Легким рухом руки Владислав Таліян запускає машинку, яка вишиває різні написи на одязі. Що саме робить техніка – програмується та відображається на дисплеї. Нині вишиває літери білого кольору, потім просить заміни на червону нитку і продовжує процес. Шість хвилин – і партнер Владислава по бізнесу Давид Сайфутдинов-Марко демонструє що вийшло. На імпровізованому складі кілька зразків готової продукції з велюру, трикотажу та інших тканин. Є світшоти, штани, шорти, футбулки та рюкзаки. Усе авторського крою та дизайну. Процес пошиву має кілька етапів. Хлопці самотужки розробляють дизайн, шукають тканину, а швачки роблять крої. Далі на частини майбутнього одягу наноситься вишивка, після чого цех пошиву виготовляє кінцеву продукцію. Все спаковується і продукція з Ужгорода їде до всьому світу.
Давид та Владислав над ідеєю розвивати власний бренд одягу задумалсиь коли їм було 15. Від ідеї до втілення пройшов рівно рік. За цей час вдалося самостійно заробити та позичити кошти, які направили на купівлю машинки. Нині їм 16. Вони закінчують школу та вже мають власний бізнес та власний бренд. Батьки підтримують своїх юних бізнесменів. періодично нагадують, що попереду шкільні випускні, складання НМТ та вступ у виш. Нині хлопці готуються шити військові шеврони, волонтерять, допомагають ЗСУ та власним прикладом показують, що мрії стають реальністю навіть у 16-ть років!
Євген Соломін
Іван Шимко