У п’ятницю, 10 жовтня 2025 року, в Ужгородському національному університеті відбулася міжнародна науково-практична конференція «Україна-Європейський Союз: формат розвитку відносин України та Європейського союзу в контексті геополітичної турбулентності, російсько-української війни, електоральних практик і політичної участі міноритарних етнічних груп».

Цьогоріч відбулася вже 10 за рахунком конференція, її ініціаторами виступили ГО «Асоціація політологів та міжнародників УжНУ», Факультет суспільних наук, Факультет міжнародних економічних відносин за сприяння  Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА. До організації конференції долучилися також Пряшівський університет (Словаччина), НДІ Центральної Європи та НДІ політичної регіоналістики УжНУ (Ужгород, Україна) і студентське наукове товариство ФСН.  Участь у науковій конференції взяли науковці із провідних університетів, наукових центрів України, а також науковці, громадські діячі та дипломати із Угорщини, Словаччини, Чехії та Польщі.

На початку конференції із вітальним словом до учасників звернувся професор кафедри політології і державного управління УжНУ Юрій Остапець, голова оргкомітету міжнародної конференції, який зазначив, що «Уже десятий рік поспіль проводимо конференцію у форматі розвитку відносин Україна-ЄС. За цьогорічну тему обрали контекст геополітичної турбулентності, російсько-української війни, виборчих процесів і політичної участі нацменшин. Взяти участь у ній виявили бажання понад 140 науковців як із провідних наукових центрів України так із країн Центральної Європи. Дякую співорганізаторам і Збройним силам України, завдяки яким маємо можливість проводити цей захід».

З вітальним словом звернулася до присутніх проректорка УжНУ з наукової роботи Мирослава Лендьел, яка наголосила важливості та актуальності теми дослідження соціально-політичних процесів, які відбуваються в Україні та у відносинах з нашими європейськими партнерами». Проректорка окремо подякувала «Асоціації політологів і міжнародників УжНУ», які започаткували конференцію та щороку формують її програму, а також Студентському науковому товариству ФСН за те, що активно долучилося.

З вітальним словом до присутніх звернулася директорка департаменту освіти, молоді та спорту Закарпатської обласної військово-цивільної адміністрації – Мар’яна Марусинець, яка наголосила на пріоритетності підтримці обласною владою ініціатив із підтримки наукових досліджень студентів та аспірантів УжНУ.

До присутніх із вітальним словом звернувся і заступник генерального консула Словацької Республіки у м. Ужгороді – Мартін Югас, який наголосив на тому, що Словаччина продовжує підтримувати Україну під час війни, також дипломат відзначив, що уряд СР цінує у відносинах з Україною забезпечення останньою прав словацької спільноти в Україні у Закарпатській області, зважаючи на це Братислава є прихильником європейської інтеграції України».

У вітальному слові до присутніх звернувся і виконувач обов’язків декана факультету суспільних наук УжНУ професор Василь Левкулич, який наголосив, що  тематика конференція актуальна як ніколи. У цей час великого випробування для України дуже важливо опрацьовувати нові думки, ідеї та шукати рішення тих викликів, що стоять перед нами.

Пленарне засідання відкрив провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Ростислав Балабан з доповіддю «Політичні виклики для України: від локальної демократії до геополітичної турбулентності». Станіслав Рошко, студент УжНУ, заступник голови ГО «Міжнародна асоціація студентів політичних наук України»; виступив на тему «Слова як зброя війни: як мова творить міжнародну політику та визначає громадську думку в конфлікті між Росією та Україною».

Олексій Гарань, професор кафедри політології, Національного університету «Києво-Могилянська академія»), у своєму онлайн виступі аналізував тему «Чи перешкоджає громадська думка монополізації влади під час війни?»

Чілла Фединець, старша наукова співробітниця Центру соціальних наук Університету ім. Лоранда Етвеша (Будапешт, Угорщина) виступила із науковим аналізом на тему «Права меншин та шлях України до початку переговорів щодо вступу до ЄС», де зокрема вона розкрила питання наявних проблемних питань між Будапештом і Києвом щодо забезпечення прав національних меншин, що формально слугує причиною для уряду Угорщини по блокуванню європейської інтеграції України.

Цікавою та змістовною була тема виступу  Вікторії Петровської, голови ГО «Української асоціації «Єдність», керівниці самоврядування українців м. Будапешта (Угорщина) на тему «Участь української національної меншини Угорщини у виборах до органів місцевого самоврядування у 2024 році».

Screenshot

Викладач кафедри етнології та світових студій Університету св. Кирила і Мефодія в м. Трнаві (Словацька Республіка) –  Штефан Їжак виступив із науковим дослідженням на тему «Українізація словацьких богослужінь: наслідок чи одна з причин асиміляції словаків Закарпаття?».

У подальшому на міжнародній конференції відбулася презентація наукових видань організаторів і партнерів заходу, зокрема відповідальні редактори,  директор НДІ політичної регіоналістики УжНУ, професор Маріан Токар та Юрій Остапець представили трилогію колективних політологічних монографій  на тему «Політичні інститути та процеси в Україні в кінці ХХ – на початку ХХІ століть».

Авторка Чілла Фединець презентувала своє угорськомовне видання «Україна, націоналізм, меншини: етнополітика та парламентське представництво від останніх років Горбачова до другої епохи Трампа». У презентації прийняли участь також Вікторія Петровська та Олександр Бертолон, заступник голови ГО «Асоціації політологів та міжнародників УжНУ», одночасно співголова оргкомітету конференції. Зокрема, учасниками було наголошено на важливості місії книги щодо донесення правдивої інформації про Україну до угорського читача, особливо зважаючи на сьогоднішнє загострення українсько-угорських політичних відносин.

Ростислав Балабан, політолог і експерт з Києва, презентував найновіші видання Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

У подальшому роботу конференції продовжили у 7 секціях. Розглядали питання причин і наслідків російсько-української війни для України та країн Центральної Європи; становище України у сучасному світі в різних аспектах; виборчі процеси у країнах Європейського Союзу їх вплив на розвиток відносин з Україною; публічно-управлінські відносини та особливості роботи політико-управлінської еліти й публічної влади у воєнний і поствоєнний період; етнополітичну безпеку і стабільність у країнах Центральної Європи; український соціум в умовах воєнного стану; а також освіту, науку, культуру та релігію як фактори збереження національної ідентичності. Зокрема, відкривала роботу секцій доповідь Шандора Фьольдварі, наукового дослідника Дебреценського університету (Угорщина) на тему «Українсько-угорські відносини у світлі нової воєнної стратегії Європейського Союзу». 11 жовтня для учасників Міжнародної наукової конференції влаштували ознайомчу екскурсію Ужгородом та Закарпатською областю. На основі матеріалів конференції буде видано збірник тез, якому присвоюється міжнародний стандартний номер ISBN.

За інф. Асоціації політологів та міжнародників УжНУ