити дамбу, зруйновану річкою Тересва напередодні Різдва у 2022 році. Ту саму, відсутність якої так лякає місцевих жителів.
«Проєктом передбачено відновлення пошкодженого правого берега, укріплення берегів, розчистка русла, що дасть змогу уникнути руйнування існуючих берегоукріплень», — прокоментував задум комерційний директор «Томарту» Василь Нагорний.
Береги річки Тересва, які обіцяє укріпити інвестор, літо 2022 року
Додає, що для його реалізації проєкту залучать водників. Зокрема технічні умови збираються отримати від БУВР Тиса, а до Тячівського міжрайонного управління водного господарства вже звернулись за консультаціями щодо збереження берегоукріплень під час спорудження і експлуатації гідроелектростанцій.
Чому дамбу у Нересниці мають відновлювати забудовники, а не місцеве самоврядування і чи займалась сільська рада пошуком шляхів вирішення цієї проблеми протягом цього року, сільський голова Василь Гасинець коментувати не захотів. Так само які і будь-які питання стосовно можливого будівництва гідроелектростанцій.
«Смарагдова» Тересва
Річка Тересва – об’єкт Смарагдової мережі, де живуть і розмножуються більше десятка червонокнижних видів риб. Підпірні греблі, які зводять при будівництві МГЕС і які перегороджують собою річку, можуть завдати непоправної шкоди біорізноманіттю річки і змінити її гідрологічний режим назавжди.
Так каже еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук, яка надавала свої пропозиції щодо обсягу та рівня деталізації наукових досліджень, а також до самого звіту з ОВД:
«Включення бюром Бернської конвенції р. Тересву до об’єкту Смарагдової мережі означає, що вона є оселищем видів риби, які є зникаючими і рідкісними не лише в Україні, але й у цілій Європі. Тому держава Україна взяла на себе зобов’язання провадити на своїй території таку політику, яка б гарантувала збереження цих видів у наших карпатських річках. Ні у Німеччині, ні у Австрії чи Швейцарії не будують ГЕСи на річках, які представляють собою таку високу природну цінність. Тому у нас особливо підвищений інтерес до звіту з ОВД, який я проаналізувала і подала свої зауваження».
Щодо зауважень Оксана Станкевич-Волосянчук коментує так: «Зауваження стосуються того, чим знехтували автори звіту і на що ми, в принципі, заздалегідь звертали увагу, просячи це дослідити і відобразити у звіті. А саме: не було здійснено досліджень твердого стоку та надано висновків про швидкість та характер замулення дна річки Тересва у верхньому б’єфі підпірної споруди, з урахуванням усіх місць розчистки русла (забору піщано-гравійної суміші) вище за течією. Це важливе питання, бо в басейні річки працює 3 лісгоспи, де проводяться рубки з трелюванням деревини, які стають причиною грунтової ерозії та руслових наносів. Однак ключове питання, яке повинно нас усіх цікавити – що станеться з тим компонентом біорізноманіття р. Тересва, який потребує особливої охорони? Адже Закарпаття вже має негативний приклад р. Ріка, де фактивно усі самовідновні популяції охоронюваних видів риби знищені в реультаті діяльності Нижньобистрівської ГЕС. На це питання відповіді у звіті з ОВД немає.
Некоректно написано, що річка буде зариблена червонокнижними видами. Автори звіту визнають, що популяції цих видів суттєво постраждають, зокрема і через унеможливлення міграції на нерест. Тому пропонують зариблення мальком цих червонокнижних видів у якості компенсаційних заходів. Але в Україні немає розплідників червонокнижних видів риби, у нас розмножують лише форель струмкову. Тобто у звіті з ОВД подана неправдива інформація».
Також фахівець зазначила, що автори звіту з біорізноманіття нарахували вартість компенсаційних заходів, оцінюючи яка кількість видів загине, але ніхто не оцінив який відсоток з цих видів буде червонокнижними: «Якщо побудована ГЕС і там загине ціла популяція, то ми навіть не знаємо скільки, адже вона не оцінена. Тобто ми можемо знищити повністю всю популяцію і це оцінюється в 0 грн».
Таким чином, Оксана Станкевич-Волосянчук підтверджує, що Міндовкілля взяв до уваги усі зауваження до звіту з ОВД і 9 вересня відмовлено у видачі екологічного висновку ТОВ “ТОМАР”.
Оксана Станкевич-Волосянчук, еколог ГО «Екосфера»
Погоджується із серйозним підходом до питання будівництва об’єктів, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел колега Оксани Станкевич-Волосянчук по охороні природи Закарпаття, голова правління ГО «Інститут людини і глобалістики «Ноосфера» Олег Лукша:
«У кожному з випадків до цього питання потрібно підходити дуже обережно: проводити певні дослідження, прогнозувати наслідки екологічного, антропогенного та технічного впливу на екосистеми. І тільки тоді приймати рішення. А для цього потрібно небагато – просто виконувати всі законодавчо-нормативні акти або ті міжнародно-правові угоди, які регулюють подібну діяльність серед природи».
Олег Лукша, голова правління ГО «Інститут людини і глобалістики «Ноосфера»
Олег Лукша пояснює, що екологи боряться не проти того, щоб розміщувати відновлювані джерела, а за те, щоб при цьому дуже суворо виконувалися правила та норми, адже без цього на місцях ГЕС можуть утворитися масові екологічні катастрофи.