Верховна Рада України 2025 рік проголосила роком видатного українського релігійного, культурного і громадсько-політичного діяча Андрея Шептицького, якого ще за життя називали Великим Митрополитом. 160-ту річницю від його дня народження на державному рівні відзначили в численних містах і селах, наукових і освітніх установах. Блаженніший Любомир Гузар свого часу справедливо зауважив, що Шептицький «ніколи не виявляв показного патосу. Він сприймав речі такими, якими вони були». У проповіді щодо 160-річчя від дня народження Великого Митрополита, Блаженніший Святослав Шевчук недвозначно стверджував: «Служіння митрополита Андрея було безкорисливим: він діяв задля Бога і з любові до свого народу. Хотів віддати все, – те, що мав, і ким був, – не вимагаючи нічого взамін. Саме тому Шептицький сформував обличчя нашої Церкви на зламі XIX і XX століть і став першим глобальним пастирем, який збудував нашу громаду в діаспорі».
Про Андрея Шептицького опубліковано сотні книг і тисячі статей наукового і публіцистичного змісту, йому присвячено чимало поетичних, прозових і драматичних творів. Приємно, що й науковці Ужгородського національного університету не залишилися осторонь у дослідженні цієї яскравої та непересічної постаті. Упродовж багатьох років його життя і діяльність досліджують професор Микола Вегеш і доцент кафедри української мови Анастасія Вегеш. У 2024 році в ужгородському видавництві «РІК-У» побачила світ їх антологія «Князь Української Церкви. Митрополит Андрей Шептицький: сторінки життя і діяльності», у якій були вміщені унікальні спогади про цю видатну людину Софії і Климентія Шептицьких, Йосифа Ґродського і Кирила Королевського, Івана Франка, Андрія Чайковського, Василя Стефаника, Катрі Гриневичевої, Дмитра Дорошенка, Івана Огієнка, Вячеслава Липинського, Євгена Чикаленка, Йосифа Сліпого, Юрія Шевельова та багатьох інших (всього близько 50 фрагментів споминів). Книга викликала великий резонанс і була презентована під час міжнародної наукової конференції в Духовному центрі митрополита Андрея Шептицького «Зарваниця».
Відомий український літературознавець, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Володимир Антофійчук високо оцінив вихід у світ антології «Князь Української Церкви»: «Видання Анастасії та Миколи Вегешів – це релігійно-національний портрет митрополита Андрея Шептицького, виписаний у дусі гідної вдячности та історичної відповідальности. Воно виконує подвійну місію: з одного боку, вшановує особистість Митрополита як духовного орієнтира народу, а з іншого, – служить цінним джерелом для майбутніх наукових досліджень, педагогічної та просвітницької діяльности. Переконаний, що книга «Князь Української Церкви» читається і читатиметься з особливим духовним піднесенням і зацікавленням як жива хроніка духовного світла в часи національних випробувань».
І ось нова антологія про Андрея Шептицького, яку упорядкували Анастасія і Микола Вегеші, яку можна вважати другим томом «Князя Української Церкви» (Великий митрополит (Андрей Шептицький в українському художньому слові). Антологія / Вступна стаття та укладання Анастасії Вегеш і Миколи Вегеша. Ужгород: РІК-У, 2025. 547 с.).
Антологію відкриває ґрунтовна наукова розвідка Анастасії і Миколи Вегешів «Образ митрополита Андрея Шептицького в українській художній літературі», в якій зроблена спроба зробити аналіз поетичних, прозових та драматичних творів про Великого Митрополита від кінця XIX століття до наших днів.
Лише сам перелік імен українських поетів, прозаїків і драматургів, твори яких представлені в антології «Великий митрополит», свідчить про грандіозність цього літературно-наукового проєкту: Григір Меріам-Лужницький; Дарія Ярославська; Олена Паскевич; Іван Бура; Богдан Лепкий; Левко Лепкий; Василь Щурат; Володимир Масляк; Дмитро Штогрин; Іван Заверуха; Остап Грицай; Олесь Бабій; Степан Мусійчук; Василь Пачовський; Євген Березинський; Ірина Вацлавів; Гавриїл Костельник; Осип Маковей; Євген Маланюк; Василь Барка; Леся Храплива-Щур; Роман Завадович; Марія Тарнавська-Косович; Іванна Савицька; Теодор Курпіта; Василь Прийма; Євген Іванків (Крименко); Орися Галичанка; Теодозій Лежогубський; Юрій Буряківець; Ольга Гриньків; Богдан-Ігор Антонич; Ігор Калинець; Ірина Калинець; Анна Волинська; Дмитро Павличко; Йосиф Саєк; Богдан Стельмах; Любов Пікас (Крилата); Тетяна Домашенко; Наталя Назар; Андрій Гнатишин; Василь Барвінський; Валерій Герасимчук; Ірина Вовк; Роман Іваничук; Олег Клименко; Юрій Хорунжий; Марія Матіос; Сергій Жадан; Василь Фольварочний; Ярослав Гнатів; Степан Процюк; Роман Горак; Левко Різник; Петро Лущик; Сергій Герман; Владислав Івченко; Олег Рибчинський; Юрій Николишин; Оксана Забужко; Софія Андрухович; Юрко Вовк; Лора Підгірна; Марія Лампіка (Марічка). Отже, на цей час ця антологія вибраних творів про митрополита Андрея Шептицького є найбільш повним і фундаментальним виданням.
Завершують книгу наукові розвідки доктора філологічних наук, професора В. Антофійчука і кандидата політичних наук, доцента О. Шафраньоша про книгу Анастасії і Миколи Вегешів «Князь Української Церкви. Митрополит Андрей Шептицький: сторінки життя і діяльності» (Ужгород, 2024).
Видання розраховане на широкий читацький загал, усіх, кого цікавлять славетні імена української історії.
Олексій Шафраньош,
кандидат політичних наук
Науковці Ужгородського національного університету видали найповнішу антологію про митрополита Андрея Шептицького